Справа № 580/8007/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
18 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває з 12.01.2005 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, як одержувач пенсії по інвалідності III групи - 50 відсотків пенсії за віком, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року у справі №580/1724/24, що набрало законної сили 01.06.2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 26.09.2023 року.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року у справі №580/1724/24 проведено перерахунок пенсії позивача та здійснено переведення його з пенсії по інвалідності 3 групи загального захворювання, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний страховий стаж становить 25 років 11 місяців 05 днів. Заробітна плата для розрахунку пенсії врахована за період з 01.10.1987 року до 30.09.1992 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,15285.
Після виконання рішення суду у справі №580/1724/24 розмір пенсії позивача з 26.09.2023 року становить 2520,00 грн.
Позивач, вважаючи, що відповідач невірно здійснив застосування коефіцієнта його стажу та із невірним застосуванням середньомісячного заробітку, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно матеріалів пенсійної справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, як одержувач пенсії по інвалідності III групи - 50 відсотків пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV, на призначення (перерахунок) пенсії за віком мають право особи після досягнення 60 років та за наявності необхідного страхового стажу - 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Згідно ч. 1, 2 ст. 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
З аналізу наведених положень законодавства випливає наявність у застрахованої особи права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом №1058-IV.
Так, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року у справі №580/1724/24, що набрало законної сили 01.06.2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 26.09.2023 року.
Більше того, в ході розгляду вищезазначеної справи Черкаським окружним адміністративним судом було встановлено право ОСОБА_1 на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, виходячи із страхового стажу, який складає саме 37 років 3 місяців 28 днів, тобто ці обставини є преюдиційними для даної справи.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, здійснюючи розрахунок коефіцієнта пенсії позивача, виходило із страхового стажу у 25 років 11 місяців 05 днів, зазначивши про те, що понаднормовий стаж не підлягає зарахуванню до загального страхового стажу у зв'язку з переведенням на інший вид пенсії.
Втім, колегія суддів не може погодитися з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Так, до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, а саме 60 років.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується пенсійним органом, що наявний страховий стаж позивача становить 25 років 11 місяців 05 днів.
При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач має також понаднормовий стаж, який становить 11 років 04 місяців 23 дні - період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку, отже цей період зараховується до наявного страхового стажу позивача на загальних підставах.
З вищезазначеного висновується, що ОСОБА_1 має страховий стаж 37 років 3 місяців 28 днів (25 років 11 місяців 05 днів + 11 років 04 місяців 23 дні).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з дня подачі заяви - 26.09.2023 року, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта страхового стажу у розмірі 0,37250, виходячи із наявного страхового стажу 37 років 3 місяців 28 днів.
Водночас, щодо позовних вимог в частині застосування коефіцієнта заробітної плати у розмірі 1,20391 для розрахунку середньомісячного заробітку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позову в цій частині у зв'язку з відсутністю доказів призначення або переведення позивача на інші види пенсії.
Так, позивач в апеляційній скарзі зауважує, що на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року у справі №580/1724/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області було зобов'язано призначити пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 26.09.2023 року, що є, на думку позивача, переведенням на інший вид пенсії.
Однак, колегія суддів вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на таке.
Як було зазначено вище, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Так, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року у справі №580/1724/24 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 , отже розмір пенсії мав змінитись, а вид пенсії - залишився тим самим.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Крім того, апеляційний суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в частині призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 26.09.2023 року, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта стажу у розмірі 0,25917.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з дня подачі заяви - 26.09.2023 року, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта страхового стажу у розмірі 0,37250, виходячи із наявного страхового стажу 37 років 3 місяців 28 днів.
В іншій частині позовні вимоги - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.