1Справа № 335/2586/25 2/335/1703/2025
12 червня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії
Позивач Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 71 768,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своєчасно не оплачувала надані їй за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщення 9 послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим за період з 01.11.2021 року по 30.04.2024 рік у неї утворилась заборгованість на суму 71 768,18 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 24.03.2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову, на виконання якої, представником позивача 28.03.2025 року подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 31.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, у позові просила провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, разом з цим, 26.05.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого, представник зазначає, що відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення № 9 за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаним приміщенням наявна заборгованість за теплову енергію в сумі 71768,18 грн. за період з 01.11.2021 по 30.04.2024. З початком бойових дій у Запорізькій області ОСОБА_1 виїхала з України. У подальшому, використання нежитлового приміщення для підприємницької діяльності стало неможливим, що призвело до закриття ФОП. Вказане приміщення не використовується з початком введення воєнного стану. Відсутність доходів у відповідача унеможливлює вчасне та у повному обсязі внесення грошових коштів за теплову енергію. Єдиним доходом ОСОБА_1 є отримання пенсії, яка складає 2361 грн. Стягнення суми у розмірі 71 768,18 грн. є ускладненим, враховуючи розмір пенсії, неможливістю використання приміщення для підприємницької діяльності. Обставинами введення у державі воєнного стану та вимушеного виїзду закордон. Крім цього, представник зауважує, що відповідач продовжує посильно сплачувати кошти за теплову енергію поза періодом заборгованості. Тому, враховуючи вищевикладене, представник просить суд розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду про стягнення 71 768,18 грн. та 2 422,40 грн. судового збору, шляхом погашення рівними частками, строком на 12 місяців, починаючи з дати постановлення рішення на один рік, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно у сумі 6 182,55 грн. на місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку.
Відповідно до статуту підприємства основною діяльністю Концерн «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Судом встановлено, що відповідачу у справі ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення 9 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №335414218 від 13.06.2023 року.
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
02.10.2021 на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаного договору будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, а також співвласників в інших будівлях, приміщення в яких є самостійними об'єктами нерухомого майна у відповідності до ч. 8 ст. 14 Закону, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір № 72203041 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 між позивачем та відповідачем з 01.11.2021 є укладений.
Відповідно до пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Згідно Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащена вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом II Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Представником позивача до позовної заяви долучено інформацію щодо спожитої теплової енергії по будинку та інформацію по приміщенням споживача за договором №72203041. З наданої інформації вбачається, що за період з листопада 2021 по квітень 2024 ЗБВ 2,21237; обсяг теплової енергії приміщення 0,637109; загальний обсяг Гкал на приміщення 0,849479, що також підтверджується інформацією по нарахуванням споживача.
До матеріалів справи долучено архів показів опалення по дог./сп. 72203041- АДРЕСА_2 та скріншот про направлення рахунків за постачання теплової енергії на електронну адресу відповідача.
Згідно пункту 32 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 Договору вказано що, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 38 Договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
Згідно ч. ч. 1, 2 статті 8 Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР, знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку.
Згідно наданого позивачем розрахунку основного боргу за договором № 72203041 за адресою: АДРЕСА_2 , за період 01.11.2021 по 30.04.2024 нараховано за послуги в сумі 75 768,18 грн. сплачено 4000,00 грн. Отже, заборгованість за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 рік складає 71 768,18 грн.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. ст. 610, 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, аналізуючи перелічені норми матеріального права, дослідивши письмові докази по справі, надані стороною позивача, перевіривши їх відповідність вимогам ЦПК України, врахувавши, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує, покладені на неї зобов'язання за договором, в частині своєчасної оплати вартості послуг з постачання теплової енергії, при цьому, в процесі розгляду справи відповідач визнала заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі та не заперечувала щодо їх задоволення, отже, відповідач визнала існуючу заборгованість, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії.
В той же час, представник відповідача, звернувся до суду із заявою про розстрочення ОСОБА_1 виконання рішення суду про стягнення 71 768,18 грн. заборгованості за надані Концерном «Міські теплові мережі» послуги з постачання теплової енергії та 2 422,40 грн. судового збору, шляхом погашення рівними частками, строком на 12 місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище відповідача ОСОБА_1 , яка з причини військової агресії Російської Федерації та відсутності можливості здійснювати підприємницьку діяльність, не працює.
Відповідач, при цьому, являється пенсіонером та отримує мінімальну пенсію, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Київській області. Крім цього, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_1 30.03.2023 року припинила підприємницьку діяльність ФОП за власним рішенням. Разом з цим, відповідач ОСОБА_1 продовжує посильно сплачувати кошти за теплову енергію поза періодом заборгованості, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями-квитанціями, долученими представником відповідача до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно частин 3, 4 статті 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, врахувавши матеріальні інтереси позивача, її фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, воєнний стан, зважаючи на те, що відповідач не уникає від виконання заборгованості, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем та на те, що відповідачу ускладнить виконання рішення суду в частині сплати заборгованості у розмірі 71768,18 гривень одним платежем, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розстрочити відповідачу виконання рішення суду в цій частині строком на дванадцять місяців, шляхом сплати її розміру рівними частинами у сумі 5 980,69 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, про що зазначити у його резолютивній частині, відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України.
В задоволенні клопотання в частині надання розстрочки виконання рішення суду щодо стягнення судового збору в розмірі 2422,40 грн. відсутні підстави, оскільки судовий збір відноситься до судових витрат понесених позивачем при подачі позову до суду, а не до заборгованості за зобов'язанням.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, клопотання представника відповідача, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про розстрочку виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 82, 89, 141, 263-265, 267, 354, 435, 453 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії у розмірі 71 768 (сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 18 коп.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12 червня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, яка відпускалась за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 01.11.2021 до 30.04.2024 у розмірі 71 768 (сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят вісім) гривень 18 копійок, на 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати розміру заборгованості рівними частинами у сумі 5980 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 69 копійок щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ЄДРПОУ 32121458.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складено 17.06.2025
Суддя І.В. Новасардова