Справа №760/6574/25
Провадження №3/760/2916/25
13.05.2025 м.Київ
Cуддя Солом'янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
03.03.2025 р. близько 20 год. 50 хв., по вул. Волинська, 9Б, що у м. Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. марки «Hyundai sonata» д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, перед початком руху, не впевнився у тому, що це буде безпечно, в результаті чого здійснив наїзд на собаку, яка належить громадянину ОСОБА_2 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди т.з. власник собаки зазнав матеріалих збитків та моральну шкоду.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП України.
Окрім цього, 03.03.2025 року, близько 20 год. 50 хв., за адресою вул. Волинська, 9Б, що у м. Києві, водій ОСОБА_1 , скоївши ДТП, залишив місце пригоди.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП України.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності пояснив, що в день вчинення ДТП належний йому автомобіль перебував на спеціально відведеному для паркування автомобілів місці. Він прийняв замовлення у застосунку служби таксі Болт. Замовник таксі зателефонував, попросив терміново відвезти людину до лікарні, бо у неї стався інсульт та не можливо викликати швидку. Він одразу почав рух автомобілем та почув, що хтось попросив зупинитись. Вийшовши з машини, незнайомий йому чоловік повідомив, що він збив собаку і попросив завезти собаку до лікарні. Він відмовився везти собаку до лікарні, оскільки мав терміновий виклик, пов'язаний з врятуванням життя людини. Також повідомив, що не мав наміру збивати собаку, він її не бачив в полі зору та зазначив про те, що собака була без повідка та йшла окремо від господаря без нагляду. Зазначив, що собака не є учасником дорожнього руху, а її власник зобов'язаний дотримуватися правил вигулу собак, оскільки поведінка тварини не завжди є контрольованою з метою забезпечення як збереження життя самої собаки, так і забезпечення дорожнього руху.
В судове засідання також з'явивися власник собаки ОСОБА_2 , який пояснив, що 03.03.2025 близько 20 год. 50 хв, вийшовши з приміщення магазину "Фора" по вулиці Волинській в м. Києві, рухався рахом зі своєю собакою породи "пудель" , яка в силу свого віку та розміру не несла загрози оточуючим, була без повідка, йшла позаду нього. На вулиці почали кричати люди водію, який переїхав собаку на великій швидкості. Водій вийшов з машини, відмовився надавати допомогу тварині та залишив місце події. В подальшому тварина померла в лікарні від отриманих травм. Надав суду для долучення до матеріалів справи відповідні медичні документи та вартість розрахунку наданих послуг. Окрім того, надав для огляду в судовому засіданні відеозапис з камер відеоспостереження на місці події, який зокрема розповсюджений в мережі Інтернет на підтвердження своїх пояснень, однак такий відеозапис не долучив до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №262967 від 05.03.2025 та серії ЕПР1 №262980 від 05.03.2025 (а.с. 1-2), схему з місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.03.2025 (а.с. 5), письмові пояснення учасників ДТП (а.с. 6-7) та інші матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-4 та 124 КУпАП.
Відповідно до п. 10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 2.10.а. ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Разом з тим, статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Суд зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 251 КУпАП).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
З огляду на ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не ставиться у вину, ані перевищення встановленої для прибудинковій території швидкості, ані жорстоке поводження з тваринами, однак, за конкретних обставин наявні підстави вважати, що відсутність правосвідомості водія, а також його неуважність, спричинили у даних умовах наїзд останнім на тварину, внаслідок чого остання загинула.
Окрім того, будучи безпосередньо обізнаним після виявлення такого фатку про наізд на тварину та вчинення ДТП, в порушення встановлених п. 2.10 ПДР вимог, не дочекавшись приїзду працівників патрульної поліції залишив місце пригоди.
Судом при винесенні постанови враховуються також положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме передбачених санкцією ст. 122-4 КУпАП України, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. 00 коп.
Окрім того відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 122-4, 124, 221, 283-284, 287-291 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З урахуванням ч. 2 ст. 36 КУПАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Кравченко