Провадження № 22-ц/803/5808/25 Справа № 199/10910/24 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
17 червня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ “НАСК “Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 17 березня 2024 року о 14 год. 50 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу автомобіля “Renault Logan» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля “KIA Clarus» державний номерний знак НОМЕР_2 , під його керуванням. Позивач вказує, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а йому завдані збитки, які виразились у заподіянні матеріальної та моральної шкоди. На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “Renault Logan» державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно полісу №EP-215570263 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована у ПАТ “НАСК “Оранта». Розмір франшизи становив 2 500 грн. Відповідно до платіжної інструкції № 22828 від 23 квітня 2024 року ПАТ “НАСК “Оранта» здійснила страховий платіж на користь ОСОБА_1 в розмірі 38 996 грн. 65 коп. Вказана сума була розрахована на підставі страхового акту №ОЦВ-СП-24-04-5114/1 від 23 квітня 2024 року та на підставі “дійсної вартості автомобіля», що складає 67 479 грн. 80 коп. Відомості про дійсну вартість автомобіля страховик зробив на підставі Звіту № 35237 від 02 квітня 2024 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що виконана ТОВ “СЗУ Україна Консалтинг» на замовлення ПАТ “НАСК “Оранта». Відповідно до висновку вартості придатних залишків № 35237/1 від 02 квітня 2024 року, що складений ТОВ “СЗУ Україна Консалтинг» на замовлення ПАТ “НАСК “Оранта» вартість автомобіля “KIA Clarus», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 25 983 грн. 15 коп. Однак, відповідно до висновку № 9822/1 від 20 транвя 2024 року за результатами проведеного експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, що складений судовим експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля “KIA Clarus», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 85 888 грн. 66 коп., а вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 246 641 грн. 61 коп. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ “НАСК “Оранта» на свою користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 18 408 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 362 грн. 14 коп., пеню в розмірі 2 420 грн. 82 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 638 грн. 71 коп., а також судові витрати у справі; стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та судові витрати у справі.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПАТ “НАСК “Оранта» на користь ОСОБА_1 в рахунок недоплаченої різниці страхового відшкодування 18 408 грн. 86 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. Стягнуто з ПАТ “НАСК “Оранта», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі по 263 грн. 58 коп. з кожного. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2025 року доповнено рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “НАСК “Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з ПАТ “НАСК “Оранта» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 4 727 грн. 37 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 513 грн. 70 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ “НАСК “Оранта» просить рішення суду від 25 березня 2025 року скасувати в частині стягнення з ПАТ “НАСК “ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 та ухвалити в цій нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Терещенко Д.В. просить рішення суду від 25 березня 2025 року залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ “НАСК “Оранта» залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 30 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця ДТП.
Відповідно до статті 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Згідно зі ст.ст. 35, 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (подається причетним до ДТП водієм в письмовій формі невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) подає страховику заяву про страхове відшкодування та долучає до неї визначені законом документи. В свою чергу, страховик, за умови настання страхового випадку, подання йому повного пакету документів та повідомлення про ДТП із дотриманням вимоги закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року у справі №199/8075/24 вбачається, 17 березня 2024 року о 14:50 годині у м. Дніпрі по вул. Луговська, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом “Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, на перехресті з вул. Каруни, м. Дніпро, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу), не надав перевагу у русі та скоїв зіткнення з автомобілем “Kia Clarus», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілі: ОСОБА_3 (водій), ОСОБА_1 (водій), ОСОБА_4 (пасажир), ОСОБА_5 (пасажир) отримали тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11, п. 2.1 розділ 33 Правил дорожнього руху України.
Вказаною постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року у справі №199/8075/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців (а.с.127-130).
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно полісу серії EP №215570263 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у ПАТ “НАСК “ОРАНТА». Розмір франшизи становив 2 500 грн., ліміт за шкоду майна - 160 000 грн. (а.с.47).
Відповідно до Звіту № 35237 від 02 квітня 2024 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що виконана ТОВ “СЗУ Україна Консалтинг» на замовлення ПАТ “НАСК “ОРАНТА» ринкова вартість автомобіля “KIA Clarus», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 67 479 грн. 80 коп., вартість відновлювального ремонту становить 188 857 грн. 16 коп. Вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу “KIA Clarus», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, станом на дату оцінки, становить 67 479 грн. 80 коп. (а.с.28-32).
Згідно вартості придатних залишків №35237/1 від 02 квітня 2024 року, що складений ТОВ “СЗУ Україна Консалтинг» на замовлення ПАТ “НАСК “ОРАНТА» вартість автомобіля “KIA Clarus», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 25 983 грн. 15 коп. (а.с.45).
23 квітня 2024 року ПАТ “НАСК “ОРАНТА» здійснила страховий платіж на користь ОСОБА_1 в розмірі 38 996 грн. 65 коп.., що підтверджується платіжною інструкцією №22828 від 23 квітня 2024 року (а.с.28).
При виплаті страхового відшкодування страхова компанія (відповідач) керувалась звітом № 35237 від 02 квітня 2024 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що виконаний ТОВ “СЗУ Україна Консалтинг» на замовлення ПАТ “НАСК “ОРАНТА».
Слід зазначити, вказаний звіт складений з порушенням вимог п.п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювач ОСОБА_6 , який складав звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, особисто пошкоджений транспортний засіб не оглядав.
У випадку, якщо ж звіт про оцінку транспортного засобу складений взагалі без його огляду, такий звіт є не належним доказом у справі (п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №752/16797/14-ц).
Таким чином, Звіт № 35237 від 02 квітня 2024 року є таким, що був складений з порушенням вимог чинного законодавства з оцінки майна та обгрунтовано не було визнано судом першої інстанції належним та допустимим доказом дійсного розміру матеріальних збитків, завданих позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу та, відповідно, доказом виплати страховиком страхового відшкодування в повному обсязі, в порядку, передбаченому Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивачем надано висновок №9822/1 від 20 транвя 2024 року за результатами проведеного експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, що складений судовим експертом - автотоварознавцем Крутінь В.І. на замовлення ОСОБА_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля “KIA Clarus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 85 888 грн. 66 коп., а вартість відновлювального ремонту даного автомобіля становить 246 641 грн. 61 коп.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Отже, встановлено, ПАТ “НАСК “ОРАНТА» не в повному обсязі виконало покладений на нього обов'язок щодо здійснення виплати страхового відшкодування позивачеві, та недоплачене страхове відшкодування становить 18 408 грн. 86 коп. (85888 грн. 66 коп. - 2500 - 25938 грн. 15 коп. - 38 996 грн. 65 коп.), та таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ “НАСК “ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення з ПАТ “НАСК “ОРАНТА» недоплаченого страхового відшкодування є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду в оскарженій частині, переоцінки висновків рішення суду в оскарженій частині та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в оскарженій частині в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА» - залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2025 року в оскарженій частині - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 червня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова