Справа № 587/2428/25
17 червня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови №Х 03/25-704 від 09 квітня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за ч. 3 ст. 210 КУпАП, визнати протиправною та скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до зазначеної постанови 30 березня 2025 року о 09 год. 26 хв. у приміщенні КУ «Сумська міська клінічна лікарня № 5» було встановлено, що протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), ОСОБА_1 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані, визначені ст. 7 Закону України «Про Єдиний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста. Своїми діями він порушив вимоги абз. 4 пп.10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказану постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а обставини, які викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним. У вищевказаній постанові не зазначено, які саме облікові дані військовозобов'язаного не були оновлені і які можливо чи не можливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами. 18 липня 2024 року, тобто через два дні після закінчення граничного терміну, він уточнив свої дані, що підтверджується копією повідомлення з додатку Резерв+. Раніше намагався оновити дані, однак у ЦНАП та ІНФОРМАЦІЯ_2 бути великі черги, які унеможливлювали вчасно виконати вимоги закону, крім того під час повітряних тривог вищевказані органи зачинялись та відвідувачів не приймали. В додатку Резерв+ також намагався вчасно оновити дані, однак останній видавав помилку. Зазначив, що на той момент він вже перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та його персональні дані містилися у відповідних реєстрах, доступ до яких є у відповідача. Також зазначив, що надати копію військового квитка не може, оскільки він вилучений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того, у ст. 210 КУпАП міститься примітка, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Інформацію при складанні адміністративного протоколу та при притягнення його до адміністративної відповідальності щодо неявки до облікового органу та не подання облікових даних відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді. Також зазначив, що відповідачем не складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення. Про те, що 09 квітня 2025 року відносно нього буде розглядатись адміністративна справа, йому ніхто не повідомляв, тому вважає, що розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення відбувся незаконно, винесена постанова підлягає скасуванню. Позивач 18 липня 2024 року успішно оновив дані. Тому вже з цього часу відповідачу було відомо про те, що позивач на 1 день запізнився з оновленням даних. Але постанова про вчинення адміністративного правопорушення відносно позивача всупереч вимогам ст. 38 КУпАП була складена лише 09 квітня 2025 року, тобто поза межами тримісячного терміну притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 20 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовільнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, заяв чи клопотань від нього не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 09 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № Х 03/25-704, відповідно до якої 30 березня 2025 року о 09 год. 26 хв. у приміщенні Комунальної установи Сумська міська клінічна лікарня № 5, за адресою м. Суми, вул. Марко Вовчок, б. 2 було встановлено, що протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11.04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), ОСОБА_1 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані, визначені ст. 7 Закону України «Про Єдиний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста. Своїми діями порушив вимоги абз. 4 пп. 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та на накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000грн.
Розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності проводився за його відсутності, примірник постанови надіслано поштою 10 квітня 2025 року.
З позовної заяви вбачається, що позивачу про існування постанови стало відомо лише із застосунку «Дія» 13 травня 2025 року.
Фактично ОСОБА_1 був позбавлений права на ознайомлення з постановою про адміністративне правопорушення, надавати пояснення щодо зазначених порушень чи скористатися послугами адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи, а відповідачем не спростовано вказаного факту, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 повістку про виклик його для уточнення даних направлено не було, протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не складено і те, що позивачу було повідомлено про час та місце розгляду постанови №Х 03/25-704 від 09 квітня 2025 року, суду також не надано.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 ст. 210 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Положеннями ст. 1 ЗУ «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Прикінцевими та перехідними положеннями ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року, який набрав чинності 18 травня 2024 року, встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані (тобто усі, крім зазначених у абз. 2-6) протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до вимог абз. 4 пп. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Отже, вказані норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 17 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
На підтвердження заперечень щодо оскаржуваної постанови позивачем надано копію із застосунку «Резерв +», з якого вбачається, що ОСОБА_1 придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони, дата ВЛК 22 квітня 2025 року, має звання «солдат», номер в реєстрі Оберіг: 120220211352098700005. Дані оновлено 18 липня 2024 року о 16 год. 41 хв. (а.с. 10-11).Тому позивач вважав, що виконав свій військовий обов'язок. Умислу щодо порушення вимог законодавства в нього не було, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, він всіма способами намагався оновити дані, але з незалежних від нього обставин порушив вимоги закону лише на два дві.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Аналізуючи наведений зміст положень кодексу, слід констатувати, що особа може бути піддана адміністративному стягненню за вчинення певних дій, за яке передбачена відповідальність відповідною статтею. При розгляді справи посадова особа має встановити обставини вчинення правопорушення, тобто час, місце, спосіб та суть порушення.
Натомість оскаржувана постанова не містить відомостей про обставини вчинення правопорушення, у чому вони полягали й коли. Тобто з постанови неможливо встановити, які саме дії вчинила особа, до якої застосоване стягнення, фактично які дані були змінені та які зміни необхідно було внести, не додано жодних доказів, зокрема про неможливість отримання даних з відповідних електронний реєстрів, відсутнє посилання на будь-які докази, які могли б підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України, суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесенні оскаржуваної постанови вимог ст. ст. 248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, оскільки оскаржувана постанова №Х 03/25-704 про накладення адміністративного стягнення прийнята не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов до висновку про стягнення на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 8, 9, 10, 71-79, 194, 229, 268, 241-246, 270-272, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 247, 251, 254-256, 280, 283, 286 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника №Х 03/25-704 від 09 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. Г. Вортоломей