Єд.унік.№243/3535/25
Провадження№2-а/243/42/2025
16 червня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю секретаря Зубкова В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся позивач з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 22.04.2025 року він був затриманий співробітниками поліції, які повідомили його, що він знаходиться у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивача затримали та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було повідомлено, що 01.03.2025 р. на його ім'я було направлено Укрпоштою повістка № 2785314 про необхідність з'явитися 14.00 год. 13.03.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач пояснив начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , що ніяких повісток Укрпоштою він не отримував, у нього наявний мобільний телефон/смартфон в якому є додаток «Viber», де маються бізнес чати включаючи чат з «Ukrposhta». З даного додатку, можна встановити, що наявні повідомлення за 19.09.2023 р. («отримайте відправлення 2334222536890»), а потім за 22.03.2025 р. («не забрали відправлення 8412212705611»). Тобто, ніяких інших повідомлень, що до нього прийшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_2 або інший лист з 19.09.2023 по 22.03.2025 р. АТ «Укрпошта» йому не надсилала. Однак, не зважаючи на його пояснення на нього був складений адміністративний протокол № 285 від 22.04.2025 р. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В вищевказаному адміністративному протоколі було зазначено, що розгляд адміністративного протоколу відбудеться 28.04.2025 р. у 10.00 в ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 . 25.04.2025 року він звернувся до адвоката, та було складено клопотання/пояснення, в якому він зазначив доводи щодо не згоди з адміністративним протоколом, яке було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 з описом вкладеного № 8412212738862. Відповідно до офіційного сайту АТ «Укрпошта» зазначений лист прибув до відділення у м. Краматорську 26.04.2025 р. Однак, 27.04.2025 р. у мобільному додатку «Viber» у бізнес чаті «Ukrposhta» йому прийшло повідомлення «не забрали відправлення 8412212738862, яке знаходиться з 26.04.2025 р. у відділенні АДРЕСА_2 ».
28.04.2025 р. о 09.43 год., тобто заздалегідь позивач прибув у зазначеному адміністративному протоколі адресу АДРЕСА_1 , та зареєструвався на вході. Позивач попередив, що у нього наявна заява/клопотання з додатками, які він хоче подати до початку розгляду адміністративного протоколу. Однак, йому повідомили, що такий порядок не передбачений, та він зможе надати свої документи безпосередньо начальнику ОСОБА_3 . Після того, як він простояв в коридорі більше 40 хвилин, о 10.30 йому вручили Постанову№ 285 від 28.04.2025 р. про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 17000 грн. штрафу.
Вважає, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 зловживають своїми правами при розгляді адміністративних справ. Фактично розгляду справи про адміністративне правопорушення 28.04.2025 року проведено не було, хоча він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09-43 28.04.2025 р., заяв та клопотань про розгляд без нього не подавав. Крім того, розгляду його клопотання по суті не відбулось, матеріали справи до початку розгляду справи не були надані йому для ознайомлення. Також, доказів отримання ним повістки № 2785314 про необхідність його явки на 14-00 13.03.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 не наведено. Доводи позивача про не отримання у будь-який спосіб інформації про наявність листа від Укрпошти не спростовані при розгляді адміністративного протоколу.
У зв'язку з чим просить суд постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 № 285 від 28.04.2025 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позивач та представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні. В позовній заяві позивач просить суд розгляд справи здійснювати без його участі та його представника за наявними письмовими доказами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
09.05.2025 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що з 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними Указами Президента України та діє по даний час. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Крім того, посилаються на вимоги ч. 4 п. 10 ст. 1 та абзаци 1,6 п.10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (чинного на час вчинення правопорушення), на п.3 ст.22 та частини 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (чинного на час вчинення правопорушення), Крім того, порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. 01.03.2025 сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Повістка № 2785314 відправлена засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням, трек номер поштового відправлення 0610235801470. Вказане поштове відправлення не отримано ОСОБА_1 . Відповідно до вказаної повістки військовозобов'язаний зобов'язаний був прибути 13.03.2025. Відомостей щодо зміни адреси (місця мешкання/місця реєстрації) військовозобов'язаним на час направлення повістки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Відомостей щодо поважності/неможливості прибуття до відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надавав. Враховуючи викладене до ГУНП направлено електронне звернення, щодо доставлення/супроводження громадянина військовозобов'язаного ОСОБА_1 . 22.04.2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 був доставлений/супроводжений працівниками ГУНП. З матеріалів адміністративної справи встановлено: виявлено вчинення адміністративного правопорушення 22.04.2025 (виявлено особу правопорушника та встановлено відсутність поважних причин не прибуття за повісткою). Таким чином в діях ОСОБА_1 присутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи викладене, 22.04.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено Протокол, щодо вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Тобто 22.04.2025 року виявлено (встановлено) особу правопорушника та складено протокол, щодо вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. При складанні протоколу військовозобов'язаний ознайомившись з Протоколом був ознайомлений зі своїми правами та обов'язками визначеними у ст. 63 Конституції України, ст. 256, 268 КУпАП. Військовозобов'язаний копію протоколу отримав особисто, при складанні протоколу надавав особисті пояснення. Відповідно до протоколу до правопорушника доведено про розгляд справи який призначено на 10,00 годину 28.04.2025 року, під особистий підпис. Відповідно до складеного Протоколу визначено що, справу буде розглянуто у визначений час та день. Клопотань, заяв з приводу відкладення та/або перенесення розгляду справи від правопорушника не надходило. Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Будучі ознайомленим про час, дату і місце розгляду справи ОСОБА_1 28.04.2025 на розгляд справи прибув. Розгляд справи відбувся за участю належним чином повідомленого правопорушника. Будь-якиих клопотань, заяв, додаткових пояснень з приводу складеного протоколу та вчиненого правопорушення не надавав. Будь-яких клопотань, заяв, додаткових пояснень з приводу перенесення, відкладення розгляду справи не надавав. За результатами розгляду справи правопорушником отримано Постанову 28.04.2025 особисто.
Крім того, позивач власною поведінкою продемонстрував протиправну бездіяльність, яка стосується власної (особистої) неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по своїй суті унеможливлює фіксацію уточнення облікових даних. Проаналізувавши наведене вище в сукупності та в контексті встановлених обставин у справі, вважають, що дії та рішення відповідача узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача. У зв'язку з наведеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
21.05.2025 року представником позивача направлено до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідно до залученої Відповідачем повістки вона була спрямована з метою уточнення даних. Згідно сформованого військово-облікового документу через мобільний застосунок "Резерв+" від 23.04.2025року, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на обліку, дані уточнено вчасно 12.07.2024 . Відстрочка до 08.05.2025р. Між тим в оскаржуваній постанові начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 зазначає, що повістка була спрямована для постановки на військовий облік, визначення призначення на особливий період та направлення для проходження медичного огляду. Мета зазначена в повістці надісланою засобами АТ «Укрпошта» (для уточнення даних) не відповідає фабулі начебто вчиненого правопорушення зазначеного в постанові. Відсутні фактичні дані щодо конкретної інформації, яку не оновив позивач і яка підлягала уточненню під час виклику. Зазначені обставини не містяться ні у тексті повістки, ні в протоколі, ні у спірній постанові. В оскаржуваній постанові не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. А тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення фабула якого викладена в оскаржуваній постанові про притягнення його адміністративної відповідальності. Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг. Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку на думку відповідача при складанні адміністративного протоколу та при притягнення до адміністративної відповідальності позивача щодо неявки до облікового органу та не подання своїх облікових даних позивачем, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді
Згідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Суд, з'ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини.
22 квітня 2025 року начальником першого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 складено протокол № 285 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 про те, що 01.03.2025 о 14 год. 00 хв, військовозобов'язаний ОСОБА_1 зобов'язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, визначення призначення на особливий період та направлення для проходження медичного огляду, однак 13.03.2025 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, а був доставлений працівниками національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.04.2025 року, чим порушив вимоги п. 1 ст. 22 та п. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», скоївши дане правопорушення в умовах дії на території України особливого періоду.
Під час складання протоколу позивача ознайомлено зі ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України, про що міститься підпис позивача у відповідній графі протоколу. В графі «Пояснення правопорушника» зазначено «З правопорушення не згоден» та підпис позивача. Також, в протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 28.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , та міститься підпис позивача про повідомлення йому місця та часу розгляду справи, та про отримання ним копії протоколу.
25.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з клопотанням/поясненням, в якому зазначив, що свою вину у складеному адміністративному протоколі № 285 від 22.04.2025 р. за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП не визнає. Просив залучити до матеріалів розгляду адміністративного протоколу: копію військово-облікового документу з мобільного додатку «Резерв+»; копію двох скріншотів з додатку «Viber», чат з «Ukrposhta».
Згідно опису вкладення до Цінного листа № 8412212738862, на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 відправив: клопотання/пояснення від 26.04.2025 р.; роздруківка військово-облікового документу з додатка «Резерв+», два аркуша скріншотів з додатку «Viber» чат з «Ukrposhta».
Згідно роздруківки трекінгу відправлення № 8412212738862, прийнято в м. Слов'янськ 25.04.2025 року, прибуло до відділення м. Краматорськ 26.04.2025 р., вручено одержувачу м. Краматорськ 29.04.2025 р.
Згідно з військово-облікового документу Резерв+ сформованого 23.04.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовозобов'язаний, непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, відстрочка до 08.05.2025 року, тип відстрочки п. 1 ч. 3 ст. 23. Дані уточнено вчасно 12.07.2024 року.
28 квітня 2025 року керівником-начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 285 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 гривень. Згідно постанови суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що 01.03.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлено Укрпоштою повістка № 2785314 громадянину ОСОБА_1 , 13.03.2025 року о 14 год. 00 хв, військовозобов'язаний ОСОБА_1 зобов'язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, визначення призначення на особливий період та направлення для проходження медичного огляду, однак 13.03.2025 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, а був доставлений працівниками національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.04.2025 року, чим порушив вимоги п. 1 ст. 22 та п. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», скоївши дане правопорушення в умовах дії на території України особливого періоду.
Представником відповідача надано копію повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) № 2785314 від 01.03.2025 р., на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , заначено про необхідність з'явитися за адресою АДРЕСА_4 :00 годині для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_2 (Слов'янськ).
Також представником відповідача надано копії: конверта та рекомендованого повідомлення із зазначенням відправника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), отримувача Панченко П.В., адреса: АДРЕСА_3 , номер відправлення НОМЕР_1 ; довідку про причини повернення/досилання із відміткою «Повертається» «Адресат відсутній за вказаною адресою»; копією рекомендованого поштового відправлення про вручення поштового відправення, виплату поштового переказу № 0610235801470 на ім'я ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_3 , підлягає поверненню 1 відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (Слов'янськ), адреса АДРЕСА_5 , дата подання 28.02.2025.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2233-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Положенням абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно абз 8 ч. 3 ст. 22 цього Закону у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 34. Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до пп. 2 п. 41 вказаного Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про сутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно матеріалів справи підтвердженням повідомлення ОСОБА_1 про виклик є поштове відправлення із відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, за адресою АДРЕСА_3 , яку позивачем вказано під час уточнення своїх облікових даних.
Однак, суд звертає увагу, що безпосередньо позивачу повістка не вручена, позивач в позовній заяві зазначив про те, що він не був обізнаний про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Слов'янськ).
Крім того, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.
Водночас, суд зазначає, що відповідач володів інформацією про наявним номер мобільного телефону позивача, що підтверджується даними застосунку Резерв+, а тому відповідачем не вжито усіх належних дій щодо повідомлення ОСОБА_1 про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Слов'янськ).
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Суд звертає увагу про те, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем вчасно оновлено дані та вказано засоби зв'язку (номер телефону), яким відповідач не скористався для його повідомлення.
Вказані обставини піддають розумним сумнівам належне повідомлення позивача про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Слов'янськ).
За відсутності належних доказів вручення позивачу повістки про виклик суд дійшов висновку про протиправність постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного; 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не враховано об'єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки та неможливість отримання або уточнення даних самостійно ТЦК та СП (досягнення мети виклику без особи, або неможливість досягнення за відсутності особи).
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі від 08.07.2020 № 463/1352/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21241/18) звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо події самого правопорушення та законності його фіксації.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відтак суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Слов'янськ).
Згідно з вимогами п.п. 1-5 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 285 від 28.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закриттю.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 293, 297 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 № 285 від 28 квітня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко