Справа № 638/10720/25
Провадження № 1-кп/638/1792/25
Іменем України
18 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222750000621 від 23 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходить військову службу на посаді водій-електрик радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший солдат, раніше не судимого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
на підставі ч. 5 ст. 401 КК України,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222750000621 від 23 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 , на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Прокурор своє клопотання обґрунтовує тим, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам лержавної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на посаду водій-електрик радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов?язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов?язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, старший солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 07.11.2024 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитись від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, та за відсутності законних підстав 07.11.2024 в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив місце служби у АДРЕСА_1 , та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому місці.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 07.11.2024 по 26.04.2025 включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця несення військової служби у АДРЕСА_1 , та проводив час на власний розсуд не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин, понад три доби.
За час відсутності ОСОБА_4 , обов?язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 26.04.2025 до з?явлення останнього до органу досудового розслідування.
Проте, старший солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв?язку з виконанням завдань за призначенням, пов?язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.
До 26.04.2025 року старший солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Так, старший солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді водій-електрик радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, 07.11.2024 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 та ухилявся від несення обов?язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби до 26.04.2025 доки самостійно не з?явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця несення служби без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти заявленого клопотання та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження. Крім цього, підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Крім того Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
З матеріалів кримінального провадження, встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройові частині) № 214 від 29.09.2021 року ОСОБА_4 з 29 вересня 2021 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, та призначено на посаду водія-електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою № 25146683720330103058 ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст.ст. 407, 408 КК України не притягався.
Відповідно до письмової згоди ТВО командира військової частини НОМЕР_3 від 23 квітня 2025 року ОСОБА_6 № 6782, командування військової частини НОМЕР_3 надає письмову згоду на продовження проходження військової служби старшому солдату ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступним призначенням його на вакантну посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резурву рядового складу військової частини НОМЕР_3 .
На теперешній час ОСОБА_4 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_4 , відповідно до довідки № 9/3870 від 16.06.2025 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 .
Враховуючи, щоОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за ст.ст. 407, 408 КК України, не притягався, виявив бажання повернутися на військову службу, а також наявна письмова згода ТВО командира військової частини НОМЕР_3 на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_4 не застосовувався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, речові докази - відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ч. 5 ст. 401, ч. 5 ст. 407 КК України, ст.ст. 284-286, ч. 3 ст. 288, 314 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222750000621 від 23 грудня 2024 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1