Провадження № 22-ц/803/5907/25 Справа № 185/1476/25 Головуючий у першій інстанції: Головін В. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
11 червня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Головіна В.О. від 12 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що він працював на підприємстві вугільної промисловості ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з повним робочим днем під землею, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 . Стаж роботи у шкідливих умовах праці є більшим за 15 років. 24.10.2019 року був звільнений із займаної посади у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовження даної роботи за п.2 ст.40 КЗпП України (запис №21 на сторінці 20,21 трудової книжки). З 27.03.2020 року первинно встановлено третю групу інвалідності внаслідок профзахворювання, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №604745. Протягом двох років з моменту встановлення первинно втрати працездатності стан здоров'я не поліпшився з 01.04.2021 року повторно встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №063925 від 24.03.2021 р., з 01.04.2024 року повторно встановлено 55% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №130588 від 28.02.2024 р. та довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №548963 від 28.02.2024 р., в зв'язку з чим перебуває на обліку та отримую страхові виплати в пенсійному фонді України. Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 10.03.2020 року, професійне захворювання виникло за таких обставин: тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм робітника та зазначено діагноз: 1.ХОЗЛ першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. ЛН - першого- другого ступеня; 2.Радикулопатія попереково-крижова, шийна з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів, двостороннього плечолопаткового періартрозу; 3.Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Позивач зазнав зменшення обсягу трудової діяльності, був змушений пройти курс лікування, переносити щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з тим, що наслідки отриманого на виробництві професійного захворювання обмежують життєву активність і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя, змушений проходити медичні огляди та обстеження, та відновлювальні процедури, лікування, у зв'язку з чим не може вести повноцінний образ життя, відчуваю фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що негативно позначалося і позначається на його душевному та фізичному стані. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь відшкодування моральної шкоди у сумі 400000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2025 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 100000.00 гривень без відрахування податків та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1211,20 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, шляхом зменшення розміру стягнутої моральної шкоди з 100000,00 грн до 50000,00 грн. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 багато років працював у тяжких та шкідливих умовах вугільної промисловості, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім'я ОСОБА_1 15 серпня 2001 (а.с. 10-13).
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 10 березня 2020 року, ОСОБА_1 встановлений діагноз: Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт, першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня. Радикулопатія попереково-крижова L5-S1, шийна С6-С7, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, зі стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня) та остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), двостороннього плечолопаткового періартрозу. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня.
Хронічне професійне захворювання виникло у позивача за таких обставин: працююи в підземних умовах шахти електрослюсарем підземним дільниці підготовчих робіт №3, займався ремонтом, ревізією електрообладання, піднесення лісоматеріалів. Внаслідок недосконалості технології, роботи шахтних механізмів і машин (комбайн, уловлювання пилу підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, підвищених рівнів виробничого шуму. Недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці (піднесення матеріалів та обладнання, тощо). Також внаслідок недосконалості механізмів гірничошахтного обладнання, робочого інструменту в підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору. перешкоджаючого їх застосування.
Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є: Вміст пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію до 10% в повітрі робочої зони в 26 разів перевищує ГДК (105,45 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3). Рівень відносної вологості повітря 83%, при нормі 75%. Важкість праці: робоча поза з вимушеними нахилами тулуба уперед під кутом більше 30° 120 разів за зміну, при нормі 51-100 разів; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становила 36 кг, при нормі до 30 кг; фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м?язів рук, тулуба, ніг становило 10800 кг/м, при нормі до 44000 кт/м, величина статичного навантаження за зміну двома руками становило 40000 кг/с, при нормі до 70000 кг/с; переходи пішки становили до 8 км за зміну при нормі до 8 км. Еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 10 дБА (90дБА при ГДР 80БА) (а.с. 14-15).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААБ №604745 від 31 березня 2020 року, ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності з датою переогляду - 15.03.2021 (а.с. 16).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААА №058178 від 31 березня 2020 року, позивачу первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності з датою переогляду - 15.03.2021
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААА №130588 від 28 лютого 2024 року, позивачу повторно встановлено 55% втрати професійної працездатності з датою переогляду - 15.03.2027 (а.с. 18).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААГ №548963 від 28.02.2024 року, ОСОБА_1 повторно встановлено третю групу інвалідності з датою переогляду - 15.03.2027 (а.с. 18).
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків на підприємстві відповідача, у зв'язку з чим довідками МСЕК серії 12 ААБ №604745 та серії 12 ААА №058178 від 31 березня 2020 року, ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності та 50% втрати професійної працездатності; довідками МСЕК серії 12 ААА №130588 та серії 12 ААГ №548963 від 28 лютого 2024 року, позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності та 55% втрати професійної працездатності з датою переогляду - 15.03.2027; приймаючи до уваги стан здоров'я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, яка спричинена втратою здоров'я, внаслідок отримання професійного захворювання під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.
У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості, суд апеляційної інстанції не бере до уваги з вищенаведених підстав.
Колегія суддів не встановила підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру компенсації моральної шкоди.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту моральної шкоди, не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров'я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення моральної шкоди без відрахування податків та інших обов'язкових платежів є необґрунтованими та були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, і місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18 червня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова