Рішення від 16.06.2025 по справі 362/7945/24

Справа № 362/7945/24

Провадження № 2/362/1180/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Міський житловий центр» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 23 629,95 грн., три проценти річних в розмірі 3 428,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 15193,09 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Міський житловий центр» є суб'єктом господарювання, що проводить діяльність в галузі надання житлово-комунальних послуг по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідач користується в повній мірі житлово-комунальними послугами, які надає позивач, жодних претензій щодо якості та кількості послуг не надавав. Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, а відсутність договору про надання такої послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Відповідач, є співвласником квартири АДРЕСА_1 .

Договір є обов'язковим для виконання всіма власниками вище вказаного багатоквартирного будинку та є таким, за яким ТОВ «Міський житловий центр» пред'явлено вимогу про стягнення грошової вимоги з заборгованості із боржників.

Відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» на адресу відповідача рекомендованим листом було надіслано примірним Договору про надання послуг з управління багатоквартирними будинками в м. Васильків, Київської області від 04.06.2018 року та додатки до нього.

Боржник отримує послугу з управління багатоквартирним будинком в повному обсязі на підставі вказаного Договору, при цьому не виконує зобов'язання по її оплаті, що призводить до порушення права Відповідача на своєчасне та повне отримання плати за надану послугу.

З метою досудового врегулювання спору, Боржнику неодноразово направлялися претензії - попередження про сплату заборгованості, пропозиції укласти договір реструктуризації боргу та попередження про звернення Заявника до суду для захисту своїх порушених прав.

Станом на 01.11.2024 р. заборгованість за період з 01.01.2022 р. по 31.08.2024 р. є економічно обґрунтована та становить 15193,09 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлялася про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, за зареєстрованим місцем проживання, але повертаються конверти із відміткою «за закінчення терміну зберігання», не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 30.07.2021 р. між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в особі ОСОБА_2 , що діє на підставі Протококу зборів співвласників будинку АДРЕСА_3 укладено договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 12-15).

ОСОБА_1 , є співвласником 1/3 квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується інформаційної довідкою №396581448 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 16).

Як вбачається з позовної заяви та встановлено у судовому засіданні договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався між сторонами. В свою чергу, відповідач житлово-комунальними послугами по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та послугами з управління багатоквартирним будинком користується в повній мірі, жодних претензій, щодо, якості та кількості наданих послуг не надавав.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 2 частини 2 статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VI1I передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Згідно пункту 10 статті 7 Закону співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» також передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно вимог частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг. Обов'язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української PCP від 30 червня 1983 року № 5464-Х.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у постановах по справах № 638/11034/15-ц від 10 грудня 2018 року, № 464/2736/15-ц від 22 листопада 2019 року.

Згідно ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов'язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Відповідно до частини 1 статті 316, частини 1,2 статті 317 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК У порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачем наданих позивачем житлово-комунальних послуг по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та послуг з управління багатоквартирними будинками. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з наданого розрахунку позивачем у власника квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , заборгованість за період з січня 2022 року по 01.09.2024 року за спожиті житлово-комунальні послуги становить в розмірі 15193,09 грн. (а.с. 21).

Позивачем направлялась відповідачу претензія-попередження щодо сплати заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, що підтверджується наданими доказами (а.с.20).

Як установлено судом відповідач з січня 2022 року не оплачував за надані позивачем послуги, а тому вимоги позову щодо сплати заборгованості за надані житлово-комунальні послуги позивачем підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн., який сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 316, 317, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 15193,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр», місце знаходження: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 158, кв. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя Кравченко Л.М.

Попередній документ
128227186
Наступний документ
128227188
Інформація про рішення:
№ рішення: 128227187
№ справи: 362/7945/24
Дата рішення: 16.06.2025
Дата публікації: 20.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.06.2025)
Дата надходження: 21.11.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості