Справа № 139/426/25
Провадження № 3/139/159/25
18 червня 2025 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у тексті - КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Мурованокуриловецьке міжгосподарське підприємство по птахівництву», громадянина України,
16.06.2025 з Головного управління ДПС у Вінницькій області до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно абз. 26 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів, у тому числі за ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 640 від 27.05.2025, складеного головним державним інспектором Жмеринського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області Вишневською І.А. (а. с. 1), ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора ТОВ «Мурованокуриловецьке міжгосподарське підприємство по птахівництву» вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, чим порушено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами) (у тексті - ПК України). ТОВ «Мурованокуриловецьке міжгосподарське підприємство по птахівництву» за період з 01.01.2017 по 04.03.2020 несвоєчасно зареєструвалося платником податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 15911 грн, в тому числі за серпень 2019 року в сумі 15911 грн.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення № 640 від 27.05.2025, матеріали справи містять акт документальної позапланової виїзної перевірки податного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 14443/02-32-07-10/05413830 від 27.05.2025 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мурованокуриловецьке міжгосподарське підприємство по птахівництву», код ЄДРПОУ 05413830, тел. НОМЕР_2» (а. с. 2 - 9).
Відповідно до статті 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч. 1 ст. 276 КУпАП).
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП).
Враховуючи наведене, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою на те посадовою особою, а справа підвідомча Мурованокуриловецькому районному суду Вінницької області.
ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи 16.06.2025 не з'явився, при тому, що про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином (а. с. 14); 18.06.2025 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі (а. с. 15).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно норм ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не є обов'язковою.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини (у тексті - ЄСПЛ) від 03.04.2008 № 3236/03 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також суд звертає увагу, що на офіційному веб-порталі «Судова влада України» будь-яка особа в онлайн режимі може отримати актуальну інформацію про стан судової справи та стадії її розгляду, дату і час кожного судового засідання у всіх справах, які розглядаються судами України.
Враховуючи наведене обґрунтування і встановлені судом обставини, справа розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши під час розгляду справи про адміністративне правопорушення наявні у ній матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до таких висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З наявних у даній справі матеріалів судом встановлено, що посадовими особами Жмеринського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області у період з 14.05.2025 по 20.05.2025 проведена документальна позапланова виїзна перевірка порядку ведення податкового обліку ТОВ «Мурованокуриловецьке міжгосподарське підприємство по птахівництву» за період з 01.01.2017 по 04.03.2020. За результатами перевірки складено акт перевірки № 14443/02-32-07-10/05413830 від 27.05.2025, у якому зазначено, що ТОВ «Мурованокуриловецьке міжгосподарське підприємство по птахівництву» за період з 01.01.2017 по 04.03.2020 несвоєчасно зареєструвалося платником податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 15911 грн, в тому числі за серпень 2019 року в сумі 15911 грн. У зв'язку з виявленим порушенням ПК України, 27.05.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення № 640.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а (адміністративне провадження № К/9901/12342/18) зазначив наступне: «Верховний суд зауважує, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. Отже, враховуючи сплив строку накладення адміністративного стягнення, суди дійшли обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне про адміністративне правопорушення саме на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП».
Як вбачається зі змісту статті 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.04.2018 у справа № 804/401/17 (провадження № К/9901/11172/18), триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 18.12.2019 у справі № 158/286/17 (провадження № К/9901/30906/18) та від 19.05.2020 у справі № 404/1794/16-а (2-а/404/924/16) (провадження № К/9901/39780/18).
Отже, триваючими є такі проступки, що пов'язані з тривалим, непереривним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, і припиняється або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), ці дії (бездіяльність) безперервно порушують закон протягом якогось часу.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за своєю правовою природою не є триваючими, оскільки вважається вчиненими з моменту порушення порядку ведення податкового обліку.
Згідно пункту 181.1 статті 181 ПК України, - у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема але не виключно шляхом встановлення спеціального за стосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцем знаходження (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Відповідно до пункту 183.2 статті 183 ПК України, - у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
ТОВ «Мурованокуриловецьке міжгосподарське підприємство по птахівництву» перевищило 1000000 гривень щодо операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткування протягом останніх 12 календарних місяців станом на 31.07.2019. Отже воно підлягало обов'язковій реєстрації особи як платника податку на додану вартість з серпня 2019 року та зобов'язане було подати відповідну заяву на таку реєстрацію до 10.08.2019, а фактично зареєстроване платником ПДВ з 04.03.2020. В результаті цього допущено заниження ПДВ у серпні на загальну суму 15911 грн.
Відповідно до акта перевірки № 14443/02-32-07-10/05413830 від 27.05.2025 і протоколу про адміністративне правопорушення № 640 від 27.05.2025 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у серпні 2019 року. Враховуючи зазначену обставину і положення ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк (з дня вчинення правопорушення) накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення закінчився.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У зв'язку з встановленням судом обставин, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, що виключають накладення адміністративного стягнення, судовий збір з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 і ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 163-1, ст. ст. 221, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.
Суддя Тарас ЛІЩИНА