Справа № 610/1710/25
Провадження № 2-а/610/81/2025
17.06.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Петрової І.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
19 травня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Стрельченка О.В. звернувся із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій просить скасувати постанову від 07.02.2025 № 136/1/п про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в середині січня 2025 року позивач із засобів масової інформації дізнався про необхідність проходження Військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Виконуючи вимоги законодавства, ОСОБА_1 за власною ініціативою прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав направлення, 04.02.2025 пройшов ВЛК та отримав відповідну довідку. 10.05.2025 позивач отримав рекомендоване поштове відправлення, з якого дізнався, що відносно нього 06.05.2025 Балаклійським ВДВС СМУМЮ відкрито виконавче провадження № 77962886 на підставі оскаржуваної постанови. При цьому позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, відповідач не повідомив ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, адже не забезпечив його право на захист. До того ж розгляд справи відповідачем проведено формально та необ'єктивно.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце його проведення були повідомленні належним чином. Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача. Разом з цим, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, клопотання про проведення почеркознавчої експертизи просив залишити без розгляду та відмовився від вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином, через електронний кабінеті в системі "Електронний суд" подав відзив та заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 26.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
05.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було прийнято до розгляду Балаклійським районним судом Харківської області, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № 136/1/п від 07.02.2025; документи, що містять інформацію, щодо отримання ОСОБА_1 копії постанови № 136/1/п від 07.02.2025, із обов'язковим зазначенням дати її отримання; документи, що містять інформацію щодо відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та/або ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 07.02.2025 до 19.05.2025, із зазначенням дати та підстав такого відвідування.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 24).
З довідки № 24/13, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.02.2025 встановлено, що рядовий ОСОБА_1 за результатами проходження ВЛК придатний до військової служби (а.с. 10).
28 січня 2025 року начальником ВРК ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 складено протокол № 136/1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , згідно з яким 28.01.2025 о 10:15 год під час перевірки у ІНФОРМАЦІЯ_6 відомостей (персональних та службових даних) виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 , який, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у ТЦК та СП (а.с. 41).
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені ст. 63 Конституції України, права, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому дату та час розгляду справи не вказано. У протокольних поясненнях по суті правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що не оновив дані, оскільки не знав про необхідність такого оновлення. Разом з цим, зазначив, що приходив добровільно до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про отримання ОСОБА_1 другого примірнику протоколу, або про відмову від його отримання у протоколі відсутні.
07.02.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_3 виніс постанову № 136/1/п за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. Постанова набрала законної чинності 07.02.2025 (а.с. 9).
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 № 3633, абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 № 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У графі підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності міститься підпис, який свідчить про її отримання. Проте, як зазначає позивач, вказаний підпис йому не належить.
На виконання ухвали суду від 05.06.2025 про витребування завірених копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , на підставі яких було винесено постанову № 136/1/п від 07.02.2025, ІНФОРМАЦІЯ_2 надано копії документів: витягу із наказу від 15.09.2021 № 238 про призначення підполковника ОСОБА_3 на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколу № 136/1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеного стосовно ОСОБА_1 , оскаржуваної постанови, картки обліку військовозобов'язаного, з якої убачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , дані про його особу було введено в систему 18.10.2021, проведено звірку даних 12.12.2024, звірку даних при особистій явці - 28.01.2025 (а.с. 40-43).
Інші документи, що витребував суд, відповідачем не були надані.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до пунктів 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Мотиви суду.
Як було зазначено вище, позивачу ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 № 3633, абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 № 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3633-ІХ під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Статтю 210-1 КУпАП доповнено Законом № 3696-ІХ "Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який набрав чинності 19 травня 2024 року.
Тобто, з 19 травня 2024 року встановлено 60-денний строк для уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . За результатами проходження ВЛК визнаний придатним до військової служби.
За даними картки військового обліку його персональні дані були уточнені під час звірки 12.12.2024, а також при особистій явці - 28.01.2025.
Отже, матеріали справи не містять, та позивачем не надано доказів на підтвердження уточнення ним своїх персональних даних військовозобов'язаного у встановлений 60-ти денний строк після набрання чинності Законом № 3633-ІХ.
До того ж, сам позивач у своїй позовній заяві не заперечував факт не уточнення ним у передбачені законом строки своїх персональних даних.
Тобто ОСОБА_1 у визначені законом строки свої персональні облікові дані не уточнив жодним з передбачених способів. Відтак обов'язок з приводу уточнення даних, який визначений ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу", позивачем виконано не було.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" № 1951-VIII для встановлення відомостей, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону електронна інформаційна взаємодія (обміну відомостями) здійснюється між органами ведення Реєстру та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Разом з тим, вказана норма не звільняє позивача від виконання обов'язку - повідомити відповідний ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну своїх персональних даних, згідно з вищевказаними нормами законодавства.
Частиною 3 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набув чинності 18.05.2024, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані до 16.07.2024.
Так, актуалізувати свої облікові дані військовозобов'язані, резервісти та призовники можуть шляхом особистого звернення до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; через центр надання адміністративних послуг; через мобільний додаток "Резерв+". Всі способи є рівнозначними та виконують норми Закону.
Суду не надано даних, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії щодо актуалізації своїх облікових даних шляхом звернення до ЦНАП або до ТЦК та СП за місцем перебуванням на військовому обліку чи за своїм місцем проживання.
Натомість надані відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено постанову № 136/1/п від 07.02.2025, містять належні та допустимі докази несвоєчасного уточнення ОСОБА_1 своїх персональних даних військовозобов'язаного.
Тобто у суду є підстави вважати, що позивачем було порушено обов'язок щодо уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
За таких обставин, суд не приймає доводи представника позивача щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Разом із цим, суд зазначає, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Із матеріалів справи убачається, що у протоколі (б/н) про адміністративне правопорушення від 28.01.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеного стосовно ОСОБА_1 не зазначено час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У графі "підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності" оскаржуваної постанови міститься підпис, який свідчить про отримання її копії 07.02.2025. Проте факт підписання цієї постанови та отримання її копії заперечується позивачем та не спростовано відповідачем.
З метою з'ясування обставин щодо отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови 07.02.2025 судом було витребувано відповідні документи. Проте ухвала про витребування доказів у цій частині відповідачем та ІНФОРМАЦІЯ_5 виконана не була.
Отже, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, у тому числі, права на захист, що у свою чергу позбавило позивача права на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, висловлення заперечень, надання доказів тощо.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не дотримано порядку притягнення особи до відповідальності та прав особи, яка притягується до відповідальності.
Відтак недотримання порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки на момент розгляду цієї справи строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, визначений ст. 38 КУпАП, закінчився, суд позбавлений права скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
З урахуванням викладених обставин, враховуючи недотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 136/1/п від 07 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, представник позивача просив подане ним 02.06.2025 клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи залишити без розгляду.
Відповідно до принципу диспозитивності адміністративного судочинства кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд (ч. 3 ст. 9 КАС України).
Беручи до уваги вищенаведене, оскільки позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву, у якій просив залишити без розгляду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи від 02.06.2025, суд доходить висновку про залишення цього клопотання без розгляду.
Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи відмову представника позивача від заявленої вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат у цій частині.
Таким чином, у встановленому ч. 1 ст. 139 КАС України порядку відшкодуванню підлягають витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 9, 19, 20, 132, 134, 139, 143, 159, 160, 241-246, 286 КАС України, -
Клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи від 02.06.2025 - залишити без розгляду.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 від 07 лютого 2025 року № 136/1/п у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
СуддяЮ.А. Феленко