Провадження № 22-ц/803/1570/25 Справа № 199/9999/18 Суддя у 1-й інстанції - РУДЕНКО В. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
17 червня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Триполець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У грудні 2018 року АТ “Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог АТ “Державний ощадний банк України» посилалося на те, що відповідно до укладеного договору про іпотечний кредит №869/1 від 10 липня 2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 767850 грн. на придбання домоволодіння за договором купівлі-продажу від 10 липня 2008 року, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Для забезпечення виконання основного зобов'язання відповідача за договором був укладений іпотечний договір від 10 липня 2008 року. Відповідно до п.1.1. та п. 1.2. Іпотечного договору в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: домоволодіння, загальною площею - 64,7 кв.м., житловою площею - 36,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1200 кв.м. за тією ж адресою. Відповідно до п.1.1, 1.2 договору, відповідач отримав кредит строком на 240 місяців, термін остаточного погашення 09 липня 2028 року зі сплатою відсотків в розмірі 21,8% річних. Пунктом 1.5 договору, позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 14138 грн. та сплачувати нараховані проценти не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Пунктом 5.2. договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасність сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,06% від суми несплаченого платежу, за кожен день прострочення. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 21 листопада 2018 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком становить 4 595 425 грн. 79 коп. На підставі викладеного АТ “Державний ощадний банк України» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про іпотечний кредит від 10 липня 2008 року, яка утворилася станом на 21 листопада 2018 року у розмірі 4595425 грн. 79 коп., яка складається із: прострочена заборгованість по кредиту - 763 247 грн. 59 коп., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 730 149 грн. 13 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 153 412 грн. 81 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (ст.625 ЦК України) - 119 368 грн. 58 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (ст.625 ЦК України) - 1 113 758 грн. 10 коп, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 146 759 грн. 94 коп., 3% річних за несвоєчасне повернення процентів (ст.625 ЦК України) - 160 751 грн. 03 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів (ст.625 ЦК України) - 1 407 978 грн. 61 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року частково задоволено позовні вимоги АТ “Державний ощадний банк України». Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ “Державний ощадний банк України» (місто Київ, вулиця Госпітальна,12г, код ЄДРПОУ 00032129) заборгованість за кредитним договором від 10 липня 2007 року в розмірі 1 793 569 грн. 47 коп., яка складається із: простроченого тіла кредиту в розмірі 763 247 грн. 59 коп., процентів в розмірі 730 149 грн. 13 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 153 412 грн. 81 коп., пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 146 759 грн. 94 коп.; а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 26 903 грн. 54 коп., а всього 1 820 473 грн. 01 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року у справі за позовом АТ “Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т.1 а.с.144).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду від 26 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ “Державний ощадний банк України», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ “Державний ощадний банк України» просить заочне рішення суду від 26 листопада 2019 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Звернувшись до суду у грудні 2018 року із цим позовом, АТ “Державний ощадний банк України» просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про іпотечний кредит від 10 липня 2008 року, яка утворилася станом на 21 листопада 2018 року у розмірі 4 595 425 грн. 79 коп., яка складається із: прострочена заборгованість по кредиту - 763 247 грн. 59 коп., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 730 149 грн. 13 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 153 412 грн. 81 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (ст.625 ЦК України) - 119 368 грн. 58 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (ст.625 ЦК України) - 1 113 758 грн. 10 коп, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 146 759 грн. 94 коп., 3% річних за несвоєчасне повернення процентів (ст.625 ЦК України) - 160 751 грн. 03 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів (ст.625 ЦК України) - 1 407 978 грн. 61 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати у справі (т.1 а.с.1-3).
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ “Державний ощадний банк України», суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обґрунтованість в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 липня 2007 року в розмірі 1 793 569 грн. 47 коп., яка складається із: простроченого тіла кредиту в розмірі 763 247 грн. 59 коп., процентів в розмірі 730 149 грн. 13 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 153 412 грн. 81 коп., пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 146 759 грн. 94 коп.
Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, і за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1. ст. 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У справі встановлено, 10 липня 2008 року між ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії Правобережне відділення № 6719 ВАТ “Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит № 869/1 (т.1 а.с.17-23).
Відповідно до п.1.1 Договору про іпотечний кредит банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 767 850 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 767 850 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 21,8% річних.
Згідно з п.1.2 Договору про іпотечний кредит кредит надається на 240 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 09 липня 2028 року на придбання домоволодіння за договором купівлі-продажу від 10 липня 2008 року, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.5 договору, позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 14138 грн. та сплачувати нараховані проценти не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасність сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,06% від суми несплаченого платежу, за кожен день прострочення.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором, того ж дня - 10 липня 2008 року між сторонами був укладений Іпотечний договір, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банку: домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, яке розташоване по АДРЕСА_1 , належне йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу посвідченого 10 липня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 1590; та земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , належну йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу посвідченого 10 липня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 1595 (а.с.24-31).
З наданого банком розрахунку заборгованості за договором про іпотечний кредит вбачається, у відповідача ОСОБА_1 перед банком наявна заборгованість, що утворилася станом на 21 листопада 2018 року, у розмірі 4 595 425 грн. 79 коп., яка складається із: прострочена заборгованість по кредиту - 763 247 грн. 59 коп., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 730 149 грн. 13 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 153 412 грн. 81 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (ст.625 ЦК України) - 119 368 грн. 58 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (ст.625 ЦК України) - 1 113 758 грн. 10 коп, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 146 759 грн. 94 коп., 3% річних за несвоєчасне повернення процентів (ст.625 ЦК України) - 160 751 грн. 03 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів (ст.625 ЦК України) - 1 407 978 грн. 61 коп. (т.1 а.с.36-40).
Встановлено, ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії Правобережне відділення № 6719 ВАТ “Державний ощадний банк України» у листопаді 2010 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року було витребувано із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для огляду у судовому засіданні: цивільну справу №2-231/11 за позовом ПАТ КБ “Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.2 а.с.10-12).
Із огляду матеріалів цивільної справи №2-231/11 за позовом ПАТ КБ “Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, вбачається ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії Правобережне відділення № 6719 ВАТ “Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки вбачається, що у листопаді 2010 року ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії Правобережне відділення №6719 ВАТ “Державний ощадний банк України» звернулися до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 869/1 від 10 липня 2008 року та просили суд стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася станом на 22 жовтня 2010 року у розмірі 1 206 034 грн. 23 коп., яка складається із: 756 888 грн. 03 коп. - строкова заборгованість, 6 359 грн. 56 коп. - прострочена заборгованість, 327 120 грн. 59 коп. - всього нараховано та не отримано відсотків, 70 114 грн. 07 коп. - пеня за порушення строків платежів, 45 168 грн. 05 коп. - неустойка за невиконання зобов'язань, 383 грн. 93 коп. - неустойка за ненадання документів.
В ході судового розгляду справи №2-231/11 банк уточнював позовні вимоги та просив суд змінити умови кредитного договору №899/1 від 17 вересня 2008 року щодо строку його виконання, а саме визначити строк виконання кредитного договору №899/1 від 17 вересня 2008 року моментом набрання рішенням суду про зміну умов кредитного договору законної сили; звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 10 липня 2008 року, укладеним між ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії-Правобережне відділення № 6719, а саме на нерухоме майно: домоволодіння, яке складається з літ. А - будинок загальною площею - 64.7 кв.м., житловою площею - 36.7 кв.м.; Б - літня кухня; В - вбиральня; Г - сарай; Д - літній душ; Ж - гараж; 3 - сарай; Л - літній душ; к - колодязь; #2-4 огорожа, що розташовано на земельній ділянці площею 1 200 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , для погашення кредитної заборгованості за договором про Іпотечний кредит № 869/1 від 10 липня 2008 року, розмір якої становить 2 248 977 грн. 68 коп.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2013 року у справі №2-231/11 за позовом ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення І типу 10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ “Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено позовні вимоги ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення І типу 10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ “Ощадбанк». Звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення І типу № 10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ “Ощадбанк» за договором про Іпотечний кредит від 10 липня 2008 року укладеним між ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії-Правобережне відділення № 6719, а саме на нерухоме майно: домоволодіння, яке складається з літ. А - будинок загальною площею - 64.7 кв.м., житловою площею - 36.7 кв.м.; Б - літня кухня; В - вбиральня; Г - сарай; Д - літній душ; Ж - гараж; 3 - сарай; Л - літній душ; к - колодязь; #2-4 огорожа, що розташовано на земельній ділянці площею 1 200 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , для погашення кредитної заборгованості за договором про Іпотечний кредит № 869/1 від 10 липня 2008 року, розмір якої станом на 28 січня 2013 року становить 1 880 610 грн. 69 коп. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення І типу № 10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ “Ощадбанк» судовий збір у розмірі 1700 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн. (т.1 а.с.238, 239).
Додатковим рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року у справі №2-231/11 за позовом ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення І типу 10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ “Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - викладено другий абзац резолютивної частини рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2013 року в наступній редакції: “Звернути стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення І типу № 10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ “Ощадбанк» за договором про Іпотечний кредит від 10 липня 2008 року укладеним між ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії-Правобережне відділення № 6719, а саме на нерухоме майно: домоволодіння, яке складається з літ. А - будинок загальною площею - 64.7 кв.м., житловою площею - 36.7 кв.м.; Б - літня кухня; В - вбиральня; Г - сарай; Д - літній душ; Ж - гараж; 3 - сарай; Л - літній душ; к - колодязь; #2-4 огорожа, що розташовано на земельній ділянці площею 1 200 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , для погашення кредитної заборгованості за договором про Іпотечний кредит № 869/1 від 10 липня 2008 року, розмір якої станом на 28 січня 2013 року становить 1 880 610 грн. 69 коп., що складається з строкової заборгованості за кредитом у розмірі 741 346 грн. 88 коп., простроченої заборгованості у розмірі 21 900 грн. 71 коп., всього нарахованих та не отриманих відсотків у розмірі 705 190 грн. 93 коп., пені за порушення строків платежів у розмірі 291 384 грн. 16 коп., неустойки за невиконання зобов'язань п.3.3.9 у розмірі 45 168 грн. 05 коп., неустойки за ненадання документів у розмірі 383 грн. 93 коп., штрафу згідно п.7.2 договору про Іпотечний кредит 10% у розмірі 69 936 грн. 03 коп., витрат пов'язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 2 200 грн., оцінки арештованого майна у розмірі 1800 грн., оцінки арештованого майна у розмірі 1300 грн.» (т.1 а.с.240).
Вказане рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2013 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року у справі №2-231/11 набрали законної сили.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року було витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. наступні докази: належним чином завірену копію виконавчого провадження №66036868 з примусового виконання виконавчого листа №2-231/11, виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, на виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2013 року, додаткового рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року у справі №2-231/11 за позовом ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення І типу 10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ “Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки; надати відомості на якій стадії виконання знаходиться виконавче провадження №66036868 з примусового виконання виконавчого листа №2-231/11 з примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2013 року, та чи було зараховано і яку саме суму від реалізації предмета іпотеки у рахунок виконання рішення суду за цим виконавчим листом (т.2 а.с.7-9).
На виконання ухвали суду від 04 березня 2025 року про витребування доказів приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньов М.О. повідомив, що з 09 липня 2021 року по теперішній період часу на виконанні перебуває виконавче провадження №66036868 з виконання виконавчого листа, виданого 08 квітня 2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі №2-231/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення І типу № 10003/0603 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ “Ощадбанк» за договором про Іпотечний кредит від 10 липня 2008 року укладеним між ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії-Правобережне відділення № 6719, а саме на нерухоме майно: домоволодіння, яке складається з літ. А - будинок загальною площею - 64.7 кв.м., житловою площею - 36.7 кв.м.; Б - літня кухня; В - вбиральня; Г - сарай; Д - літній душ; Ж - гараж; 3 - сарай; Л - літній душ; к - колодязь; #2-4 огорожа, що розташовано на земельній ділянці площею 1 200 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , для погашення кредитної заборгованості за договором про Іпотечний кредит № 869/1 від 10 липня 2008 року, розмір якої станом на 28 січня 2013 року становить 1 880 610 грн. 69 коп. Реалізація визначеного виконавчим документом майна не здійснювалася, відповідно кошти від цього майна не надходили (т.2 а.с.30).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року було витребувано у АТ “Державний ощадний банк України» виписку по особовому рахунку за Договором про іпотечний кредит №869/1 від 10 липня 2008 року, укладеного між АТ “Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 (т.2 а.с.13-15).
З наданої банківської виписки по по особовому рахунку за Договором про іпотечний кредит №869/1 від 10 липня 2008 року, укладеного між АТ “Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , як після листопада 2010 року - звернення банку з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і після ухвалення судового рішення у справі 2-231/11 від 15 березня 2013 року та додаткового рішення у цій справі від 24 жовтня 2016 року у справі №2-231/11, жодних проплат на погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №869/1 від 10 липня 2008 року не здійснював (т.2 а.с.157-173).
Звернувшись до суду з позовом у грудні 2018 року у цій справі №199/9999/18, що переглядається, банк просив суд стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором, що утворилася станом на 21 листопада 2018 року у розмірі 4 595 425 грн. 79 коп., яка складається із: прострочена заборгованість по кредиту - 763 247 грн. 59 коп., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 730 149 грн. 13 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 153 412 грн. 81 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (ст.625 ЦК України) - 119 368 грн. 58 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (ст.625 ЦК України) - 1 113 758 грн. 10 коп, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 146 759 грн. 94 коп., 3% річних за несвоєчасне повернення процентів (ст.625 ЦК України) - 160 751 грн. 03 коп., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів (ст.625 ЦК України) - 1 407 978 грн. 61 коп. (т.1 а.с.1-3).
Таким чином, вже після ухвалення рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2013 року у справі №2-231/11 та додаткового рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року, які набрали законної сили, банк звернувся до суду у грудні 2018 року з новим позовом у справі №199/9999/18, що переглядається, та збільшив розмір тіла кредиту, відсотки, пеню та заявив вимогу про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на зазначені нараховані банком суми, вже після ухвалення вказаних рішень у справі №2-231/11.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), від 04 липня 2018 року (справа № 310/11534/13) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: “право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання»; “звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні. Якщо за рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана у повному обсязі, кредитор має лише право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а тому після вимоги про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, банк мав право на стягнення з позичальника тільки сум, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не на стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, комісії та пені».
Таким чином, ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії Правобережне відділення № 6719 ВАТ “Державний ощадний банк України», звернувшись у листопаді 2010 року до суду з позовом до ОСОБА_1 у справі №2-231/11, та уточнивши свої позовні вимоги у цій справі просив суд змінити умови кредитного договору №899/1 від 17 вересня 2008 року щодо строку його виконання, а саме визначити строк виконання кредитного договору №899/1 від 17 вересня 2008 року моментом набрання рішенням суду про зміну умов кредитного договору законної сили; звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 10 липня 2008 року, укладеним між ПАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії-Правобережне відділення № 6719, а саме на нерухоме майно: домоволодіння, яке складається з літ. А - будинок загальною площею - 64.7 кв.м., житловою площею - 36.7 кв.м.; Б - літня кухня; В - вбиральня; Г - сарай; Д - літній душ; Ж - гараж; 3 - сарай; Л - літній душ; к - колодязь; #2-4 огорожа, що розташовано на земельній ділянці площею 1 200 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 , для погашення кредитної заборгованості за договором про Іпотечний кредит № 869/1 від 10 липня 2008 року, розмір якої становить 2 248 977 грн. 68 коп., а тому банк змінив строк виконання основного зобов'язання за Договором про іпотечний кредит № 869/1 від 10 липня 2008 року.
Отже, враховуючи, що банк у листопаді 2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі №2-231/11, а тому змінив строк виконання основного зобов'язання за Договором про іпотечний кредит № 869/1 від 10 липня 2008 року, та рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2013 року у справі №2-231/11, з урахуванням додаткового рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року у цій же справі, було звернуто стягнення на предмет іпотеки та вказане рішення суду на теперішній час перебуває на примусовому виконанні, та враховуючи, що ОСОБА_1 з листопада 2010 року не здійснював жодної проплати у рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог банку у цій справі про стягнення заборгованості.
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ “Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови
проголошена у судовому засіданні 17 червня 2025 року.
Повний текст постанови складено 18 червня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова