Справа № 130/21/23
Провадження № 2/127/2077/25
16 червня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Петуховій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимог мотивовані тим, що 17.05.2019 між ПАТ «СК «Уніка» та ПП «Плазматек-Транс» було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №003227/4011/0000237. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням зокрема транспортним засобом «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 . Як вбачається з Довідки Національної поліції України №3019312419365419 про дорожньо-транспортну пригоду, 07 листопада 2019 року о 08 год. 22 хв. в м. Вінниця по вул. Мури, 14 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі трьох автомобілів: автомобіля ««ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля марки «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Вінницького міського суду по справі № 127/30841/19 від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу автомобіля «Toyotа RАV4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень, відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку. 07 листопада 2019 року потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до Страховика ПрАТ «СК «Уніка» з заявою №00326030 про подію, що має ознаки страхового випадку із поясненнями. Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 184 61205,00 гpн. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, а саме автомобіля ««ВАЗ 21043» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким в момент дорожньо-транспортної пригоди, керував ОСОБА_1 , була застрахована у ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № А0/1074575 з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров'ю в розмірі 200 000,00 грн, а за шкоду майну - 100 000,00 грн. Франшиза - 0,00 грн.
Оскільки позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, а цивільно - правова відповідальність Відповідача, винуватця у ДТП, була застрахована, позивач 13 грудня 2019 року звернувся до ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» з заявою №26608 на виплату страхового відшкодування. ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" здійснило відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» у сумі 100 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України розрахунок суми, що стягується:
- загальна вартість відновлювального ремонту «Тoyota RAV4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (173 146,05+11 466,00) - 184 61205,00 гpн;
- франшиза за Договором - 0,00 грн;
- сума страхового відшкодування, сплачена ПрАТ «СК «Уніка»- 184 612,05 грн;
- сума, відшкодована ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" - 100 000,00 грн;
- решта, що підлягає відшкодуванню безпосередньо Відповідачем - 84 612,05 грн.
Відповідач в добровільному порядку різницю розміру витрат не відшкодував, що змусило страхову компанію звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.03.2025 цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, передано за підсудністю на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2024 цивільну справу прийнято до свого провадження. Відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено розгляд справи по суті.
23.04.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мунтян Є.В. подав до суду заяву про застосування строку позовної давності. Заява обґрунтована тим, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Toyota RAV4» д.р.н. НОМЕР_1 (власник ПП «Плазматек-Транс») та «ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ) сталась 07.11.2019 а позивач звернувся з даним позовом до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області лише 03.01.2023. Таким чином, з моменту настання ДТП і до звернення позивача до суду минуло 3 роки один місяць і 27 днів, з моменту виплати страхового відшкодування позивачу ПП «Плазматек-Транс» в розмірі 173146,05 грн і до звернення позивача до суду минуло три роки і 26 днів. Причинний зв'язок між подією ДТП та виплатою додаткового страхового відшкодування в розмірі 11466,00 грн не вбачається, оскільки має великий проміжок часу у майже шість місяців та не підтверджується незалежною оцінкою (експертним висновком), або висновком фахівця, яким підтверджувалось, що несправність задньої ступиці колеса автомобіля «Toyota RAV4» д.р.н. НОМЕР_1 має наслідком ДТП. Оскільки, строк позовної давності на момент подачі позову до суду сплив і про його застосування було заявлено стороною у спорі, тому, з підстав передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 267 ЦК України, суд повинен відмовити у задоволені даного позову.
28.04.2025 представник позивача Афанасьєв С.В. подав до суду заяву, в якій просив залишити без задоволення заяви про застосування строку позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 30 грудня 2022 року, тому трирічний строк позовної давності, який продовжується у зв'язку із воєнним станом не сплив, а тому доводи представника відповідача є безпідставним та підлягають відхиленню.
07.05.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мунтян Є.В. подав заперечення на клопотання представника відповідача про залишення без задоволення заяви про застосування строку позовної давності. Зауважив, що воєнний стан не є поважною причиною пропуску процесуального строку, крім випадків, коли самі воєнні дії зумовили неможливість вчасно звернутись до суду. У такому разі в позовній заяві мають бути надані обґрунтовані пояснення яким чином наявність карантину та воєнного стану перешкоджало позивачу вчасно звернутись до суду з даним позовом. А в разі ненадання обґрунтованих пояснень позивачем та відсутності підтверджуючих доказів того, що карантин та воєнний стан завадили позивачу вчасно звернутись до суду, відмовити в задоволені позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача Афанасьєв С.В. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мунтян Є.В. також подав заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 17.05.2019 між ПАТ «СК «Уніка» та ПП «Плазматек-Транс» було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №003227/4011/0000237. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням зокрема транспортним засобом «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування. Зі змісту пункту 1.3. Договору, страховим ризиком, окрім іншого визнається зокрема, дорожньо - транспортна пригода.
Як вбачається з Довідки Національної поліції України №3019312419365419 про дорожньо-транспортну пригоду, 07 листопада 2019 року о 08 году 22 хв. в м. Вінниця по вул. Мури, 14 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі трьох автомобілів: автомобіля ««ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля марки «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови Вінницького міського суду по справі № 127/30841/19 від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 18.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишив без змін.
01.11.201907 ПП «Плазматек-Транс» звернувся до Страховика ПрАТ «СК «Уніка» з заявою №00326030 про подію, що має ознаки страхового випадку з поясненнями.
Відповідно до звіту №00326030 ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» про оцінку вартості (розміру) збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Tоyоta RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 , складеного 22 листопада 2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 173 913,92 грн.
Відповідно до рахунку ТОВ «Преміум Моторс» №СПМ-К- НОМЕР_5 віл 18 листопада 2019 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Тоуоа RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 складає 173 146,05 грн.
Як вбачається зі страхового акту №00326030 від 29 листопада 2019 року, виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 173146,05 грн.
Відповідно до платіжного доручення №123291 від 03.12.2019 ПрАТ «Уніка» перерахувало ПП «Плазматек-Транс» 173146,05 грн.
22 квітня 2020 року було проведено додатковий огляд застрахованого автомобіля, про що складено Дефектну відомість огляду колісного транспортного засобу, про що складено акт Дефектування, з якого вбачається, що після звернення клієнта після відновлювального ремонту були проведені діагностичні роботи та було виявлено приховане пошкодження на автомобілі «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_6 , а саме - несправність задньої ступиці колеса.
Відповідно до рахунку ТОВ «Преміум Моторс» №СПМ-К-ДА9692 від 23 квітня 2020 року, додаткова вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Тоyоtа RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 складає 11 466,00 грн.
Як вбачаються зі страхового акту №00326030 від 04 травня 2020 року, виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та доплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 11 466,00грн.
Відповідно до платіжного доручення №149905 від 05.05.2020 ПрАТ «Уніка» перерахувало ПП «Плазматек-Транс» 11466,00 грн.
Як слідує з матеріалів справи винуватець цієї ДТП є водій транспортного засобу марки «ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_2 , відповідач ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» за полісом №АО/1074575 (страхова сума (на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 200000,00 грн, шкоду, заподіяну майну становить - 100 000 грн, розмір франшизи - 0).
Позивач 13 грудня 2019 року звернувся до ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» з заявою №26608 на виплату страхового відшкодування.
ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» здійснило відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» у сумі 100 000.00 грн. згідно платіжного доручення №ЗР013625 від 07 лютого 2020 року.
Залишок невідшкодованої суми становить 84162,05 грн.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачу було направлено претензію/досудову вимогу №26608 про виплату страхового відшкодування у розмірі 84162,05 грн.
Відомості, які свідчили про відшкодування ОСОБА_1 понесених витрат та отриманим ПрАТ «СК УНІКА» страховим відшкодуванням у розмірі 84162,05 грн, в матеріалах справи відсутні.
Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини (аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18); пункт 34).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.
Так, згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи наведене, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання, при цьому у випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Як слідує з матеріалів справи позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завдання шкоди відповідачем.
Отже, відносини, які виникли між сторонами у справі є суброгацією та до них необхідно застосовувати ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відносини ж між відповідачем та його страховиком регулюються умовами, визначеними у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, страховик відповідача виконав свої зобов'язання, відшкодувавши витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу в межах страхової суми.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За змістом статті 993 ЦК України у системному зв'язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої ним шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 464/1937/16-ц (провадження № 61-4756св18).
Як встановлено судом розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» позивачу розмір страхового відшкодування, а тому суд дійшов висновку про те, що з відповідача як з винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 84612,00 грн та позов підлягає задоволенню.
Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позову не зазначено жодних конкретних та фактичних обставин які свідчать про неправильність визначеного матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, не подано доказів на спростування доводів позивача про розмір заподіяної шкоди унаслідок ДТП, а також не заявлялось клопотань про проведення експертизи на предмет визначення заподіяних позивачеві матеріальних збитків.
Стосовно доводів представника відповідача про пропущення строку позовної давності, слід зазначити наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку. Вказані правові висновки висловлені у постановах КЦС від 28.02.2018 року у справі № 521/16989/13-ц, від 26.09.2018 року у справі № 760/578/15-ц, від 10.07.2019 року у справі № 740/2334/16-ц.
Також при суброгації заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинені збитки особа свій обов'язок щодо їх компенсації не виконала, тому заміна сторін у зобов'язанні не замінює й порядку обчислення та перебігу строку позовної давності згідно із ч. 1 ст.262 ЦК України.
Судом встановлено, що заподіяння шкоди відбулося під час ДТП, яка мала місце 07.11.2019, а відтак, перебіг строку позовної давності у три роки почав відраховуватися з 08.11.2019.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню у тому випадку, коли строк позовної давності не сплив на момент встановлення карантину на території України (12.03.2020).
Закон № 540-ІХ передбачив, що моментом, з якого продовжується позовна давність (у тому числі передбачена статтями 257, 258 ЦК України), є запровадження карантину відповідно до Постанови № 211, тобто 12.03.2020. А тому у разі, якщо сплив позовної давності мав би настати з 12.03.2020, а позивач звернувся до суду після цього моменту, але до закінчення карантину, позовна давність не може вважатись пропущеною, а суд не має підстав для застосування статті 267 ЦК України (наслідки спливу позовної давності). Така позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №27/55(914/4078/21).
Закон № 540-ІХ містить пряму вказівку на продовження позовної давності на строк дії карантину, який відповідно до Постанови № 211 починається саме з 12.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.
Виходячи із приписів пунктів 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, строки позовної давності продовжені на період дії карантину та воєнного стану, а тому строк позовної давності не сплив.
Отже, позивачем при зверненні до суду з позовом строк позовної давності не пропущено, а тому відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог з цих підстав.
За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, з урахуванням встановлених судом обставин, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.
Керуючись, ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст. 979, 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в порядку суброгації на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» майнову шкоду в розмірі: 84612,05 грн (вісімдесят чотири тисячі шістсот дванадцять гривень п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 2684,00 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: вул. О. Теліги, буд. 6-В, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 16.06.2025.
Суддя О.О. Жмудь