13.06.2025
Справа № 331/2234/25
Провадження № 3/331/866/2025
13 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії АА №090419 від 27.03.2025 року, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до опису протоколу серії АА №090419 від 27.03.2025 року - 27.03.2025 о 23-00 годин за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, ображав, штовхав, хапав за руки, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров'ю потерпілої.
Відносно ОСОБА_1 27.03.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судові засідання 21.05.2025, 13.06.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі. Також судом були направлені sms-повідомлення на мобільний номер, який вказаний в протоколі.
Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.
Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До судового розгляду ОСОБА_2 було надано заяву, де вона просила закрити провадження по справі через те, що в день подій вона перебувала в алкогольному сп'янінні. Дійсно в них виник конфлікт, однак при цьому ОСОБА_1 не погрожував їй, не штовхав та не ображав її та будь-яка шкода її психічному чи фізичному здоров'ю не була нанесена.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема,повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Стаття 173-2 ч.1 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
П. 17 ч. 1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, яка включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Досліджені у судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення є суперечливими. Так, згідно письмових пояснень самої потерпілої, вона перша вчинила сварку. На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського також видно, що саме потерпіла провокувала ОСОБА_1 ...
Пояснення потерпілої, та інші матеріали справи свідчать про наявність конфлікту.
Згідно аналізу законодавства про запобігання домашньому насильству, не кожну конфліктну ситуацію чи спір, сварку, що виникають у кожній сім'ї слід кваліфікувати як домашнє насильство. Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною потреб, інтересів, соціальних установок, планів тощо у свідомості окремої особи, яке виникає в міжособистісних взаємодіях окремих осіб чи груп. Конфлікт не містить вище перелічених ознак.
Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Домашньому насильству притаманні ознаки : періодичність та регулярність; дії кривдника завжди умисні - для контролю, завдання болю тощо; кривдник завжди має перевагу (фізичну, психологічну, економічну); позиція, думки, бажання потерпілого не враховуються.
Натомість конфлікту притаманний баланс (рівність) сил між його учасниками, владний баланс (симетричні відносини), що характеризується здатністю кожної зі сторін однаково впливати на процес конфлікту, відносною рівністю фізичних сил, соціально-психологічної адаптованості, соціального статусу, стану здоров'я, ментального розвитку тощо
Судом в судовому засіданні був досліджений протокол, пояснення потерпілої, відеозапис з місця події, що свідчать про рівність учасників конфлікту, відсутність ескалації (матеріалами встановлено, що ОСОБА_1 намагався заспокоїти потерпілу), відсутність позицій «кривдник» і «жертва».
Досліджені докази підтверджують, що мав місце конфлікт, у результаті якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посварилися., однак кваліфікація таких дій співробітником поліції як домашнє насильство суперечить суті цього поняття
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelinv.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ч. 1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
Суддя Д.М. Кольц