349/2447/23
2-а/465/29/25
Іменем України
17.06.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області про скасування постанови серії БАД № 879511 від 16.12.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області про скасування постанови серії БАД № 879511 від 16.12.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 28.12.2023 року вказаний адміністративний позов передано до Франківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 24.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
В судові засідання, призначені на 25.02.2025 року та 17.06.2025 року позивач і його представник не з'явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, з клопотаннями про відкладення розгляду справи та про розгляд справи без участі сторони позивача не зверталися.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Разом із тим, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що 16.12.2023 року об 11:49 год. в м. Рогатин на пл. Роксолани водій керував ТЗ марки «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , та під час повороту праворуч з пл. Роксолани на вул. У. Безгрішного не увімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 «Б», а також під час перевірки документів встановлено, що водій гр. ОСОБА_1 керував ТЗ без права керування, а саме був позбавлений права керування Рогатинським районним судом, чим порушив п. 2. 1 «А», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП, поліцейським СРПП було роз'яснено позивачеві його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 268, 289 КупАП (про що свідчить підпис позивача у п. 8 постанови), заслухано пояснення позивача та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП розглянуто справу про адміністративне правопорушення і винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 879511 від 16.12.2023 року з накладенням на порушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. Після складання постанови її було оголошено позивачу та вручено під підпис у п. 9 постанови «Копію постанови мною отримано», про що свідчить його ж підпис. На відеофіксації поліцейських було чітко зафіксовано факт керування, таку відеофіксацію долучено до постанови, підтвердженням чого є п. 8 постанови, де зазначено «до постанови додаються: відеофіксація». Таким чином, обставини, які встановлені на місці вчинення адміністративного правопорушення в повній мірі з'ясовані поліцейським, зокрема, встановлено, що саме позивач керував транспортним засобом, порушивши норми ПДР України, та вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Заперечення факту керування транспортним засобом у позовній заяві свідчить про те, що позиція позивача є спрямованою на введення суд в оману та уникнення адміністративної відповідальності. Таким чином, на переконання сторони відповідача, поліцейський діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції поліцейським, як уповноваженою особою Національної поліції. На місці вчинення правопорушення було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.ст. 278, 279, 283 КУпАП. Також представником відповідача на підтвердження факту відсутності у позивача права керування транспортними засобами на час вчинення правопорушення долучено до відзиву на позовну заяву корпію постанови Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2023 року у справі №349/1352/22, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також копію постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 25.04.2023 року, якою вказану постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає, що наявні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається із долучених до відзиву на позовну заяву матеріалів, постановою Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 27.02.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2023 року залишено без змін постановою Івано- Франківського апеляційного суду від 25.04.2023 року. Відтак, станом на 16.12.2023 року позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, про що був належним чином обізнаний.
Натомість, сторона позивача жодним чином не відреагувала на поданий представником відповідача відзив, більш того, в судове засідання повторно не з'явилася, що, на думку суду, перешкоджає розгляду справи та встановленню відповідних обставин, про які зазначає позивач. Також суд звертає увагу позивача, що надана ним копія оскаржуваної постанови серії БАД № 879511 від 16.12.2023 року є неналежної якості, нечитабельною, що позбавляє суд можливості належним чином встановити обставини справи без участі сторони позивача в судовому засіданні.
За таких обставин суд визнав неявку сторони позивача неповажною та у даному випадку діє у відповідності до ч.5 ст.205 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Суд враховує те, що статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
Таким чином, з метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 240 вказаного Кодексу суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Отже, у даному випадку сторона позивача, яка належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибула два рази, не подавши заяву про розгляд справи без участі позивача і його представника та не повідомивши суд про причини неявки.
Врахуванню підлягає те, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції", пункт 28 рішення "Станєв проти Болгарії"). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.
З огляду на викладене можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року у справі №9901/949/18, відповідно до якого в аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Верховний Суд зробив висновок про те, що, беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом сторони позивача позивача про призначення судових засідань, повторне неприбуття сторони позивача в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за відсутності сторони, суд залишив позов без розгляду. Отож, якщо позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань, двічі не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №9901/949/18).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, сукупність наведених норм та встановлених судом обставин свідчить на користь висновку про доцільність залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду із зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.
Суд констатує, що у даному провадженні вирішення спору за відсутності позивача неможливе, адже потребує надання особистих пояснень позивачем з урахуванням поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, без яких встановити дійсні фактичні обставини справи неможливо.
Враховуючи наведене та керуючись ч.5 ст. 205, ст.240 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області про скасування постанови серії БАД № 879511 від 16.12.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду із зазначеним позовом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Величко О.В.