про відкриття касаційного провадження
17 червня 2025 року
м. Київ
справа №420/13975/24
адміністративне провадження №К/990/16169/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року
у справі №420/13975/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії, невиплати компенсації втрати частини доходу та не виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати розмір пенсії, виплатити компенсацію втрати частини доходу з дати припинення виплат 01 травня 2016 року та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником, із зазначенням прізвища та ім'я, відповідно посвідченої банком заяви.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо поновлення ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01 травня 2016 року в твердому розмірі, без обов'язкового врахування автоматичних перерахунків відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 03 грудня 2021 року, про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений банківський рахунок.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2016 року з урахуванням підвищень та індексації відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з проведенням компенсації втрати частини доходів на визначений пенсіонером банківський рахунок, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 16 квітня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року касаційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням підстав касаційного оскарження і несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження.
Копія ухвали надійшла в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 01 травня 2025 року о 20:19.
У межах встановленого судом строку представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направив касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження та документом про сплату судового збору.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто скаржником у повній мірі.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 19 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30 серпня 1999 року (далі - Порядок №1596) за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Так, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправну бездіяльність Головного управління, яка полягала у нерозгляді заяви позивача від 03 грудня 2021 року про поновлення виплати пенсії на визначений банківський рахунок.
Однак, суди безпідставно не застосували до спірних правовідносин положення пункту 19 Порядку №1596, що призвело до неправильного вирішення спору.
Головне управління вчиняло активні дії для виконання рішення суду та виплати пенсії позивачу в такому порядку:
- Спочатку грошові кошти у сумі 106296,08 грн були направлені на рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк», однак повернуті у зв'язку із закриттям рахунку.
- Згодом, на підставі заяви позивача від 03 грудня 2021 року, суму 107503,99 грн було направлено на рахунок в АТ «Ощадбанк».
- Ці кошти були повернуті банківською установою з причини невідповідності реквізитів, а саме розбіжності у повному імені, по-батькові та прізвищі (ПІБ) власника рахунку та пенсіонера.
Повернення коштів банком є правомірною дією, яка прямо передбачена пунктом 19 Порядку №1596. Таким чином, незарахування коштів відбулося не через протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а внаслідок обставин, відповідальність за які не може бути покладена на пенсійний орган.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої положеннями пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 19 Порядку №1596 у подібних правовідносинах. Зокрема, не вирішено питання розмежування відповідальності між пенсійним органом, банківською установою та пенсіонером у випадках, коли виплата пенсії неможлива через некоректні або неактуальні дані рахунку, надані самим одержувачем.
Відповідач просить сформувати висновки у подібних правовідносинах:
- чи є дії пенсійного органу з перерахування коштів, які згодом були повернуті банком на законних підставах (пункт 19 Порядку №1596), належним виконанням обов'язку щодо виплати пенсії;
- чи можна вважати такі дії протиправною бездіяльністю, якщо пенсійний орган не має можливості самостійно змінити чи перевірити банківські реквізити пенсіонера.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить Верховний Суд скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень пункту 19 Порядку №1596 з метою формування відповідного правового висновку Верховним Судом.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі №420/13975/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/13975/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін