Справа № 761/48445/24
Провадження № 1-і/761/7/25
19 лютого 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальній справі № 50-5479,
Через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло) клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальній справі № 50-5479, а саме на автомобіль марки СITROEN BERLINGO 1.9D, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 є власником транспортного засобу СITROEN BERLINGO 1.9D, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 від 01.04.2009. З листів ТСЦ МВС №5348 від 15.05.2024 №31/32-5348-56, від 01.06.2024 №31/32-5348-70 та картки арешту ТЗ вбачається, що в рамках кримінальної справи №50-5479 від 25.03.2009 постановою заступника начальника ДДАІ вих. №4/8-5760 від 04.06.2009 на вказаний ТЗ було накладено обмеження (арешт та/або заборона на відчуження). З листа слідчого відділу Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві №2881242024 від 21.12.2024 вбачається, що у провадженні слідчого відділу перебували матеріали кримінальної справи №50-5479 від 25.03.2009 р. Досудове розслідування у даній кримінальній справі було зупинено на підставі ч. 3 ст. 206 КПК України (у старій редакції). Відомості щодо зазначеної кримінальної справи до Єдиного реєстру досудових розслідувань - не вносились. Будь-яких підстав для існування обмежень щодо транспортного засобу марки CITROEN BERLINGO 1.9D, 2008 року випуску, з номером кузова НОМЕР_1 , в рамках даної кримінальної справи, не встановлено. ОСОБА_4 не являється суб'єктом жодного кримінального провадження, зокрема, кримінальної справи №50-5479 від 25.03.2009, він безперешкодно користується та володіє вказаним ТЗ, його право власності на вказане ТЗ ніким не заперечується та не оскаржується. При цьому вказаний арешт був накладений до реєстрації цього ТЗ за ОСОБА_4 , а починаючи з 01.04.2009 р. і по теперішній час слідчі не вчинили жодних процесуальних дій по відношенню до майна ОСОБА_4 чи до нього самого.
У судове засідання учасники не з'явились.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду справи фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до листа начальника ТСЦ МВС №5348 від 15.05.2024 №31/32-5348-56, від 01.06.2024 №31/32-5348-70 та картки арешту ТЗ вбачається, що в рамках кримінальної справи №50-5479 від 25.03.2009 постановою заступника начальника ДДАІ вих. №4/8-5760 від 04.06.2009 р. на вказаний ТЗ було накладено обмеження (арешт та/або заборона на відчуження).
З листа слідчого відділу Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві №2881242024 від 21.12.2024 вбачається, що у провадженні слідчого відділу перебували матеріали кримінальної справи №50-5479 від 25.03.2009 р. Досудове розслідування у даній кримінальній справі було зупинено на підставі ч. 3 ст. 206 КПК України (у старій редакції). Відомості щодо зазначеної кримінальної справи до Єдиного реєстру досудових розслідувань - не вносились. Будь-яких підстав для існування обмежень щодо транспортного засобу марки CITROEN BERLINGO 1.9D, 2008 року випуску, з номером кузова НОМЕР_1 , в рамках даної кримінальної справи, не встановлено.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516ЦС19) встановлено, що якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).
Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що такий обмежувальний захід як арешт майна, який застосований ще у 2009 році, не дозволяє власнику мирно володіти своїм майном, що не кореспондується з принципом розумності та співмірності обмеження права власності третіх осіб завданням кримінального провадження.
Враховуючи викладене, на думку слідчого судді, клопотання адвоката про скасування арешту автомобіля марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_1 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна, який накладений постановою заступника начальника ДДАІ вих. №4/8-5760 від 04.06.2009 в рамках кримінальної справи №50-5479 від 25.03.2009 на транспортний засіб СITROEN BERLINGO 1.9D, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 01.04.2009.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1