Дата документу 19.06.2025
Справа № 334/4792/25
Провадження № 2/334/2838/25
про залишення заяви без руху
19 червня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру,
16.06.2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривні.
Згідно п.п. 1, п.1, ч.2, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає ціну позову 969819,25 гривень, оскільки відповідно до звіту про оцінку майна, станом на 27.05.2025 року, оціночна вартість спірної квартири складає 969819,25 гривень
Отже, при поданні заяви, ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 9698,19 грн., водночас матеріали позовної заяви доказів сплати судового збору не містять.
При цьому, в позовній заяві ОСОБА_1 було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання заявник послався на те, що його майновий стан не дає змоги сплатити судовий збір, оскільки він є внутрішньо-переміщеною особою, наразі проживає у м. Києві, орендує майно, несе витрати на харчування та утримання родини, а саме сина студента та дружину, яка наразі знаходиться у вимушеному простої.
Ознайомившись з клопотанням позивача, суддя приходить висновку, що у його задоволенні належить відмовити, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1, 3ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
Питання зменшення розміру судового збору є правом суду і застосовується у виключних випадках, зазначених у законі, за наявності лише вагомих для цього підстав.
Водночас, позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували розмір його доходу, зокрема банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, від яких позивач може отримувати доходи, тощо.
Отжн суд позбавлений можливості встановити чи перевищує судовий збір 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тому, враховуючи відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, суд приходить висновку про відмову заявнику у задоволенні його клопотання, а тому останньому належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
Судовий збір слід сплачувати за такими реквізитами: розрахунковий рахунок:
UA828999980313131206000008512, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37941997, Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101 призначення платежу *; 101; ІПН; Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050), за позовом ОСОБА_1 Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.
Суд звертає увагу позивача на необхідність усунути вказані недоліки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів. Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст.ст.175, 177,185, 335 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру -залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Попередити позивача, що у випадку невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Баруліна Т. Є.