Справа № 357/5094/25
Провадження № 2-а/357/75/25
18 червня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.
У квітні 2025 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини.
28.03.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №БЦРТЦК/575 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 гривень.
В указаній постанові було зазначено, що Позивачем було порушено п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022 року, а саме він під час дії в України особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав покладений на нього обов'язок щодо прибуття у зазначені в повістці місце та строк, та не повідомив про причини неявки.
Указану постанову Позивач вважає незаконною, стверджує, що він не порушував вимог п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022. Посилаючись на приписи ст. 288 КУпАП, ст.ст. 20, 160, 161 КАС України, Позивач просив суд вказану постанову скасувати.
18.04.2025 року ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі було постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано у Відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 23-24).
06.06.2025 року до канцелярії суду представником позивача було подано додаткові пояснення, у яких останній зазначив, що 07.04.2025 року ним до АТ «Укрпошта» направлено адвокатський запит, відповідь на який отримано 10.04.2025 року. У відповіді на запит зазначено, що за повідомленням керівника відділення Озерна з індексом 09129, рекомендовании? лист №0610230961029 від 19.02.2025 року на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшов 25.02.2025 року до відділення Озерна та з причини помилки працівників у тои? же день повернутии? за зворотною адресою відправнику. З огляду на викладене, Позивач не порушував п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 30-32).
15.05.2025 року та 17.06.2025 року сторони/їхні представники у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 26, 26-1, 43, 44).
У матеріалах справи наявна заява представника Позивача про розгляд даної справи без участі сторони Позивача (а.с. 42).
Про причини неявки до суду представник Відповідача не повідомив, відзиву, жодних пояснень, заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Разом з цим, Відповідачем не виконано увалу суду від 18.04.2025 року та не надано суду належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , як і не надано пояснень стосовно причин неможливості її виконання.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Беручи до уваги шістдесятиденний строк розгляду справи відповідної категорії, встановлений ст. 258 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності сторін/їхніх представників.
2. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
14.03.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно Позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серія БЦРТЦК №575 (а.с. 11).
28.03.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №БЦРТЦК/575 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 гривень. В указаній постанові було зазначено, що Позивачем було порушено п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022, а саме він під час дії в України особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав покладений на нього обов'язок щодо прибуття у зазначені в повістці місце та строк, та не повідомив про причини неявки (а.с. 10).
Позивач своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не визнає та просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Нормами матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Системний аналіз приписів КУпАП, які регламентують порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, дозволяє зробити висновок про те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Відповідно до ст.ст.72-74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та одержані в порядку встановленому законом.
При цьому, ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.210 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно з ч.3 ст.210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до п.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Постанови), а саме у п. 34. визначено, що Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Відповідно до п. 41 вказаної Постанови, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з п. 82 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 вбачається, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Висновки суду.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
У матеріалах даної справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту вручення Позивачу повістки, як і відсутні докази повідомлення Позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Досліджена судом відповідь на адвокатський запит, надана АТ «УКРПОШТА» містить відомості про те, що за повідомленням керівника відділення Озерна з індексом 09129, рекомендовании? лист №0610230961029 від 19.02.2025 року на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшов 25.02.2025 року до відділення Озерна та з причини помилки працівників у тои? же день повернутии? за зворотною адресою відправнику. Така інформація свідчить про невжиття заходів для вручення Позивачу повістки (а.с. 35-37).
Відтак, у розумінні пункту 41 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року Позивач не може вважатися таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ТЦК та СП.
Не надано Відповідачем суду й доказів дотримання його працівниками вимог ст.ст.268, 280 КУпАП під час прийняття рішення відносно Позивача. Тобто, Відповідачем не доведено, що при винесенні оспорюваної постанови було дотримано права Позивача, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Разом з тим, суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене об'єктивна сторона правопорушення не є встановленою.
Ураховуючи згадані норми чинного законодавства України, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню. Постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 6-8, 19, 72-77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП № БЦРТЦК/575 від 28.03.2025 року - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 18.06.2025 року.
СуддяВ. П. Цукуров