про повернення касаційної скарги
18 червня 2025 року
м. Київ
справа №420/18198/24
адміністративне провадження № К/990/21124/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРВАР БЛЕК СІ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №420/18198/24 за позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРВАР БЛЕК СІ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
У червні 2024 року Одеське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРВАР БЛЕК СІ», в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРВАР БЛЕК СІ» адміністративно-господарські санкції у розмірі 48858,41 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 840,22 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025, позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №420/18198/24, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд ухвалою від 20.04.2025 касаційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій залишив без руху, надав скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України (із зазначенням відповідного пункту) у взаємозв'язку з частиною п'ятою статті 328 КАС України.
На виконання вимог цієї ухвали суду 30.05.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» надіслав клопотання про усунення недоліків касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №420/18198/24.
У клопотанні про усунення недоліків відповідач у якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у тому числі якщо суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, що судами попередніх інстанцій при винесенні судових рішень не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах: від 21.11.2022 у справі №400/3957/21, від 13.07.2020 у справі №804/4097/18, від 24.03.2021 у справі №440/2371/19, від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд бере до уваги таке.
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що справа №420/18198/24, розглянута судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права винятково в тому разі:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз конструкції частини четвертої статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що зазначена норма містить дві умови, які в сукупності складають зміст категорії «підстави касаційного оскарження судових рішень».
Зміст першої з цих умов полягає у тому, що у касаційній скарзі обов'язково має зазначатися, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржених судових рішень. Ця умова має бути дотримана під час касаційного оскарження усіх судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України - рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, та постанов суду апеляційної інстанції.
Своєю чергою друга умова передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, окрім зазначення неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, має також навести одну з обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, підставою для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, що не належать до справ незначної складності, є (1) зазначення фактів неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, (2) та обов'язкове обґрунтуванням наявності однієї або кількох обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Натомість за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тобто аналіз норми пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов'язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першою статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.
Тому (1) окрім наведення обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), (2) мусить зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень.
Скаржник, зазначає, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, суди попередніх інстанцій під час вирішення цієї справи не врахували висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 21.11.2022 у справі №400/3957/21, від 13.07.2020 у справі №804/4097/18, від 24.03.2021 у справі №440/2371/19, від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.
Верховний Суд звертає увагу, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
А тому, Суд не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 21.11.2022 у справі №400/3957/21, від 13.07.2020 у справі №804/4097/18, від 24.03.2021 у справі №440/2371/19, від 03.08.2023 у справі №120/4975/22, оскільки правові позиції, якою скаржник доводить хибність висновків судів першої та апеляційної інстанції, прийняті Верховним Судом за неоднакових спірних правовідносин, предмету та з урахуванням індивідуальних фактичних обставин справи, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі №420/18198/24.
Вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду прийняті у справах правовідносини у яких є подібними.
Пункт 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не зазначив передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, ухвалених у справі, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись положеннями ст. 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРВАР БЛЕК СІ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №420/18198/24 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб