Справа №
826/9416/17
10 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Свидніцька В.О.
представника позивача Балабан І.А.
представника відповідача Ліщук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011661312 від 19.06.2017, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011671312 від 19.06.2017, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011681312 від 19.06.2017, визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0011691312 від 19.06.2017, визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10У від 19.06.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління ДФС у м.Києві не мало прав на проведення перевірки в період з 01.01.2013 по 31.12.2015, що, на думку позивача, свідчить про неправомірність дій при проведенні перевірки, та, у свою чергу є підставою для визнання протиправними та такими, що підлягають до скасування спірних податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій. Просить врахувати, що висновки Акту перевірки про те, що позивач надавав послуги юридичним особам не платниками єдиного податку ґрунтуються на недопустимих доказах, а саме: відповідач використав, як підставу для висновків стосовно взаємовідносин позивача з його контрагентами, акт перевірки, за результатами складення якого податкове повідомлення - рішення не надіслано (не вручено). Позивач вказує, що протягом 2013-2015 позивач ніколи не підписував ніяких договорів про надання послуг фотокопіювання з будь-якими юридичними особами, підприємствами, організаціями та фізичними особами - підприємцями, не виписував юридичним особам накладні або податкові накладні, не складав та не підписував Акти виконаних робіт чи наданих послуг. Таким чином, вважає, що твердження відповідача про те, що позивач порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування шляхом надання послуг юридичній особі, яка не була платником єдиного податку, не відповідає дійсності і не підтверджено жодними допустимими доказами. Таким чином, на думку позивача, відповідачем протиправно донараховано суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні санкції. Також, звернув увагу суду на норми п.п. 165.1.36 п.165.1 ст. 165 ПК України, згідно з якою дохід фізичної особи - підприємця, з якої сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткування доходу, відповідно, категорія осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування звільняються від нарахування та сплати військового збору. Крім цього, вважає, що відповідачем протиправно донараховано суми єдиного внеску в розміру внеску в розмірі 215807,00 оскільки позивач правомірно знаходився на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку із чим вимога підлягає до скасування. На думку позивача, з цих же підстав є протиправним та підлягає до скасування Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0011691312 від 19.06.2017, оскільки вказане рішення було винесене на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10У від 19.06.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2017 постановлено відкрити провадження у адміністративній справі.
Представник Головного управління ДФС у м.Києві подав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що відповідно до висновків акта перевірки, контролюючим органом правомірно встановлено порушення: п. 291.4 ст. 291, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.04.2013, п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 129103, 8 грн., п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим занижено зобов'язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності у сумі 5091,27 грн., п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » від 08 липня 2010 року № 2464-V1 із змінами та доповненнями, а саме: не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 215807, 88 грн., п. 181.1 ст. 181.2 ст. 183, ст. 187, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 254 098, 00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 19.10.2017 постановлено зупинити провадження у справі №826/9416/17 за позовом фізичної особи - підприємця до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень до набрання законної сили рішенням по справі №826/7636/17.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
27.02.2025 дана справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду та Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження судді Дерех Н.В.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 постановлено поновити провадження в адміністративній справі №826/9416/17, розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 31.03.2025 о 10:00 год. Крім цього, постановлено замінити відповідача у справі Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 постановлено провести підготовче засідання, призначене на 31.03.2025 о 10:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 постановлено провести підготовче засідання, призначене на 31.03.2025 о 10:00 та всі подальші засідання за участю представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
31.03.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в режимі відеоконференції постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засіданні про відкладення розгляду справи до 08.04.2025 о 10:00 год.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 постановлено провести підготовче засідання, призначене на 08.04.2025 о 10:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
08.04.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в режимі відеоконференції оголошено перерву до 16.04.2025 о 10:00 год.
Представник позивача подав до суду заяву про уточнення підстав позову. Серед іншого, вказує, що суду необхідно надати оцінку доводам позивача щодо дотримання податковим органом процедури проведення перевірки, зокрема, встановити обставини правомірності дій суб'єкта владних повноважень, що надають останньому право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків, як того вимагає закон. Таке право надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Податково Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Вважає, що Головне управління ДФС у м. Києві не мало прав на проведення перевірки в період з 01 січня 2013 року по 31.12.2015 року, що свідчить про неправомірність дій при проведенні перевірки, що у свою чергу є підставою для визнання протиправними та такими, що підлягають скасуванню спірних податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкції. Крім цього. на думку позивача, за відсутності рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, такий платник податку звільняється від обов'язку нарахування та сплати податків та зборів, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку. Звернув увагу суду на відсутність вини позивача, як необхідної складової податкового правопорушення. Просить врахувати, що позивач з 2012 року перебував на спрощеній системі оподаткування, здійснені ним господарські операції, у межах законодавчо визначеного граничного обсягу виручки, протягом цього часу не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість, а тому не могли бути враховані у загальному обсязі оподаткованих операцій, оскільки згідно з нормами підпункту 181.1 статті 181 ПК України, в суму 300000,00 грн входять лише ті суми від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 постановлено провести підготовче засідання, призначене на 16.04.2025 о 10:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16.04.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в режимі відеоконференції оголошено перерву до 30.04.2025 о 10:00 год.
Представник Головного управління ДПС у м.Києві подав до суду додаткові пояснення з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, в яких заперечив проти позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зауважує, що в іншій справі вже надано оцінку діям податкового органу щодо дотримання процедури проведення перевірки, зокрема, встановлено обставини правомірності дій суб'єкта владних повноважень, що надають йому право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків, як того вимагає закон, у зв'язку і з чим Головне управління ДПС у м.Києві просить суд не брати до уваги посилання позивача на неправомірність проведення перевірки. Крім цього, зауважує, що первинна документальна позапланова невиїзна перевірки проведена в межах строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України; 18.04.2017 податковим органом проведено перевірки позивача повторно за той самий період лише на підставі подання, разом із запереченнями на акт перевірки, документами, які не були досліджені під час перевірки з питань, стали предметом оскарження.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 постановлено провести підготовче засідання, призначене на 30.04.2025 о 10:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю, так як доводи позивача не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Вважає, що перевірка яка проводилась відповідачем у справі не є виключеннями, визначеними п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, граничного строку на проведення перевірки у 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та відповідно не могла охоплювати період до 01 січня 2014 року. Крім цього, звернув увагу суду на тому, що правова позиція відповідача, щодо порушення позивачем порядку перебування на спрощеній системі оподаткування не відповідає консультаціям, які неодноразово надавалися податковими органами.
Представник позивача подав до суду Додаток №1 до уточнення правових підстав позову. Так як послуги надавалися особисто працівнику юридичної особи та оплачені таким працівником особисто, це, на думку позивача, не призводить до порушення умов перебування на другій групі платника єдиного податку.
08.05.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в режимі відеоконференції постановлено ухвалу із занесенням до Протоколу судового засідання на 1 місяць та оголошено перерву до 21.05.2025 о 11:00 год.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 постановлено провести підготовче засідання, призначене на 21.05.2025 о 11:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
21.05.2025 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в режимі відеоконференції постановлено ухвалу із занесенням до Протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 10.06.2025 о 14:30 год.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 постановлено провести судове засідання, призначене на 10.06.2025 о 14:30 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12.06.2025 у відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, заяві про зміну підстав позову,
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, наведених у запереченнях на адміністративний позов, відзиві позовну заяву, додаткових поясненнях.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 05.04.2017 №2461, виданого Головним управлінням ДФС у м.Києві, у відповідності з вимогами п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.5 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, заступником начальника відділу перевірок самозайнятих осіб по припиненню підприємницької діяльності управління податків і зборів з фізичних осіб та головним державним ревізором інспектором відділу спеціального аудиту управління податків та зборів з фізичних осіб проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та з питань дотримання вимог валютного законодавства та правильності, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.
З результатами проведеної перевірки складено Акт від 03.05.2017 №80/26-15-13-12-17-2200921111, яким встановлені наступні порушення:
п.291.4 ст. 291, п.п. 298.2.3, п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.04.2013,
п.167.1 ст.167, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 129103,80 грн.
п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у зв'язку із чим занижено зобов'язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності у сумі 5091,27 грн.,
п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями, а саме: не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 215807,88 грн.,
п.181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, ст.187, п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями, не визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 254098,00 грн
За результатами виявлених порушень Головним управлінням ДФС у м.Києві були прийняті:
податкове повідомлення - рішення №0011661312 від 19.06.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 161379,80 грн.;
податкове повідомлення - рішення №0011671312 від 19.06.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 6364,09 грн.,
податкове повідомлення - рішення №0011681312 від 19.06.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 317622,50 грн.,
рішення №0011691312 від 19.06.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 39104,16 грн.,
- вимога №Ф-10У від 19.06.2017 про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розміром 215807,88 грн.
Вважаючи протиправними та такими, що підлягають до скасування спірні податкові-повідомлення - рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір суд застосовує законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Як встановлено судом, Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №826/7636/17, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021, відмовлено у задоволенні позову фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №2461 від 05.04.2017 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача; визнання неправомірними дій відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу.
Частиною четвертою ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отож, оскільки в іншій справі (826/7636/17), судове рішення в якій набрало законної сили, судом вже надано оцінку діям податкового органу щодо дотримання процедури проведення перевірки, суд критично оцінює доводи позивача щодо неправомірності процедури проведення перевірки.
Щодо періоду проведення перевірки суд зазначає, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
У спірному випадку суд критично оцінює доводи позивача з приводу того, що станом на 18.04.2017 року (дата початку перевірки) пройшло 1142 днів з дати граничного строку подання декларації платника єдиного податку за 2013 рік та 1163 днів з граничного строку подання звіту по ЄСВ та податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані фізичною особою - підприємцем, позаяк первинна документальна позапланова невиїзна перевірка проведена в межах строків, визначених статтею 102 ПК України.
Як слідує з матеріалів справи, 18.04.2017 податковим органом проведено перевірку позивача повторно за той самий період, що і первинна первірка, лише на підставі подання, разом із запереченням на акт перевірки, документами, які не були досліджені під час перевірки з питань, що стали предметом оскарження.
Відповідно до п.291.2. ст.291 глави 1 Кодексу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3. ст.291 Кодексу).
Згідно з п.291.4. ст.291 Кодексу, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, серед іншого:
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень (з 01.01.2015 - 1500000 гривень).
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
За приписами п.299.11. ст.299 Кодексу, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Поряд з цим, відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно з п.п. 83.1.1, п.п. 83.1.2, п.п. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України, матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені Податковим кодексом України, податкова інформація та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПК України.
Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; - витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно- правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); - суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; - інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується у господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням готової продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Як встановлено судом, позивач у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року перебував на спрощеній системі оподаткування (друга група, ставка податку - 20% від розміру мінімальної заробітної плати).
Відповідно до листів Госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно- планувального бюро при головному архітекторові Києво-Святошинського району (код ЄДРПОУ 20593195), КП по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (код ЄДРПОУ 31806913), ТОВ «Сістемінжиніринг-менеджмент» (код ЄДРПОУ 37441935), Київського національного університету будівництва і архітектури (код ЄДРПОУ 0207099), ТОВ «ФІТТІХ АГ - Україна» (код ЄДРПОУ 30974413) та відповідно до документів, наданих ФОП ОСОБА_1 встановлено, що позивач надавав послуги юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, а саме послуги друкування принтером та сканування вищевказаним юридичним особам, розрахунок здійснювався у готівковій формі з видачею товарного чека.
Відповідно до порушень, встановлених в акті перевірки, чистим оподатковуваним доходом позивача є обсяг доходу від здійснення діяльності, починаючи з 01.04.2013 року. Зокрема, у відповідності до книги обліку доходів, позивачем отримано дохід у розмірі: 405201,50 грн за період з 01.04.2013 року по 31.12.2013 року; - 492115,00 грн за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року; - 681350,00 грн за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.
Відповідно до первинних документів понесених витрат, поданих ФОП ОСОБА_1 разом із запереченням від 03.02.2017 року № 12/2016 (вх. від 03.02.2017 року № 3436/ Гр/Зп) на акт перевірки від 23.01.2017 року №157/26-58-13-06-17-2200921111 до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, витрати Позивача склали 806783,96 грн, а саме: - 221394,17 грн за 2013 рік; - 243475,72 грн за 2014 рік; - 341932,07 грн за 2015 рік.
Поряд з цим, як слідує з матеріалів справи, відповідно до наданих ФОП ОСОБА_1 документів, витрати позивача були сформовані за рахунок витрат на оренду, послуг страхування державного майна, послуг переоцінки державного майна, заробітної плати найманим працівникам та інших поточних платежів (податки, збори та банківські послуги).
Так, у відповідності до наданої ФОП ОСОБА_1 книги обліку доходів за період з 01.04.2013 по 31.12.2015 встановлено, що дохід позивача від здійснення операцій господарської діяльності протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищив 300000 грн (без урахування податку на додану вартість). Зокрема, як слідує з матеріалів справи, валовий дохід від здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 протягом 12 календарних місяців з 01.04.2013 року по 31.12.2013 року становив 308184,95 грн.
Отож, суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2013 року, відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, зобов'язаний був перейти з спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.
Вирішуючи спір по суті, суд також враховує, що згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів одержаних, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту та 20 відсотків починаючи з 2015 року, враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу України.
Таким чином, на думку суду, податкове зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб складає: - 29182,68 грн за 2013 рік (15 484,50 грн за ставкою 15%; 13698,18 грн за ставкою 17%); - 39345,48 грн за 2014 рік (21924,00 грн за ставкою 15%; 17421,48 грн за ставкою 17%); - 60575,64 грн за 2015 рік (21 924 грн за ставкою 15%; 38651,64 грн за ставкою 20%).
У наведеному вище контексті, суд приходить до висновку про правомірність донарахування контролюючим органом суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб.
Кім цього, за приписами пункту 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Отже, об'єктом оподаткування військового збору є чистий оподатковуваний дохід.
Така позиція суду ґрунтується на позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.02.2022 р. у справі №822/2249/17.
Зважаючи на правомірність донарахування контролюючим органом суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, то так само безпідставним слід визнати й нарахування позивачу сум військового збору з огляду на їх похідний від попередніх правовідносин.
Крім цього, згідно п. 2 абз. 1 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон): “Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок».
Згідно п. 2 абз. 1 ст. 6 Закону: “Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок».
Пунктом 2 статті 7 Закону передбачено базу нарахування ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб- підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону № 2464, нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону № 2464, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Як слідує з матеріалів справи, щомісячний дохід на який нараховується єдиний внесок за період з 01.04.2013 року по 31.12.2015 року, складає: сума доходу за 2013 рік - 183807,33 грн (сума, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини - 176415,04 грн); сума доходу за 2014 рік - 248639,28 грн (сума, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини - 248 472,00 грн); сума доходу за 2015 рік - 339417,93 грн (сума, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини - 237304,00 грн).
Таким чином, суд погоджується з доводами контролюючого органу, що позивачем не нараховано та не сплачено до бюджету ЄСВ у сумі 215807,88 грн за період з 01.04.2013 року по 31.12.2015 року., а саме:- 57609,29 грн за 2013 рік; 81147,98 грн за 2014 рік; 77050,61 грн за 2015 рік.
Крім цього, як вже зазначалося вище, валовий дохід від здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 протягом 12 календарних місяців з 01.04.2013 року по 31.12.2013 року становив 308 184,95 грн.
Так, відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місце проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку
Відтак, суд вважає, що позивач з 01.11.2013 року зобов'язаний був зареєструватися платником податку на додану вартість у зв'язку з перевищенням загальної суми операцій з постачання, із дотримання вимог, що визначені ст. 183 ПК України.
Доказів подання позивачем реєстраційної заяви платника податку на додану вартість до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві судом не здобуто та сторонами таких доказів суду не подано.
Також, доказів декларування позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 31.12.2015 року судом не здобуто та сторонами таких доказів суду не подано.
Суд зауважує, що пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
У спірному випадку, відповідно до наданих позивачем документів, ФОП Валід Захер здійснював діяльність з надання послуг фотокопіювання, підготування документів та іншої спеціалізованої допоміжної офісної діяльності, друкування іншої продукції без нарахування та перерахування до бюджету податку на додану вартість.
Суд вважає, що всупереч вимогам Податкового кодексу України, позивачем не визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 254098,00 грн.
Отож, у сукупності наведених обставин, положень законодавства, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки) є такими, які прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Згідно з частиною другою ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності. Поряд з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість. Наведене випливає зі змісту частини першої цієї статті.
Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього процесуальний обов'язок, а саме довів правомірність своїх рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги сторони позивача є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 18 червня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116 код ЄДРПОУ 44116011).
Головуюча суддя Дерех Н.В.