465/9151/23
1-кс/465/985/25
/про повернення)
18.06.2025 м. Львів
Слідча суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на нерухоме майно у кримінальному провадженні № 12023141370000986від 13.11.2023, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про скасування арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова 15.11.2023 накладено арешт на квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 , у зв'язку з відкриттям кримінального провадження №12023141370000986від 13.11.2023, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Однак, 23 листопада 2023 року слідчим ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення. Оскільки кримінальне провадження закрите, просить скасувати ареш на дану квартиру.
Слідча суддя, розглянувши матеріали клопотання, встановила наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У частині першій статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями п. 7) ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із абз. 1 ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №554/2506/22 від 15.04.2024, зроблені висновки, що за змістом статтей 174, 174 КПК України під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01.12.2022 (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
У разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду ВС зазначила, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
З огляду на зазначені положення кримінально-процесуального законодавства та висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові у справі № 554/2506/22 від 15.04.2024, враховуючи, що кримінальне провадження №12023141370000986від 13.11.2023, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, закрите 23 листопада 2023 року, про що зазначає сам заявник у поданому ним до слідчого судді клопотанні, а отже досудове розслідування у такому провадженні закінчене, ухвала слідчого судді Франківського районного суду м. Львова 15.11.2023 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна припинила свою дію, а постановлення слідчим суддею ухвали про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, після закриття кримінального провадження, не передбачене кримінальними процесуальними нормами, слідчий суддя дійшла до висновку, що клопотання підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. ст. 130-132, 170, 174 КПК України,
постановив:
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на нерухоме майно у кримінальному провадженні № 12023141370000986від 13.11.2023 - повернути заявнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1