18 червня 2025 року
м. Київ
справа № 640/21016/19
адміністративне провадження № К/990/18135/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/21016/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету Міністрів України, держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 4 - Державна казначейська служба, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди, скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 (постановлена судом у складі головуючого - судді Кочанової П.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.),
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інсанцій
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття пункти 1, 2, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", підпункт 2 пункту 1, пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
18.12.2018 позивач подав заяву про зміну предмету позову та залучення до участі у справі співвідповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі-відповідач-1, ГУ ПФУ в Харківській області) та Управління Служби безпеки України в Харківській області (далі-відповідач-2, УСБУ в Харківській області).
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 05.02.2019 заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду та залучено до участі у справі співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №826/17907/18 роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог:
до УСБУ в Харківській області - про зобов'язання Управління Служби безпеки України в Харківській області надати ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 ;
до ГУ ПФУ в Харківській області - про зобов'язання відповідача-1 вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 у сумі 54 456, 92 грн з грошового забезпечення для перерахунку пенсії у сумі 92 299, 86 грн, стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої за березень-грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483,00 грн та недоплачену за січень-жовтень 2019 року пенсію у сумі 471 004,80 грн, а всього у загальній сумі 950 487,80 грн.
Також позивач просив стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на його користь понесені витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 17 807,87 грн на підставі частини першої статті 139 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 11.11.2019 справу №640/21016/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління УСБУ в Харківській області, ГУПФУ в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії прийнято до провадження.
Позивач 09.12.2019 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив:
визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття пункти 1, 2, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а також підпункт 2 пункту 1 та пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб";
визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян";
зобов'язати УСБУ в Харківській області надати ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 позивачу із зазначенням складових та загальної суми грошового забезпечення, які зазначені ним в цій заяві;
зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01.03.2018 позивачу у сумі 54 456,92 грн з грошового забезпечення для перерахунку пенсії у сумі 92 299,86 грн;
стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за період березень - грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483, 00 грн., а також недоплачену за період січень-грудень 2019 року пенсію у сумі 565 205,76 грн, а всього у загальній сумі 1 044 688,00 грн.
Надалі, 10.03.2020 до суду першої інстанції позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог у цій справі.
Як слідує із зазначеної заяви позивач додатково заявив вимоги про стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області недоплачену за січень-березень 2020 року пенсію у сумі 138 758, 01 грн, а всього у загальній сумі 1 183 446, 77 грн.
Окрім того, позивачем 11.03.2020 до суду подано заяву про зміну предмета позову в цій адміністративній справі.
У вказаній заяві позивач додатково до вказаних вище вимог заявив вимоги до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 № 1088.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 09.12.2019 про збільшення розміру позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення з ГУ ПФУ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої за березень-грудень 2018 року пенсії у загальній сумі 479 483, 00 грн та недоплаченої за січень - грудень 2019 року пенсії у сумі 565 205, 76 грн, а всього у загальній сумі 1 044 688,76 грн.
Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 10.03.2020 про збільшення позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області недоплаченої за січень-березень 2020 року пенсії у сумі 138 758, 01 грн, а всього у загальній сумі 1 183 446, 77 грн.
Визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про зміну предмета позову від 11.03.2020 та залишено її без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 залишена без змін.
27.08.2020 до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про зміну предмету позову та вимоги заявлені до ГУ УПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та держави Україна в особі ГУ УПФУ в Харківській області та Кабінету Міністрів України, у якій просив, крім зобов'язання УСБУ в Харківській області скласти та подати довідку, а ГУ ПФУ в Харківській області - вчинити дії з перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018, стягнути солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області та держави Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області і Кабінету Міністрів України недоплачену пенсію на підставі статті 56 Конституції України (матеріальна шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень).
14.09.2020 надійшла до суду заява, якою ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, викладені у заяві від 27.08.2020 про зміну предмету позову, в частині періоду (доповнено вереснем 2020 року) та суми стягнення недоплаченої пенсії (до 1460962 грн).
Аналогічна заява про збільшення позовних вимог, викладених у заяві від 27.08.2020 про зміну предмету позову, в частині періоду (доповнено жовтнем 2020 року) та суми стягнення недоплаченої пенсії (до 1 507 215,70 грн) надійшла від ОСОБА_2 до суду 12.10.2020.
09.11.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 про зміну предмету позову, в якій позивачем заявлені вимоги до ГУ УПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та держави України в особі ГУ УПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та Кабінету Міністрів України.
У цій заяві (від 09.11.2020) ОСОБА_2 у позовних вимогах уточнив (доповнив) період (з 01.03.2018 по 06.11.2020) та розмір пенсії, яка, на його переконання, є недоотриманою та підлягає стягненню солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області та держави Україна. Крім цього, ОСОБА_2 просив стягнути солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області та держави Україна завдані йому збитки (упущену вигоду) в сумі 1553468,13 грн на підставі статті 56 Конституції України внаслідок та в результаті прийняття органом державної влади - Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів (постанови Кабміну №103, №804 та № 1088), що визнані судовими рішеннями повністю або частково протиправними.
10.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої просив:
визнати протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області, яка полягає у ненаданні внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, що визнані судовими рішеннями повністю або частково протиправними, ГУ ПФУ в Харківській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 на підставі частини другої статті 51 Закону України №2262-ХІІ у щомісячній сумі 54 456,92 грн з грошового забезпечення із зазначенням таких складових грошового забезпечення у розмірі 92299,86 грн, яке складається з: посадового окладу - 8 180,00 грн; окладу за військовим званням-1 410,00 грн; надбавки за вислугу років (45%) - 4 315,50 грн; надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%)- 1 227,00 грн; доплати за науковий ступінь кандидата наук (5%) - 409,00 грн; надбавки за особливості проходження служби(100%) - 13 905,50 грн; премії (452%);
зобов'язати УСБУ в Харківській області надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 на підставі частини другої статті 51 Закону України №2262-ХІІ у щомісячній сумі 54 456,92 грн з грошового забезпечення із зазначенням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад-8 180,00 грн; оклад за військовим званням-1 410,00 грн; надбавка за вислугу років (45%)-4 315,50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%)- 1 227,00 грн; доплата за науковий ступінь кандидата наук (5%)- 409,00 грн; надбавка за особливості проходження служби(100%)- 13 905,50 грн; премія (452%).
визнати протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у невчиненні дій з перерахунку пенсії у щомісячній сумі 54 456,92 грн з 01.03.2018, виходячи із зазначеного грошового забезпечення;
зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок пенсії у щомісячній сумі 54 456,92 грн з 01.03.2018, виходячи із зазначеного грошового забезпечення;
стягнути солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області та з держави Україна за рахунок коштів державного бюджету України протиправно недоплачену за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 пенсію в сумі 1 599 720,80 грн та завдану за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 матеріальну шкоду в сумі 1 599 720,80 грн, а саме: збитки (упущену вигоду) на підставі статті 56 Конституції України, завдані внаслідок заподіяння позивачу державною Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та Кабінету Міністрів України внаслідок та в результаті прийняття органом державної влади - Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, що визнані судовими рішеннями повністю або частково протиправними та протиправною бездіяльністю відповідачів;
Також позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати у цій справі.
Крім цього, постановою від 20.10.2021 Верховний Суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2020 в частині залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 11.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, а справу №640/21016/19 - направив для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області щодо ненадання до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії.
Зобов'язано УСБУ в Харківській області скласти та подати до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для подальшого перерахунку пенсії.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.03.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі №640/21016/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у цій справі, Верховний Суд виходив з такого:
«Відносно позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 № 1088, судами попередніх інстанцій не враховано, що постановою Верховного Суду від 20.10.2021 в цій частині справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції; копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги повернуті Верховним Судом та надійшли до Окружного адміністративного суду м. Києва 01.11.2021.
Відносно цієї частини позовних вимог позов не розглядався по суті, а також не прийнято судом і будь-яке інше процесуальне рішення.».
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 справу прийнято до провадження суддею Маричем Є.В., при цьому залишено без руху після відкриття провадження згідно приписів частинами 13, 14 статті 171 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 відвід судді Марича Є.В. визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марича Є.В. відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 задоволено заяву судді Марича Є.В. про самовідвід, передано адміністративну справу №640/21016/19 до канцелярії Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду, згідно з частиною першою статті 31 КАС України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №640/21016/19, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.06.2024 о 10:30 год.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відкладено підготовче судове засідання до 02.07.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Державу Україна. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 4 - Державну казначейську службу.
У підготовчому засіданні, призначеному на 02.07.2024 судом оголошено перерву до 03.09.2024.
13.08.2024 ОСОБА_1 у цій справі подано до суду клопотання про збільшення позовних вимог, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області, яка полягає у ненаданні ГУ ПФУ в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 у щомісячній сумі 54 456,92 грн з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299,86 грн, із зазначенням у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 в сумі 92 299, 86 грн.
- зобов'язати УСБУ в Харківській області надати ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 , пенсії з 01.03.2018 на перерахунок пенсії та на виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , у щомісячній сумі 54456 грн 92 коп. з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299, 86 грн, зазначивши в довідці: посадовий оклад- 8 180,00 грн, оклад за військовим званням- 1410,00 грн, надбавка за вислугу років 45 %-4315,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 % посадового окладу) - 1227,00 грн, доплата за науковий ступінь (5% посадового окладу)- 409,00 грн, надбавка за особливості проходження служби- 13905,50 грн, премія (452%)- 62 852,86 грн;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у невчиненні дій з перерахунку ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення у сумі 92 299, 86 грн та дій з виплати пенсії ОСОБА_1 у щомісячній сумі 54 456 грн 92 коп з 01.03.2018 з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299, 86 грн;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 у сумі 54 456, 92 грн з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299,86 грн, яке складає: посадовий оклад- 8 180,00 грн, оклад за військовим званням- 1410,00 грн, надбавка за вислугу років 45 %-4315,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 % посадового окладу) - 1227,00 грн, доплата за науковий ступінь (5% посадового окладу)- 409,00 грн, надбавка за особливості проходження служби- 13905,50 грн, премія (452%)- 62 852, 86 грн;
- солідарно стягнути з Держави Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області, Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 протиправно недоплачену пенсію за період з березня 2018 року по 13.08.2024 у загальній сумі 3 492 196,94 грн та з Держави Україна за період з 01.03.2018 по 13.08.2024 матеріальну шкоду у сумі 3 492 196, 94 грн, а саме: збитків (упущеної вигоди) на підставі статті 56 Конституції України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку;
- солідарно стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 20 733, 99 грн шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України, з єдиного казначейського рахунку,
- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» в частині підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог у справі №640/21016/19. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
03.10.2024 позивачем подано до суду заяву про виправлення описки в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 внесені виправлення у мотивувальну частину ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 про прийняття заяви про збільшення позовних вимог до розгляду у справі №640/21016/19.
Вважати вірним абзац: «солідарно стягнути з відповідача Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та з відповідача Держави Україна на користь ОСОБА_1 , за рахунок коштів державного бюджету України протиправно недоплачену за період з 01 березня 2018 року по 13 серпня 2024 року пенсію у сумі 3492196 гривень 94 копійки та завдану за період з 01 березня 2018 року по 13 серпня 2024 року матеріальну шкоду у сумі 3 492 196 гривень 94 копійки, а саме - збитки (упущену вигоду) у сумі 3 492 196 гривень 94 копійок, на відшкодування на підставі cт. 56 Конституції України матеріальної шкоди, а саме - збитків (упущеної вигоди) у сумі 3492196 гривень 94 копійки протиправно недоплаченої за період з 01 березня 2018 року по 13 серпня 2024 року ОСОБА_1 пенсії, тобто стягнути кошти з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , у сумі 3492196 (три мільйона чотириста дев'яносто дві тисячі сто дев'яносто шість) гривень 94 копійки шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у сумі 3 492 196 (три мільйона чотириста дев'яносто дві тисячі сто дев'яносто шість) гривень 94 копійки з єдиного казначейського рахунку».
Позивачем подано до суду заяву про зміну підстав позову в частині позовної вимоги до Кабінета Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну підстав позову в адміністративній справі №640/21016/19.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024.
Верховний Суд постановою від 04.02.2025 скасував ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024, а справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
26.11.2024 позивачем подано доповнення до апеляційної скарги.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 ухвала Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 залишена без змін.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну підстав позову, суд першої інстанції процитував положення статей 44, 47 КАС України, а також навів правові позиції Верховного Суду щодо застосування цих норм процесуального права, а також правозастосування понять елементів позову: предмета і підстав позову.
Суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Суд апеляційної інстанції залишив ухвалу суду першої інстанції без змін, додатково вказавши на те, що позивачем подано заяву про зміну підстав позову в частині позовної вимоги до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" після направлення Верховним Судом цієї справи на новий розгляд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі
29.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025, справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії підготовчого провадження.
Заявник у доводах касаційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про зміну підстав позову, порушив норми процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування. Так, на переконання ОСОБА_1 , питання щодо заяви про зміну підстав позову в частині позовної вимоги до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункту 1 пункту 1 постанови Кабміну від 24.12.2019 № 1088, суд першої інстанції повинен був розглядати колегією суддів у складі трьох суддів. Отже, заявник виснував, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 постановлена неповноважним складом суду.
Позивач покликається також на те, що провадження щодо його позовної вимоги до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 № 1088 розпочато первинно лише ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2024, якою справу після направлення Верховним Судом на новий розгляд, прийнято до провадження та призначено у попереднє судове засідання із зобов'язанням Кабміну виконати вимоги частини четвертої статті 264 КАС України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 передана раніше визначеному складу суду для розгляду справи № 640/21016/19 (головуючий-суддя Тацій Л.В., судді-члени колегії: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.).
Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Матеріали справи №640/21016/19 надійшли до Верховного Суду 23.05.2025 та передані судді-доповідачу.
Розпорядженням Заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27.05.2025 № 476 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Стрелець Т.Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.05.2025 визначено склад колегії для розгляду справи: (головуючий-суддя Тацій Л.В., судді-члени колегії: Рибачук А.І., Стеценко С.Г.).
Від учасників справи до Верховного Суду відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_3 не надійшло, що не перешкоджає у відповідності до положень частини четвертої статті 338 КАС України перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Спірним питанням, яке стало предметом касаційного розгляду, є оцінка судами попередніх інстанцій заяви про зміну предмета позову з огляду на її аргументи та прийняття судом першої інстанції такої заяви.
Права та обов'язки учасників справи закріпленні статтею 44 КАС України.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина перша статті 47 КАС України).
Частиною другою статті 47 КАС України визначено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (частина третя статті 47 КАС України).
Колегія суддів звертає увагу, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але у межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Судами попередніх інстанцій проаналізовані наведені норми процесуального права та зазначено про правовий підхід щодо застосування статей 44, 47 КАС України, викладений у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16, від 30.08.2021 у справі № 520/11672/19.
Так, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За усталеною позицією Верховного Суду під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 у справі № 210/2289/17, від 30.01.2020 у справі № 817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 01.02.2021 у справі № 2а-3025/11/0970.
Отже, вирішуючи питання прийняття заяви про зміну предмета позову, суд першої інстанції повинен надати оцінку її змісту, аргументам, а також визначити характер змін та їх співвідношення до первинно (раніше) поданої позовної заяви.
Водночас, судами попередніх інстанцій за результатами вивчення заяви позивача не проаналізовано зміст заяви ОСОБА_1 від 28.05.2024, її мотиви, а також, не досліджено, в чому саме полягають доповнення та не надано оцінку пов'язаності між собою первиннних позовних вимог та вимог, заявлених з урахуванням цієї заяви.
Судами також не викладений висновок, з яких саме підстав відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.05.2024 про зміну підстав позову в частині позовної вимоги до Кабміну.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про відмову у задоволенні заяви позивача від 28.05.2024 про зміну підстав позову в частині позовної вимоги до Кабміну, є передчасними.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості перевірити правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права при вирішенні судом першої інстанції питання прийняття заяви, позаяк в оскаржуваних судових рішеннях не викладений висновок про підстави ухвалення такого рішення.
З приводу посилання у постанові апеляційного суду на положення частин першої - другої статті 47 КАС України та висновку апеляційного суду про те, що зміна підстав позову при новому розгляді справи за відсутності змін фактичних обставин справи не допускається, колегія суддів зазначає таке.
Верховний Суд постановою від 04.03.2023, скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у цій справі, виходив з такого:
«Відносно позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 № 1088, судами попередніх інстанцій не враховано, що постановою Верховного Суду від 20.10.2021 в цій частині справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції; копії матеріали, необхідні для розгляду скарги повернуті Верховним Судом та надійшли до Окружного адміністративного суду м. Києва 01.11.2021.
Відносно цієї частини позовних вимог позов не розглядався по суті, а також не прийнято судом і будь-яке інше процесуальне рішення.».
З матеріалів справи Судом встановлено, що після того, як справа була направлена Верховним Судом на новий розгляд, судом першої інстанції ця справа прийнята до провадження, розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання.
В межах підготовчого провадження ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 прийнята до розгляду заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у справі №640/21016/19.
Відповідно до цієї заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 як збільшив обсяг позовних вимог до ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та Кабміну щодо перерахунку його пенсійного забезпечення і відшкодування моральної шкоди, які були предметом розгляду цієї справи, так і доповнив позов вимогою до Кабміну про визнання протиправним та нечинним підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088.
Після прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у справі, де серед іншого позивачем заявлена вимога до Кабінету Міністрів України про оскарження постанови Кабміну, ОСОБА_1 подав нову заяву від 28.05.2024 про зміну підстав позову в частині позовної вимоги до Кабміну.
Ця заява залишена без задоволення ухвалою Київського окружного суду від 13.11.2024.
Слід зазначити, що суд першої інстанції не навів в ухвалі від 13.11.2024 висновку про відмову в прийнятті заяви ОСОБА_1 з підстав звернення із такою заявою при новому розгляду справи, як про це вказав у постанові суд апеляційної інстанції.
Понад це, судом апеляційної інстанції не враховано, що справа була направлена Верховним Судом на новий розгляд саме через невирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог (в частині вимоги до Кабміну про оскарження постанови), а отже спір в цій частині судами по суті не вирушувався, відповідно, не надавалась оцінка фактичним обставинам справи та доказам на їх підтвердження.
Враховуючи викладене, положення частин другої-третьої статті 47 КАС України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин на цій стадії.
З приводу доводів касаційної скарги про порушення статті 33 КАС України, яке полягає у тому, що ухвала судом першої інстанції постановлена у складі головуючого - судді Кочанової П.В., тобто одноособово, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Ухвала Київського окружного суду від 13.11.2024 постановлена судом у межах проведення підготовчого провадження.
Відповідно до частин першої, третьої статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Своєю чергою, частиною другою статті 33 КАС України передбачено, що будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи, що первинно у цій справі (№640/21016/19) предметом розгляду були позовні вимоги ОСОБА_1 , які у порядку частини першої статті 33 КАС України не підлягали обов'язковому розгляду судом першої інстанції колегією у складі трьох суддів, постановлення суддею одноособово ухвали в межах підготовчого провадження (до закриття підготовчого провадження), не свідчить про неповноважність складу суду.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів висновує, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 підлягають скасуванню з направленням справи
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №640/21016/19 скасувати.
Справу № 640/21016/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко