Справа № 308/4994/25
(заочне)
17 червня 2025 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Дегтяренко К.С.
секретар судового засідання Чейпеш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку заочного розгляду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» Колеснікова Ірина Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вказана цивільна справа.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Позовну заяву мотивує тим, що 22.07.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №22252-07/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень, строком на 120 днів, з датою повернення кредиту 19.11.2024 року.
30.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір факторингу №30102024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №22252-07/2024 перейшло до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп». Однак відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по кредитних договорах не виконує, внаслідок якого заборгованість за кредитним договором становить 30150 гривень.
Відзиву на позовну заяву у встановлений строк не подано.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 квітня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Згідно правил ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.
В судове засідання 17 червня 2025 року:
представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином. У поданій позовній заяві, розгляд просить провести у його відсутності, заперечень проти заочного розгляду справи, та постановлення заочного рішення суду не надав.
відповідач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзив у встановлений судом строк, не подав. Будь яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами та в порядку ст.280 ЦПК України вважає за можливе постановити заочне рішення .
Застосування технічних засобів фіксування під час розгляду цивільної справи не здійснювалось відповідно до ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно договору про надання фінансового кредиту №22252-07/2024 від 22.07.2024 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Стар Файненс Груп» кредит у розмірі 10000 гривень, строком на 120 днів, дата погашення кредиту 18 листопада 2024 року; денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п. 1.2 цього Договору.
Згідно з пунктом 1.4.2 вказаного Договору клієнт має право до 20 серпня 2024 року сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі...%.
Відповідно до пункту 1.6. Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4323-35хх-хххх-8123 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Відповідно до пункту 5.3 Договору, у випадку прострочення Клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати ,встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.
Заявка- анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, договір разом із Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Згідно із квитанцією про зарахування № 459514990 від 22 липня 2024 року та повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28 лютого 2025 року, 22 липня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» перерахувало на картку відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1 - 10 000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №22252-07/2024 від 22.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 30150 гривень.
30.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір факторингу №30102024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №22252-07/2024 перейшло до ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп».
31.10.2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» надійслав відповідачу повідомленням про відступлення прав вимоги заборгованості за договором на надання споживчого кредиту №22252-07/2024 від 22 липня 2024 року на користь ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП» .
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 30102024 від 30 жовтня 2024 ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 30150 гривень.
06 березня 2025 року представник ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. ГРУП» направив відповідачу вимогу про повернення заборгованості по Договору про споживчий кредит №22252-07/2024 від 22 липня 2024 року протягом 7 днів з дати одержання у розмірі 30150 гривень.
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд встановив, що 22 липня 2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 22252-07/2024 в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Кошти були фактично отримані та використані позичальником, в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 22252-07/2024 від 22 липня 2024 року у розмірі 30 150,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 15 150,00 грн заборгованості за відсотками, 5000,00 грн заборгованості за пенею.
Розподіл судових витрат між сторонами:
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснював адвокат Колеснікова І. О. на підставі Договору про надання правової допомоги № 010-25 від 26 лютого 2025 року
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додано акт прийому передачі наданих послуг від 26 лютого 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 26 лютого 2025 року (арк. с. 11-16).
Суд дійшов висновку, що обсяг та розмір наданих адвокатом позивача послуг та виконаних робіт, який зазначений у договорі, акті виконаних робіт є обґрунтованими, оскільки у повній мірі узгоджується з матеріалами справи, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 549-552, 1054 ЦК України та ст.ст. 2, 19, 76-81, 89, 137, 141, 229, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» Колеснікова Ірина Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» заборгованість за № 22252-07/2024 від 22 липня 2024 року у розмірі 30 150,00 грн, яка складається з:
-10 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу;
-15 150,00 грн заборгованості за відсотками;
-5000,00 грн заборгованості за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» понесені судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп», м. Київ, вул. М. Грушевського, буд.10, код ЄДРПОУ 41240530.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Суддя Дегтяренко К.С.