Справа № 367/12679/24
Провадження №2/367/3011/2025
Іменем України
17 червня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Пронченко О.С.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідачки ОСОБА_3 ,
представника відповідачки ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про визначення проживання дитини з батьком, -
У проваджені Ірпінського міського суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.
03.02.2024 року до суду від представника відповідачки ОСОБА_4 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
19.02.2025 року до суду від представника Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Співак Н.В. надійшла заява про заміну третьої особи та залучення за територіальною належністю службу у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради у зв'язку з тим, що відповідно до позовної заяви позивач ОСОБА_1 разом з донькою на даний час проживає в АДРЕСА_1 .
У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 не заперечували щодо прийняття зустрічного позову та залучення третьої особи.
У підготовчому судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 просили поновити строк на подання зустрічного позову, прийняти до розгляду зустрічний позов, вважала за необхідне залучити до участі у справі Орган опіки та піклування Бучанської міської ради, не виключаючи Службу у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради зі складу учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про доцільність прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом, а також залучити третьою особою Орган опіки та піклування Бучанської міської ради, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно позовної заяви, ОСОБА_1 просить визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем фактичного проживання батька та стягнути судові витрати з відповідача по справі.
Згідно зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , просить визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем фактичного проживання матері.
Відповідно до ч. 1ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
У відповідності до вимог ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2019 року у справі № 916/3245/17 зазначила, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Крім того, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 910/2987/18 взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
При постановленні ухвали про об'єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що спір між сторонами виник із одних правовідносин, вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам ст. ст. 175, 177, 193, 194 ЦПК України, підстав для залишення зустрічної позовної заяви без руху або її повернення не вбачається, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов та об'єднати його в одне провадження з первісним.
У судовому засіданні позивач стверджував, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає більшість часу разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу відповідачка у судовому засіданні повідомила, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно положень частини 4 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Частиною 5 статті 19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Із формулювання положень частини 5 статті 19 СК України вбачається, що її вимоги про підготовку та подачу до суду органом опіки та піклування висновку щодо розв'язання спору є імперативними.
При цьому, матеріали справи висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання справи не містять.
Частиною 1 статті 3 Конвенції «Про права дитини» (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР №789-XII (789-12) від 27 лютого 1991 року), підписаної Україною - 21 лютого 1990 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною 2 статті 3 Конвенції «Про права дитини» (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР №789-XII (789-12) від 27 лютого 1991 року), підписаної Україною - 21 лютого 1990 року, визначено, що держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частини 3 статті 3 Конвенції «Про права дитини» держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Частиною 1 статті 9 Конвенції «Про права дитини» визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що міжнародним правом визнається за необхідне участь компетентних органів держави у прийняття рішення щодо визначення місця проживання дитини, в разі якщо її батьки проживають окремо.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 17 СК України орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Як було зазначено, згідно частини 5 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
З урахуванням наведених норм суд вважає, що підготовка та подання до суду висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору є обов'язковою.
При цьому, пунктом 72 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини» (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, визначено, що працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім'ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею.
Абзацом 3 зазначеного пункту Порядку визначено, що у разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Статтями 52, 53 ЦПК України встановлено, що треті особи є такими, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, і такими, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Відповідно до ч.1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Частинами 3, 5-6 статті 53 ЦПК України встановлено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі в справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Бучанської міської ради.
Крім того, суд вважає за необхідне зобов'язати Орган опіки і піклування Бучанської міської ради надати в підготовче засідання письмовий висновок щодо розв'язання спору щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати Орган опіки і піклування Ірпінської міської ради надати в підготовче засідання письмовий висновок щодо розв'язання спору щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей та батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Керуючись ст. ст. 12, 53, 174,175,193, 198 ЦПК України, суд,
Прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю об'єднати в одне провадження для спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про визначення проживання дитини з батьком.
Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Бучанської міської ради (08292, м. Буча, Київська обл., вул. Енергетиків, буд. 12).
Зобов'язати Орган опіки і піклування Бучанської міської ради Київської області (08292, м. Буча, Київська обл., вул. Енергетиків, буд. 12) надати в підготовче засідання письмовий висновок щодо розв'язання спору щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Орган опіки і піклування Ірпінської міської ради (08205 Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2 А) надати в підготовче засідання письмовий висновок щодо розв'язання спору щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2
Визначити відповідачу за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. 3, 5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч. 3, 5 ст.178 ЦПК України копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити третім особам, що вони мають право подати пояснення щодо зустрічного позову в строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Я.В. Шестопалова