Справа № 127/15835/25
Провадження № 2/127/3161/25
18.06.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 02.06.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 , було укладено договір про споживчий кредит № 2063111.
Згідно з п.1.2, 1.3 кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 02.06.2024 року (дата надання кредиту). Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 13.05.2025 року.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та тарифами відповідно до умов кредитного договору.
У зв'язку з порушенням зобов'язань заборгованість за договором станом на 04 вересня 2024 року становить 13 033,60 грн, яка складається з 4 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 5 073,60 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 460,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 3 500,00грн - заборгованість за пенею.
04.09.2024 року між ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» було укладено договір факторингу № 04092024, відповідно до умов якого право вимоги, зокрема за договором № 2063111 від 02.06.2024 року, перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП".
За таких обставин ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 13 033,60 грн.
Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, позивач просить стягнути з боржника на свою користь заборгованість у загальному розмірі 13 033,60 грн., крім того просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статті 610, 611 ЦК України визначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, що 02.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 , було укладено договір про споживчий кредит № 2063111 (індивідуальна частина), підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 690657 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконаи інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Згідно з п.1.2, 1.3 кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 02.06.2024 року (дата надання кредиту). Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) 13.05.2025 року.
Пунктом 1.5 кредитного договору передбачена денна процентна ставка 1,15 %.
Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, комісія за надання кредиту 450,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно з п. 1.5.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (п.1.5.3).
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно з п. 2. 4. 3 кредитного договору, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.
У п.4.1 кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн за кожний випадок порушення невиконання або неналежного виконання)зобов'язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів.
Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1 кредитного договору).
Видача ТОВ "ФК "Незалежні Фінанси" кредитних коштів відповідачу в сумі 4 000,00 грн., підтверджується довідкою № 120523/1 від 12.05.2024 року ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" про успішність операції з перерахування коштів на картку НОМЕР_1 саме 02.06.2024 року згідно договору 2063111.
04 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» укладений договір факторингу № 04092024, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги серед інших, до боржника ОСОБА_1 за договором № 2063111 від 02.06.2024 року на загальну суму заборгованості 13 033,60 грн., що підтверджується договором факторингу № 04092024 від 04 вересня 2024 року, платіжною інструкцією № 402 від 04.09.2024 року про оплату згідно договору факторингу № 04092024 від 04 вересня 2024 року, витягом з акту приймання-передачі прав № 1 до договору факторингу № 04092024 від 04 вересня 2024 року.
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спірним кредитним договором станом на 04 вересня 2024 року становить 13 033,60 грн., та складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами в сумі 5 073,60 грн., заборгованості за комісією за надання кредиту в сумі 460,00 грн., заборгованості за несплату штрафів в сумі 3 500,00 грн,
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За положеннями п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
За положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Спірний кредитний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника (відповідача), що створені в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, в порядку, визначеному п. 6.1-6.2 кредитного договору.
Відповідач під час подання в особистому кабінеті заяви на кредит вказав прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, номер мобільного телефону, електронну пошту, паспортні дані, адресу місця реєстрації (проживання), майновий стан, місце роботи, соціальний статус. Після проходження верифікації, отримання одноразового ідентифікатора відповідач підписав договір, який прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Після укладення договору кредитний договір розміщений в особистому кабінеті позичальника, а отже, наданий відповідачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 100 ЦПК України, учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. В разі подання копії (паперової копії) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.
Позивач подав копію електронного кредитного договору в паперовій копії. Клопотання про витребування у позивача оригіналу електронного доказу відповідач не заявляв, а у суду відсутні сумніви щодо відповідності копії кредитного договору оригіналу.
Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено факт укладання між сторонами спірного правочину.
Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача про належність йому вказаних у спірному кредитному договорі карткового рахунка, номера телефону та про отримання 02.06.2024 року грошових коштів в сумі 4 000,00 грн.
Докази повернення відповідачем кредиту та сплати процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.
Оскільки всупереч наведеним нормам закону та умовам спірного договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором у встановлений ним строк, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000,00 грн. та заборгованості за процентами в сумі 5 073,60 грн. належить задовольнити.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 13 033,60 грн., за кредитним договором такими, що засновані на законі, оскільки позичальник не виконувала умови договору та має заборгованість, тому повинна відповідати за порушення взятих на себе зобов'язань.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката,несуть сторони,крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги № 009-25 від 26.02.2025 року, укладений між ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та адвокатом Колесніковою І. О., акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 009-25 від 26.02.2025 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, від 26.02.2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7000 грн.
Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» у передбаченому ЦПК порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на його користь 7 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 133, 137, 141, 258, 264-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заборгованість за договором № 2063111 від 02.06.2024 року у розмірі 13 033 (триннадцять тисяч тридцять три) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
Повний текст рішення виготовлено 18.06.2025 року.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", місцезнаходження по вул. М. Грушевського, 10, в м. Київ, код ЄДРПОУ - 41240530;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: