Провадження № 22-ц/803/5303/25 Справа № 176/1265/24 Суддя у 1-й інстанції - Павловська І. А. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
17 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ,
Відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк»,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024року, головуючий у суді першої інстанції Павловська І.А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024року ОСОБА_1 подала позов в суд проти Акціонерного товариства «Ідея Банк» з вимогами про визнання недійсним кредитного договору: "Угода про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування № С-400-014378-21-980", укладеного 27 квітня 2021року між позивачкою та АТ «Ідея Банк» та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання кожної із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Існування таких вимог ОСОБА_1 пов'язувала із тим, що 27 квітня 2021року між нею та АТ "Ідея Банк" було укладено «Угоду про відкриття кредитної лінії», обслуговування кредитної карти та страхування № С-400-014378-21-980 на суму 30000,00 грн.
Вказує, що у пункті 3 Угоди зазначено: «Банк надає Клієнту Кредит шляхом встановлення до Рахунку відновлювальної Кредитної лінії; розмір Кредитної лінії на дату укладення Угоди, становить 30000,00 грн та може бути змінений в межах Максимального розміру за ініціативою Банку або Клієнта. Максимальний розмір Кредитної лінії становить 200000,00 грн.
У відділенні АТ «Ідея Банк» у місті Дніпро їй було надано банківську картку за номером: НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 зазначає, що 07 травня 2021року їй було перераховано на вищевказану банківську картку АТ «Ідея Банк» 30000,00 грн та надалі, без її відома та згоди, банком було збільшено розмір кредитної лінії на суму 6000,00 грн, які позивачка помилково перевела у готівку (зняла з картки). Таким чином, загальна сума кредиту склала 36000,00 грн.
З 28 травня 2021року ОСОБА_1 почала сплачувати щомісячні обов'язкові мінімальні платежі на погашення кредитної заборгованості. Інформацію про розмір щомісячних платежів, які позивачка має сплачувати на погашення кредитної заборгованості перед АТ «Ідея Банк», Банк надсилав їй у вигляді СМС - повідомлень на її фінансовий номер телефону ( НОМЕР_2 ); дані платежі позивачка сплачували згідно вищевказаних СМС - повідомлень.
Так, останній платіж за Угодою позивачка сплатила 08 квітня 2023року. Після чого, вона перестала сплачувати платежі, оскільки після телефонної розмови з оператором контакт-центру АТ «Ідея Банк» з'ясувала, що більша (значна) частина суми щомісячного обов'язкового мінімального платежу, який вона сплачувала щомісяця, зараховується Банком на погашення (сплату) страхових платежів, комісій та процентів; щодо погашення суми (тіла) кредиту, то сума кредиту погашено всього на 2 617,21 гривень; та, як пояснив їй оператор, сума тіла кредиту складає - 33 382, 79 гривень. Тобто, за період з 28 травня 2021року по 08 квітня 2023року, упродовж якого позивачка щомісяця сплачувала обов'язкові мінімальні платежі, лише 2 617,21 гривень було зараховано на погашення суми (тіла) кредиту (36 000 - 33 382,79 =2 617,21).
Водночас, ОСОБА_1 зазначала, що 26 червня 2023року вона відправила на електронну поштову адресу AT «Ідея Банк» заяву (звернення) з проханням надати їй письмову відповідь із зазначенням причини (обґрунтування) саме такого розміру кредитних платежів, інформацію про які Банк надсилав їй у СМС - повідомленнях на її фінансовий номер телефону.
Так, вказує, що на її звернення позивачці було надіслано 11 липня 2023року на електронну поштову адресу відповідь, в якої було зазначено: «усі нарахування по Угодах виконано Банком відповідно до умов обслуговування поточних рахунків фізичних осіб в рамках тарифного плану «Кредитна картка КК «Card Blanche Blue», які розміщено за посиланням http ://ideabank. ua/uk/card-credit/kredуtna-kartka-card-blanche-blue.
Також, наголошує, що вона має вади зору та є особою з інвалідністю другої групи з дитинства. ОСОБА_1 , пояснила співробітнику відділення АТ «Ідея Банк», що вона є особою з інвалідністю другої групи по зору, на що представник банку відповів, що дана обставина не є перешкодою для укладання даної угоди. Зауважує, що у п. 2 вказаної Угоди, зазначено, що: «підписанням цієї угоди застрахована особа підтверджує, що вона не є особою з інвалідністю першої та другої групи».
Вважала, що при укладенні вказаної вище Угоди та нарахуванні банком сум кредитної заборгованості були порушені її права, як споживача і тому позивачка змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним задоволено частково.
Визнано недійсними з моменту укладення положення угоди №С-400-014378-21-980 від 27 квітня 2021року про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування, укладеної між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк», в частині укладення договору добровільного страхування життя і оплати страхового платежу.
Зобов'язано Акціонерне товариство «Ідея Банк» здійснити перерахунок здійснених з моменту укладення угоди №С-400-014378-21-980 від 27 квітня 2021року про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування платежів, зарахувавши сплачені суми страхового платежу в рахунок погашення тіла кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ої групи, що підтверджується Довідкою до Акта огляду МСЕК № 352996, пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_3 , що суперечить умовам п. 2 Угоди про відкриття кредитної лінії про те, що договір страхування не може укладатися з особами, які мають першу чи другу групи інвалідності.
Відмовляючи у задоволенні решти позову, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту укладення та протягом дії договору позивачка не зверталась до банку з пропозицією щодо внесення будь-яких змін (виправлень) до нього, суть договору їй була зрозуміла та вона погодилась із усіма умовами такого договору. Підписуючи договір, позивачка мала достатній обсяг цивільної дієздатності щодо розуміння положень кредитного договору, діяла вільно та не була обмеженою в отриманні інформації щодо його умов, оскільки підписала Угоду та впродовж тривалого часу виконувала її вимоги.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
18 березня 2025року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою засобів поштового зв'язку апеляційну скаргу на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024року.
В апеляційній скарзі заявниця висловила вимогу про скасування рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове про задоволення її позову в повному обсязі.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявниці полягає у тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що під час укладання кредитного договору були порушені її права, як споживача, оскільки ОСОБА_1 не мала можливості ознайомитися з усіма умовами Угоди, з причини вади зору та з причини того, що їй не було прочитано текст вказаної Угоди.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подавав.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі.
12 травня 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа.
Сторони у справі у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
27 квітня 2021року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», як кредитодавцем та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної карти та страхування № С-400-014378-21-980.
Пунктом 1 вказаної угоди передбачено, що клієнт надає заяву на відкриття поточного рахунку у гривні на своє ім'я ОСОБА_1 в АТ «Ідея Банк» в рамках продукту Card Blanche Blue ID INS OnLine із оформлення до рахунку банківської платіжної картки із підключенням до сервісу «SMS - Банкінг» - НОМЕР_4 , а банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту Card Blanche Blue ID INS OnLine поточний рахунок НОМЕР_5 у валюті гривня (IBAN НОМЕР_6 ), операції за якими можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках цієї угоди та ДКБОФО, та випускає клієнту платіжну картку MasterCard.
В пункті 2 вказаної угоди зазначено, що нанесенням власноручного підпису під цією Угодою страхувальник акцептує оферту ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна Страхування життя», від імені якого діє страховий агент, та укладає договір добровільного страхування життя «Убезпечена кредитна лінія» № С-400-014378-21-980 від 27 квітня 2021року для клієнтів АТ «Ідея Банк», який є договором приєднання згідно ст. 634 ЦК України та складається з наступних невід'ємних частин: перша - «Основні умови «ДСЖ», що зазначена у цій угоді та друга - «Загальні умови» ДСЖ затвердженої страховиком форми (оферта), з якими страхувальник погоджується шляхом підписання цієї угоди.
Згідно із пунктом 3 угоди Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по поточному рахунку на таких умовах: максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн; строк дії Кредитного ліміту складає 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації. Розмір кредитної лінії на дату складання угоди, становить 30000,00 грн, та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта з дотриманням вимог ДКБОФО. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00 % річних, згідно Тарифів банку. Повернення заборгованості за кредитом здійснюється з дотриманням вимог ДКБОФО та чинних тарифів банку, які розміщені на сайті банку за адресою www.ideabank.ua.
Умови кредитного договору банком виконані в повному обсязі та надано позичальнику грошові кошти у розмірі визначеному Угодою.
Позивачкою 27 квітня 2021року було підписано Угоду № С-400-014378-21-980 про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування, у якій, серед іншого, наявні відомості про кредитодавця АТ «Ідея Банк», основні умови відкриття кредитної лінії з урахуванням побажань споживача, зазначено максимальний ліміт Кредитної Лінії та ліміт кредитної лінії, доступний на момент укладення угоди, строк дії кредитного ліміту складає 12 місяців; міститься інформація щодо процентної ставки, відсотків річних: 24 % річних; розмір обов'язкового мінімального платежу та дата його сплати; порядок повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБОФО.
Клієнт акцептує публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО та публічну пропозицію укладання договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки АТ «Ідея Банк» (оферта), які розміщені на сайті банку www.ideabank.ua (пункт 4.2); засвідчує повноту та достовірність всієї наданої ним банку інформації і зобов'язується письмово повідомляти банк про її зміни не пізніше трьох банківських днів з дати настання таких змін, а стосовно зміни повноважень довіреної особи - повідомляти негайно (пункт 4.3); підтверджує, що перед укладанням Угоди отримав та погодився з інформацією, згідно з чинним законодавством України, для прийняття обґрунтованого рішення, зокрема: порівняння пропозицій банку, зміст статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ДКБОФО, чинні тарифи банку, паспорт споживчого кредиту, орієнтовану загальну вартість кредиту та довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, що розміщенні на сайті банку; підтверджує ознайомлення із Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів (пункт 4.4); визнає свій власноручний підпис в Угоді зразком при здійсненні операцій за рахунком (пункт 4.5).
Зміст оспорюваної Угоди містить положення про основні умови відкриття кредитної лінії з урахуванням побажань споживача, зазначено максимальний ліміт Кредитної Лінії та ліміт кредитної лінії, доступний на момент укладення угоди, строк дії кредитного ліміту складає 12 місяців; міститься інформація щодо процентної ставки, відсотків річних: 24 % річних; розмір обов'язкового мінімального платежу та дата його сплати; порядок повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБОФО.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ої групи, що підтверджується Довідкою до Акта огляду МСЕК № 352996, пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_3 .
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
У даній справі скаржник в апеляційному порядку заперечує висновки суду в частині відмови у задоволенні позову - тож з огляду на те, що не були оскаржені висновки суду щодо решти вимог позову, які задоволені, такі висновки суду не можуть бути предметом перевірки суду в апеляційному порядку.
Відмовляючи частково у задоволенні позову, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що протягом дії кредитного договору позивачка не зверталась за роз'ясненням положень, які були їй не зрозумілі, тим самим, погоджуючись зі всіма умовами такого кредитного договору. Крім того, питання про розірвання кредитного договору позичальниця не порушувала, виконувала його умови з моменту укладення договору, тобто визнавала усі умови кредитного договору.
Суд наголошував, що з моменту укладення та протягом дії договору позивачка не зверталась до банку з пропозицією щодо внесення будь-яких змін (виправлень) до нього, суть договору їй була зрозуміла та вона погодилась із усіма умовами такого договору.
Як правову підставу для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції виснував, що підписуючи договір, позивачка мала достатній обсяг цивільної дієздатності щодо розуміння положень кредитного договору, діяла вільно та не була обмеженою в отриманні інформації щодо його умов, оскільки, підписала Угоду та впродовж тривалого часу виконувала її вимоги.
Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Визначальним для правильного вирішення даної справи є з'ясування питання про те, чи були порушені права позивачки під час укладання кредитного договору як споживача, та чи мала вона можливість ознайомитися з усіма умовами Угоди.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до норм статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із положеннями статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із приписами частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
До відносин споживчого кредитування Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до частин першої-другої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору. У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
27 квітня 2021року ОСОБА_1 було підписано Угоду № С-400-014378-21-980 про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування, у якій, серед іншого, наявні відомості про кредитодавця АТ «Ідея Банк», основні умови відкриття кредитної лінії з урахуванням побажань споживача, зазначено максимальний ліміт Кредитної Лінії та ліміт кредитної лінії, доступний на момент укладення угоди, строк дії кредитного ліміту складає 12 місяців; міститься інформація щодо процентної ставки, відсотків річних: 24 % річних; розмір обов'язкового мінімального платежу та дата його сплати; порядок повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБОФО.
Тож, з огляду на встановлені судом обставини справи, укладений між сторонами спірний правочин містить всі істотні умови договору.
Із запропонованими умовами позивачка ознайомилася та погодилася з ними, підписавши кредитний договір 27 квітня 2021року.
Позивачкою не надано будь-яких доказів, що вона зверталась до відповідача до укладення кредитного договору з усними чи письмовими запитами стосовно надання інформації за спірним правочином, у тому числі доказів таких звернень після укладення договору з вимогами про припинення порушень з боку відповідача, якщо позивачка вважала, що її права порушені, та/або із заявами про приведення договору у відповідність з умовами, зазначеними у наданій інформації, чи заявами про відкликання своєї згоди на укладення кредитного договору у порядку, визначеному статтями 9, 15 Закону України «Про споживче кредитування».
Позивачка не заперечувала факт підписання кредитного договору та вчинення дій, спрямованих на безпосереднє виконання умов договору, тривале виконання зобов'язань за договором кредиту. ОСОБА_1 не довела тих обставин, які б вказували на відсутність її волевиявлення на отримання кредиту у розмірі 36 000,00 грн та не спростувала презумпції правомірності правочину.
Посилання позивачки на те, що їй не було роз'яснено умов кредитування та не надано іншої інформації, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки позивачка підписала Договір, а отже погодилася з його умовами, де чітко визначені зобов'язання сторін.
Зважаючи на зазначене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що права позивачки як споживача під час укладання кредитного договору не були порушені та вона мала можливість ознайомитися з усіма умовами Угоди.
Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з огляду на вищевикладене.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваному судовому рішенні, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом.
Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність рішення суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 17 червня 2025року.
Судді: