Справа № 309/1479/25
Провадження № 1-кп/309/110/25
17 червня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025071050000117 від 22 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України,
У провадженні Хустського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071050000117 від 22 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_6 подала клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою вмотивовано тим, що 16.02.2025 близько 03:00 години ОСОБА_4 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, з метою незаконного власного збагачення, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно, під час дії указу Президента України №64/2022: “Про введення воєнного стану в України», викрав з кишені ОСОБА_7 , мобільний пристрій марки «Poco» серії X5 Pro 5 G 6/128 GB Yellow, ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/107-25/2657-ТВ від 26.02.2025 року, з врахуванням ознак зносу, станом цін на 16 лютого 2025 року, становить 5883 грн. ( п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 00 копійок ).
У вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець м. Хуст, Закарпатської області, українець, громадянин України, з загальною середньою освітою, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 , завдав потерпілому ОСОБА_7 , матеріальної шкоди на загальну суму у розмірі 5883 грн.
Ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 23.04.2025 йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 21.06.2025 року включно.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Слід врахувати, що ОСОБА_4 ніде не працює і не має постійного доходу, а отже може продовжити свою злочинну діяльність. Таким чином, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у 4 ст.177 КПК України, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства, а також враховуючи положення ст. 178 та ст.183 КПК України є достатні підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб.
Захисником ОСОБА_5 подано заперечення на клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. Після допиту потерпілого і свідка є достатні сумніви щодо вчинення ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення. Ризик впливати на свідка не підтверджений. ОСОБА_4 не переховувався від слідства та суду, не вчиняв жодних перешкод для кримінального провадження, ризики є необгрунтовані. Також слід врахувати, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, проживає з бабусею, яка хворіє та потребує догляду. У зв'язку з чим просить суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Вказує, що ризики не зменшилися, продовжуються існувати ризики ухилення його від суду, впливу на свідків чи вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт. Вказує, що після допиту потерпілого та свідка є достатні сумніви щодо вчинення ОСОБА_4 даного злочину. Вважає, що ризики є необгрунтованими. ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від суду, завжди з'являвся на виклики до слідчого. Не перешкоджає встановленню істини, не збирається впливати на свідків. Можливість вчинення іншого кримінального правопорушення є лише припущенням. Вважає, що належну поведінку ОСОБА_4 зможе забезпечити запобіжний захід у виді домашнього арешту.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав свого захисника. Ствердив, що на виклики до слідчого являвся, потерпілого він бачив у місті однак до нього навіть не підходить. Також визнав, що наразі відносно нього у Хустському районному суді є 5 кримінальних проваджень за фактами крадіжок.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання, суд приходить наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 23.04.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченому закінчується 21.06.2025 року.
Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 встановлена ухвалою слідчого судді і наразі під сумнів судом не ставиться, а всі посилання сторони захисту на покази потерпілого та свідка не є достатніми для протилежного висновку. Тому суд відхиляє відповідні доводи захисника.
На час порушеного у клопотанні питання, про обвинуваченого встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та мешканець АДРЕСА_2 , українець, не одружений, не працюючий , раніше не судимий.
На даний час в провадженні Хустського районного суду перебувають п'ять кримінальних проваджень, де обвинуваченим є ОСОБА_4 за вчинення корисливих злочинів.
Приймаючи рішення щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує, що ОСОБА_4 неодружений, з середньою освітою, офіційно не працює, раніше не судимий, однак наразі в провадженні Хустського районного суду перебувають шість кримінальних проваджень, де обвинуваченим є ОСОБА_4 за вчинення корисливих злочинів. На цей час, всі свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177, п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.
Щодо ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то слід відмітити метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час, як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного, та з його урахуванням слідчий суддя погоджується з висновком про наявність ризиків впливу, переховування та перешкоджання.
Оцінюючи наявність цього ризику вплив у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків та дослідження їх судом.
Реальним на переконання суду є і ризик переховування, адже наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)), а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема такий (ризик) є дійсним не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Дійсним є такий ризик і у розрізі того, що перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, а також враховуючи, що в провадженні Хустського районного суду перебувають ще шість кримінальних проваджень відносно нього, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Як наслідок є дійсними обставини визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.
За таких обставин суд відхиляє клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 на домашній арешт.
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров'я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 діб. До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в провадженні Хустського районного суду перебувають шість кримінальних проваджень, де обвинуваченим є ОСОБА_4 за вчинення корисливих злочинів, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 331, т369 КПК України суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 строком на 60 діб - з 21 червня 2025 року по 19 серпня 2025 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 151 400 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень) грн., що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :
Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;
Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;
Код банку отримувача (МФО) 820172;
Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Повний текст ухвали оголошено 18 червня 2025 р. о 13 год. 20 хв.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1