Справа № 320/6552/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
18 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
18 березня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-11-01-009872-а від 23 грудня 2022 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Державної аудиторської служби України подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідач зазначає про неналежне дослідження судом першої інстанції фактичних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та від 29 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, Комунальним підприємством "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - замовник), 33239981, Україна, Київ, вул. Івана Франка, 12а літ. Б була оголошена закупівля, а саме: Будівельні роботи по об'єкту «Капітальний ремонт будівель та приміщень Київського міського пологового будинку № 1 на вул. Арсенальній, 5 у Печерському районі» (Код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (продовження робіт), 8439000 UAH, 45453000-7, ДК021, 1, Роботи.
Участь в закупівлі приймали учасники:
- ТОВ "БУД-ОПТІМАКОНСТРАКШЕН", остаточна пропозиція - 8 429 802,59 UAH з ПДВ.
Згідно наказу Держаудитслужби України від 02.12.2022 №286 розпочато моніторинг процедури закупівлі під номером UA-2022-11-01-009872-а.
Предметом аналізу були такі питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання та оприлюднення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального підприємства «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 2022 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію замовника, затверджену рішенням уповноваженої особи від 01.11.2022 № 3-вт-уо, тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН», реєстр отриманих тендерних пропозицій від 09.11.2022, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11.11.2022 № 4- вт-уо, повідомлення про намір укласти договір від 11.11.2022, договір підряду від 22.11.2022 № 172/22-17.
За результатами вказаного моніторингу Держаудитслужбою складено, затверджено та оприлюднено 23.12.2022 в електронній системі Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022-11-01-009872-a (далі - Висновок), в якому передбачено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання та оприлюднення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, вважаючи оскаржуваний висновок протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції виснував, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинити зобов'язання за договором може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору. Таким чином суд зазначив, що оскаржуваний висновок Держаудитслужби України від 23 грудня 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2022-11-01-009872-а є протиправним та підлягає скасуванню.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
За приписами пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Приписами частини шостої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У частині десятій статті 8 Закону №922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону (частина третя статті 22 Закону №922-VIII.
Статтею 31 Закону №922-VIII визначений виключний перелік випадків за наявності яких замовник відхиляє тендерну пропозицію, відповідно до частини першої якої Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:
1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;
3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі визначені статтею 17 Закону №922-VIII, відповідно до частини першої якої замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:
1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;
2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
4) суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;
5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;
8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);
10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);
11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції";
12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;
13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Відповідно до частин третьої-шостої статті 17 Закону №922-VIII учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.
Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами вказаного моніторингу Держаудитслужбою складено, затверджено та оприлюднено в електронній системі спірний Висновок, в якому зазначено:
1) учасник ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» у складі своєї тендерної пропозиції надав договір оренди з закінченим терміном дії, чим недотримався вимог підпункту 1.2.2 пункту 1.2 частини 1 додатку 1 до тендерної документації;
2) учасник ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» надав в складі тендерної пропозиції довідку про наявність матеріально-технічної бази від 08.11.2022 № 059, в якій серед переліку матеріально-технічної бази зазначено лише офісне та складське приміщення, при цьому не міститься жодної інформації щодо обладнання/пристроїв/інструментів та засобів вимірювання; в порушення вимог пункту 1.3 частини 1 додатку 1 до тендерної документації учасник ТОВ «БУД-ОПТІМАКОНСТРАКШЕН» не підтвердив правових підстав володіння та використання матеріально-технічної бази (в частині обладнання/пристроїв/інструментів та засобів вимірювання зазначених в довідці про наявність обладнання);
3) учасник ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» надав в складі тендерної пропозиції довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні освіту, знання та досвід від 08.11.2022 № 060, яка не містить підпису уповноваженої особи з ведення кадрової роботи, чим недотримався вимог пункту 2.1 частини 2 додатку 1 до тендерної документації;
4) оголошення про проведення закупівлі UA-2022-11-01-009872-a було оприлюднене в електронні системі закупівель 01.11.2022, останнім звітним періодом відповідно до норм статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на момент її оголошення був 2021 рік, а кінцевою датою подання річної фінансової звітності 28.02.2022, відтак учасником ТОВ «БУДОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» не було дотримано вимоги пункту 4.1 частини 4 додатку 1 до тендерної документації.
З огляду на викладене учасник ТОВ «БУД-ОПТІМАКОНСТРАКШЕН» у складі своєї тендерної пропозиції не підтвердив свою відповідність кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відтак, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН», як такого який не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та уклав з ним договір.
За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Задовольняючи цей позов, суд першої інстанції констатував, що жодне з встановлених відповідачем порушень не знайшло свого підтвердження, а оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинити зобов'язання за договором може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Отже, у цій справі варто проаналізувати зафіксовані контролюючим органом порушення в контексті дотримання ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» (переможцем) вимог тендерної документації та законодавства про публічні закупівлі.
Щодо порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.
Зі змісту тендерної документації встановлено, що на підтвердження кваліфікаційного критерію «наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» положеннями підпункту 1.2.2 пункту 1.2 частини 1 додатку 1 до Тендерної документації позивач (замовник) зобов'язав учасників надати діючий договір, що підтверджує наявність в Учасника права користування офісним та складським приміщеннями (договір оренди/суборенди).
Так, на виконання зазначеної вимоги тендерної документації, учасник ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» надав в складі тендерної пропозиції договір оренди від 03.06.2019 №03/06/19 офісного приміщення, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Богданівська, будинок 7-В, прим. 4-2.
Згідно із положеннями пункту 6.1 Договору № 03/06/19 термін його дії (термін оренди) становить 35 календарних місяців.
Пунктом 6.7 цього договору закріплено зобов'язання сторін щодо внесення змін та доповнень до Договору 03/06/19 виключно шляхом укладання додаткових угод.
Як зауважує відповідач, умов щодо автоматичної пролонгації договірних відносин в Договорі № 03/06/19 не передбачено. Оскільки будь-яких додаткових угод стосовно продовження строку дії Договору № 03/06/19 в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» не міститься, Договір № 03/06/19 на момент подання тендерної пропозиції був таким, строк дії якого закінчився у травні 2022 року.
Отже, за висновком відповідача, учасник ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» у складі своєї тендерної пропозиції надав договір оренди з закінченим терміном дії, чим не дотримався вимог підпункту 1.2.2 пункту 1.2 частини 1 додатку 1 до тендерної документації.
В свою чергу позивач вказав, що Договір № 03/06/19 вважається чинним та відповідає вимогам тендерної документації, оскільки містить текст наступного змісту: «але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань».
Окрім цього, позивач наголошує на тому, що Договір № 03/06/19 містить пункт 2.5, який викладений в такій редакції: «Приміщення вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Приміщення від Орендаря до Орендодавця».
Таким чином позивач висновує, що тендерна пропозиція ТОВ «БУД-ОПТІМАКОНСТРАКШЕН» не містить акта повернення приміщення, отже і сам Договір № 03/06/19 на момент подання тендерної пропозиції був чинним.
У контексті наведеного колегія суддів зауважує, що відповідно до абзацу другого пункту 6.5 розділу 6 Договору № 03/06/19 сторони погодились, що чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, відтак Договір № 03/06/19 на момент подання тендерної пропозиції був таким, строк дії якого закінчився у травні 2022 року.
Поряд з наведеним, відповідно до Кваліфікаційних критеріїв (додаток № 1 до Тендерної документації), вимог щодо надання акту приймання-передачі приміщення від орендаря до орендодавця не зазначено, отже позивач не міг бути обізнаним на момент розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» чи виконані у повному обсязі сторонами зобов'язання за вказаним договором.
Таким чином, обґрунтованим є висновок відповідача про те, що учасник ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» у складі своєї тендерної пропозиції надав договір оренди з закінченим терміном дії, чим не дотримався вимог підпункту 1.2.2 пункту 1.2 частини 1 додатку 1 до тендерної документації.
На підтвердження кваліфікаційного критерію «наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» положеннями пункту 1.1 частини 1 додатку 1 до Тендерної документації, позивач (замовник) зобов'язав учасників надати довідку у довільній формі про наявність обладнання та матеріально-технічної бази учасника, яке необхідне для виконання робіт; у довідці обов'язково зазначити інформацію щодо наявності офісного та складського приміщень (власне/орендоване; мета використання складського приміщення; місцезнаходження; площа).
Учасник ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» надав в складі тендерної пропозиції довідку про наявність матеріально-технічної бази від 08.11.2022 № 059, в якій серед переліку матеріально-технічної бази зазначено лише офісне та складське приміщення, втім не вказано жодної інформації щодо обладнання/пристроїв/інструментів та засобів вимірювання.
Заперечуючи наведені обставини, позивач зазначив, що ТОВ «БУД-ОПТІМАКОНСТРАКШЕН припустився формальної помилки при поданні довідки про наявність матеріально-технічної бази щодо обладнання пристроїв/інструментів та засобів вимірювання, не включивши в цю довідку жодної одиниці такого обладнання; оскільки тендерна пропозиція містила договір оренди від 03.08.2021 № 1/03-08-2021, отже учасник підтвердив наявність та правові підстави використання матеріально-технічної бази.
Так, відповідно до пункту 2 Переліку формальних помилок, затверджених Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 (далі - Перелік) формальна помилка - це помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп'ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.
Втім, вимога подання довідки про наявність матеріально-технічної бази щодо обладнання пристроїв/інструментів та засобів вимірювання відноситься до кваліфікаційних критеріїв учасника закупівлі, відтак в силу приписів пункту 2 Переліку не належить до формальних помилок.
У контексті означеного судова колегія також зауважує, що надання довідки у довільній формі про наявність обладнання та матеріально-технічної бази учасника передбачено пунктом 1.1 частини 1 додатку 1 до Тендерної документації, натомість вимога щодо надання документів, що підтверджують правові підстави володіння та використання матеріально-технічної бази (в частині обладнання/пристроїв/інструментів та засобів вимірювання зазначених в довідці) передбачено пунктом 1.3 частини 1 додатку 1 до Тендерної документації.
З наведеного вбачається, що подання сукупності вищенаведених документів є обов'язковим, відтак підстави вважати їх тотожним або взаємовиключними відсутні.
Крім того, саме на деталізацію правових підстав володіння та використання обладнання/пристроїв/інструментів та засобів вимірювання, зазначених в довідці, направлена вимога пункту 1.3 частини 1 додатку 1 до Тендерної документації.
Таким чином, висновки апелянта щодо порушення ТОВ «БУД-ОПТІМАКОНСТРАКШЕН» вимог пункту 1.3 частини 1 додатку 1 до Тендерної документації є спроможними.
Відповідно до вимог пункту 2.1 частини 2 додатку 1 до Тендерної документації позивач (замовник) зобов'язав учасників надати довідку у довільній формі про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні освіту, знання та досвід, яка має бути підписана уповноваженою особою з ведення кадрової роботи (у разі наявності), головним бухгалтером (бухгалтером) та керівником підприємства.
На виконання зазначеної вимоги тендерної документації учасник ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» надав в складі тендерної пропозиції довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні освіту, знання та досвід від 08.11.2022 № 060, яка не містить підпису уповноваженої особи з ведення кадрової роботи.
Таким чином, ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» не дотримано вимог пункту 2.1 частини 2 додатку 1 до Тендерної документації.
Відповідно до вимог пункту 4.1 частини 4 додатку 1 до Тендерної документації позивач (замовник) зобов'язав учасників надати копію фінансової звітності за останній звітний період з відміткою органу статистики (або копія квитанції про підтвердження подачі звітності в електронному вигляді).
На виконання зазначеної вимоги тендерної документації ТОВ «БУД-ОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» надав в складі тендерної пропозиції копію фінансової звітності, у якій останнім звітним періодом зазначено 2020 рік, а також надано копію фінансової звітності за перше півріччя 2021 року.
За висновком відповідача, оголошення про проведення закупівлі UA-2022-11-01-009872-a було оприлюднене в електронні системі закупівель 01.11.2022, відтак останнім звітним періодом відповідно до норм статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на момент її оголошення був 2021 рік, а кінцевою датою подання річної фінансової звітності - 28 лютого 2022 року.
За наведених обставин, ТОВ «БУДОПТІМА-КОНСТРАКШЕН» не дотримано вимоги пункту 4.1 частини 4 додатку 1 до Тендерної документації.
З урахуванням наведеного у сукупності судова колегія висновує, що порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII знаходять своє підтвердження та не були спростовані позивачем під час розгляду цієї справи.
Щодо зобов'язальної частини Висновку.
Розглядаючи питання правомірності зобов'язальної частини Висновку, колегія суддів ураховує, що у постановах від 30.11.2023 у справі №160/20791/22 та у справі №160/20811/22 Верховний Суд вже вирішував питання щодо правомірності зобов'язальної частини висновку.
Верховний Суд у цих постановах вказав, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов'язково містити зобов'язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель. Зобов'язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому. Між тим, Суд зауважив, що спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом №922-VIII, ні Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552№552.
Виходячи з цього Верховний Суд виснував, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень. Попри це, Верховний Суд наголосив, що визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що зобов'язальна частина Висновку Держаудитслужби, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, складаючи спірний Висновок, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим відсутні були підстави для задоволення даного адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про у відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 132, 272, 286, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
О.М. Кузьмишина