Справа № 127/14682/25
Провадження № 1-кп/127/542/25
19.06.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 за № 12025020040000230, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дорошівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 25.03.2025 близько 12:30 години, проїжджаючи у громадському транспорті повз пішохідну алею, розташовану по вулиці Замостянській, неподалік будинку побуту «Ювілейний», що за адресою вул. Замостянська, 26 у місті Вінниці, на одній із лавок помітив мобільний телефон. Після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме вказаним мобільним телефоном, який належить неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підійшовши до зазначеної лавки, на якій знаходився мобільний телефон, ОСОБА_3 помітив, що вказаний мобільний телефон взяв до рук невідомий йому чоловік, який намагався знайти власника. Для подальшого повернення зазначеного мобільного телефону власникові майна невідомий чоловік передав зазначений мобільний телефон на зберігання до магазину «Київстар», який розташований за адресою: місто Вінниця, вул. Замостянська, 27.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, ОСОБА_3 , в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалася, зокрема Указом Президента України № 4220-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 терміном на 90 діб, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в магазині «Київстар» за адресою: місто Вінниця, вулиця Замостянська, 27, 25.03.2025 близько 12:45 години, переконавши тимчасового володільця мобільного телефону - продавця магазину, у законних підставах на користування майном ОСОБА_6 , заволодів мобільним телефоном марки «Хіаоmі» моделі «Redmi Note-13 Pro 8/256 Gb Forest Green» моделі «23117RA68G», бувшого у використанні, який належить неповнолітньому ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду, згідно висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 08.04.2025, на суму 7 906,04 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, на підставі положень ст.ст. 468-469, 472 Кримінального процесуального кодексу України, 05.05.2025 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 за № 12025020040000230, з однієї сторони, та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , з іншої сторони, у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Так, згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 зазначила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просила угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, завдану ним шкоду потерпілому відшкодував та щиро розкаявся. Суду пояснив, що угоду про визнання винуватості укладав добровільно, наслідки затвердження угоди йому зрозумілі та просив суд угоду про визнання винуватості затвердити.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання. Зазначив, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав, завдану шкоду відшкодував та щиро розкаявся у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник - ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з'явилися, однак надали до суду заяву, в якій просили судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без їх участі. Не заперечували проти укладення та затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженого покарання.
Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілого та його законного представника, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілого та його законного представника.
Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
Розглядаючи в порядку, передбаченому ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, приймаючи до уваги, що суд встановлює чи угода відповідає вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 469, ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості виходячи з такого.
Як встановлено в судовому засіданні, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України та порушень норм останньої судом не встановлено.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження угоди, регламентовані ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, а також наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 Кримінального процесуального кодексу України.
Судом виконані вимоги ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, шляхом опитування сторін, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди. Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується, непрацюючий, одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, несудимий.
Покарання сторонами угоди визначено згідно положень ст.ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстав, передбачених п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України для відмови у затвердженні угоди не встановлено.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, при цьому сторони врахували фактичні обставини та тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, обставин, які обтяжують покарання, не встановлено, та дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно положень ст. 75 Кримінального кодексу України та з покладенням на нього обов'язків згідно ст. 76 Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта № 782/25-21 від 08.04.2025 в розмірі 1 272 грн 24 коп.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 124, 182, 369-371, 373-374, 376, 468-469, 472, 473-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.05.2025 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 за № 12025020040000230, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1 272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) грн 24 коп.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя