Справа № 308/5282/25
18 червня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Акцент-Банк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101695602618868 від 25.09.2023 станом на 14.04.2025 у розмірі 78700,73 грн, яка складається з наступного: 49674,85 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 29025,88 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
25.09.2023, будучи клієнтом банку, позичальник уклав з банком кредитний договір №ABH0CT155101695602618868 щодо надання йому кредиту в розмірі 50000 грн строком на 60 місяців (тобто до 24.09.2028) зі сплатою процентів у розмірі 55% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.
Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (заяві на погодження використання електронного підпису).
Станом на 14.04.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складає суму в розмірі 78700,73 грн., яка складається з: 49674,85 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 29025,88 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
На підставі наведеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь банку вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати у розмірі сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.04.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до позовної заяви додав клопотання, у якому просить суд розглянути цивільну справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Копія позовної заяви з додатками надсилалися відповідачу позивачем, про що до позову долучено відповідні докази направлення.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місця реєстрації рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак лист повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (штрихкодовий ідентифікатор 0610247710704); повторно скерована судом повістка на наступне судове засідання повернулася до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (штрихкодовий ідентифікатор 0610254302620).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.07.2023 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
У заяві зазначено, що клієнт згоден з тим, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Отже, вказаною заявою доводиться факт звернення відповідача до банку за отриманням банківських послуг.
Відповідно до заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 25.07.2023 відповідач просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт.
До позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», інформація щодо якого надана відповідачеві 25.09.2023 зі збереженням чинності та актуальності до 23:59 24.09.2028 року, який, серед іншого, містить інформацію щодо ліміту кредиту - 50000 грн, строку кредитування - 60 місяців; способу надання кредиту - безготівковим шляхом; реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а саме процентної ставки, відсотків річних - 55, типу процентної ставки - фіксована. При цьому порядок повернення кредиту зазначено як щомісячний платіж (ануїтетний) - 2487,79 грн.
Згідно із заявою про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101695602618868 від 25.09.2023 ОСОБА_1 (клієнт) просив надати в АТ «А-Банк» кредит за послугою «Швидка готівка», на наступних умовах: сума кредиту - 50000 грн; строк кредиту -60 місяців з 25.09.2023 по 24.09.2028; процентна ставка (фіксована) - 55% на рік; розмір щомісячного платежу - 2487,79 грн. Також клієнтом зазначена платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155121760878.
Як встановлено судом клієнт у п. 10 цієї заяви ствердив, що загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 149267,17 грн, а порядок погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на конкретно визначений рахунок (п. 11 заяви).
У п. 18 заяви клієнт підписанням цієї заяви підтвердила та погодилася, що до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлена з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.abank.com.ua, в повному об'ємі у відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, відповідач підтвердила, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір; отримала їх примірники, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; що ця заява складена в електронній формі та підписується клієнтом цифровим власноручним підписом або удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24 при підтвердженні оформлення кредиту.
Згідно з меморіальним ордером №TR.32763138.15324.65455 від 25.09.2023 зафіксовано операцію перерахування АТ «Акцент-Банк» 50000 грн на рахунок ОСОБА_1 з призначенням платежу «Видача кредиту згідно з договором № ABH0CT155101695602618868 від 25/12/2023».
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором станом на 14.04.2025 становить 78700,73 грн, з яких: 49674,85 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 29025,88 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) та від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем вимоги позову і розрахунок заборгованості не спростовано.
Таким чином, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101695602618868 від 25.09.2023 станом на 14.04.2025 у розмірі 78700 (сімдесят вісім тисяч сімсот) гривень 73 копійки, з яких: 49674,85 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 29025,88 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18 червня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик