Справа № 314/1433/24
Провадження № 2/314/128/2025
19.03.2025 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Свідунович Н.М.,
секретар судового засідання Печонкіна В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву питання щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 314/1433/24 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України -
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.01.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України. Стягнуто з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану збройною агресією Російської Федерації, у розмірі 12590471,97 грн, моральну шкоду, завдану збройною агресією Російської Федерації, у розмірі 2500000,00 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Разом з тим, при винесенні рішення не у повній мірі було вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За положеннями ч. 3, ч. 4 ст. 270 ЦПК України, питання про ухвалення додаткового рішення розглядається без виклику сторін та інших учасників справи.
Дослідивши і проаналізувавши матеріали цивільної справи № 314/1433/24 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову до суду ОСОБА_1 не сплатила судовий збір, оскільки остання в силу п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки судове рішення у цивільній справі № 314/1433/24 ухвалено у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягали б стягненню з відповідача.
Як встановлено ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Всилу вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, із відповідача в дохід держави має бути стягнутий судовий збір, від сплати яких позивач була звільнена при подачі позову до суду.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки 1% від суми позову перевищує суму 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судовий збір за розгляд даної справи складає максимальну суму 15140,00 грн, отже, вказана сума підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, а при ухваленні рішення не було вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь держави судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 15140,00 грн, суд прийшов до висновку щодо необхідності ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь держави судовий збір у розмірі 15140,00 грн (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Суддя Н. М. Свідунович
19.03.2025