17 червня 2025 року
м. Київ
справа №990/255/25
адміністративне провадження № П/990/255/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Соколова В.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна, від імені якої виступає Велика Палата Верховного Суду про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,
12 червня 2025 року у Верховному Суді зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 , подану ним у зв'язку з тим, що, на його переконання, Велика Палата Верховного Суду своїми діями (або бездіяльністю) при розгляді справ за його позовами щодо оскарження бездіяльності Президента України та неконституційності низки нормативно-правових актів у сфері соціального забезпечення, та/або своїми системними підходами до вирішення подібних справ, не забезпечила ефективного захисту прав та не виконала покладених на неї завдань щодо забезпечення єдності судової практики та верховенства права.
Такими діями (бездіяльністю) Великої Палати Верховного Суду було порушено його фундаментальні права, гарантовані Конституцією України, зокрема: право на судовий захист (стаття 55 Конституції України); право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади (стаття 56 Конституції України); право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України). Крім того, зазначені дії (бездіяльність) суперечать фундаментальному принципу правової визначеності, який є невід'ємною складовою верховенства права (стаття 8 Конституції України), оскільки не забезпечують чіткості, зрозумілості та передбачуваності судових рішень, а також створюють перешкоди для розуміння громадянами своїх прав та обов'язків і способів їх захисту.
Просить стягнути з Держави Україна (за рахунок Державного бюджету України) на його користь матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої пенсії в розмірі 89 344,44 грн; матеріальну шкоду у вигляді витрат, пов'язаних із необхідністю лікування за кордоном та підготовкою судових документів у загальному розмірі 10 255 000 грн; моральну шкоду у розмірі 5 000 000 грн.
Крім цього ОСОБА_1 просить витребувати з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду необхідні для повного та всебічного розгляду справи матеріали та докази, а саме справи № 990/157/23, № 990/197/23, № 990/151/23, № 990/18/23, № 990/99/25, № 990/100/25, № 990/207/24, № 990/12/25, № 990/43/25, № 990/180/23, № 990/53/23, № 990/36/24, № 752/7348/24, № 990/15/24, № 990/92/23, № 990/93/23, № 990/253/24, № 990/25/25, № 990/198/23, № 990/104/25, № 990/88/25, № 990/278/23, № 990/238/23, № 990/239/23, № 990/196/23, № 990/195/23, № 990/24/25, № 990/328/23, № 990/103/23, № 990/94/23, № 990/34/25, № 990/230/23, № 990/277/23, № 990/216/23, № 990/229/23, № 990/196/23; з Голосіївського районного суду міста Києва справу № 752/18742/22.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в справі за вказаним позовом, Суд виходить з такого.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачені питання, які з'ясовує суддя після одержання позовної заяви, серед яких, зокрема чи подано її з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 22 КАС України передбачено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Законом встановлено вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції: Центральна виборча комісія; Верховна Рада України; Президент України; Вища ради правосуддя; Вища кваліфікаційна комісія суддів України; органи, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя; Кабінет Міністрів України.
Відповідно, позовні вимоги до інших суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні.
За загальним правилом, судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). І лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із позовними вимогами до Держава Україна в особі Великої Палати Верховного Суду щодо відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями/бездіяльністю, пов'язаними з порушенням фундаментальних прав, гарантованих Конституцією України.
Тобто позивачем заявлено позов до суб'єкта оскарження, який відсутній у визначеному статтею 22 КАС України переліку, а тому такі позовні вимоги не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
У той же час, за змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною другою статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
За правилами частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, системний аналіз наведених правових норм свідчить, що окружним адміністративним судам підсудні спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. При цьому, як правило такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказав місце свого проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її передачі до Київського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд зазначає, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, в тому числі встановленого законом права особи на звернення з позовом, не вирішувалось, як і питання про витребування доказів у справі (судових справ), оскільки таке має вирішуватися компетентним на те судом.
Керуючись статтями 20, 22, 25, 29, 171, 243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна, від імені якої виступає Велика Палата Верховного Суду про зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди передати за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано, або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов