Справа № 500/1972/25
13 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 грудня 2024 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: консервовані гриби з додаванням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках:
- грузді мариновані цілі (shiitake) 580 мл (500 г нетто), 19800 банок по 12 банок в упаковці, 1650 упаковок; чиста вага - 9900,0 кг;
- грибне асорті мариноване (maxed mushrooms), 580 мл (500 г нетто), 4800 банок по 12 банок в упаковці - 400 упаковок; чиста вага - 2400,0 кг.
Торгівельна марка DREAM VALLEY. Виробник Dalian Xinglong Food CO., LTD. Країни
виробництва Китай, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ “ПЕРЕМОГА ФУД» (далі по тексту - Позивач) було подано електронну митну декларацію №24UA4030700097760U2 від 03.12.2024р. з вартістю товару згідно рахунку, а саме:
- грузді мариновані цілі - 2,70 дол. США/коробку;
- грибне асорті мариноване - 2,70 дол. США/коробку.
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403040/2024/000318/l від 04.12.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні - 1,75 дол. США /кг.
Крім того, в якості правової підстави прийняття рішення про коригування митної вартості товару, Відповідач називає дані автоматизованої системи аналізу ризиків.
Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Ухвалою суду від 09.04.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 15.04.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 29.04.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 10.05.2024 № PF/DXF001
За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 26.12.2022 № 26- 12/22-PF експедитором зазначено «CMA CGM S.A.» та від 19.04.2024 №МШ-ПФ001 експедитором зазначено ТОВ «Май Шипінг» , а відповідно до залізничної накладної від 22.11.2024 № 53 810309 перевізник - «UNICOM TRANZIT S.A.» .
Інформація, яка б підтверджувала причетність «UNICOM TRANZIT S.A.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім залізничної накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори «CMA CGM S.A.», ТОВ «Май Шипінг» та «UNICOM TRANZIT S.A.».
Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
Платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 25.10.2024 на суму 5,535,00 дол. США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема:
- Не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).
- Коносамент від 07.08.2024 № DLN0201714 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості;
В копії експортної декларації країни відправлення №090820240000309804 від 05.08.2024 зазначено класифікаційний код до товару №1 - 2003901010 та класифікаційний код до товару №2 - 2003901010, проте в поданій до митного оформлення митній декларації від 03.12.2024 № 24UA403070009776U2 заявлено товар №1 - 2001905000 код УКТЗЕД.
Декларантом 04.12.2024 надано лист №52/12 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 24.10.2024 №UA100100/2024/048695 на рівні 1,75 дол. США/кг (Продукти переробки рослин:Гриби,приготовлені або консервовані з додання оцту чи оцтової кислоти: опеньки мариновані-Опеньки мариновані 12банок*580мл(нетто 530гр,суха вага-320гр)- 2000ящ-24000банок.Торговельна марка Toredo Виробник DALIAN HAIFENG INTERNATIONAL TRADING CO., LTD. Країна виробництва CN. Умови поставки - CFR) Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
Таким чином, зважаючи на викладене вище, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000318/1 від 04.12.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Крім того представник відповідача 29.04.2025 подав клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши подане клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частинами першою, третьою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої вказаної статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною сьомою наведеної статті встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи та питання, які підлягають вирішенню при ухваленні рішення відповідно до статті 244 КАС України, вирішуються судом незалежно від порядку розгляду справи, суд, керуючись приписами частини шостої статті 262 КАС України, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Крім цього матеріали справи містять всі необхідні для розгляду справи заяви сторін по суті справи та додані до них докази.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
На виконання зовнішньоекономічного контракту № PF/DXF001 від 10.05.2024, укладеного між компанією «Dalian Xinglong Food Co., Ltd.» (Китай) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №XL054240807 від 31.07.2024, Позивачем на митну територію України ввезено товар.
03 грудня 2024 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Дробінським Ю.О., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД)
типу ІМ40АА №24UA403070009776U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Консервовані гриби мариновані з доданням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: - Грузді мариновані цілі (SHIITAKE), вагою нетто 500г (580мл) 19800 бан./12 бан. в упаковці -1650 уп. Чиста вага складає 9900кг; - Грибне асорті мариноване (MIXED MUSHROOMS), вагою нетто 500г (580мл), 4800бан,/12 бан, в упаковці -400уп, Чиста вага складає 2400кг. Торгівельна марка: DREAM VALLEY Виробник: Dalian Xinglong Food Co, Ltd. Країна виробництва: CN».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості № б/н від 31.07.2024;
- пакувальний лист №б/н від 31.07.2024;
- рахунок-фактура (інвойс) № XL054240807 від 31.07.2024;
- коносамент № DLN0201714 від 07.08.2024;
- накладна УМВС № 53 810309 від 22.11.2024;
- сертифікат про походження товару (Certiicate of origin) №C247730439930106 від 06.08.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 25.10.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №143 від 25.10.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №UAIM0388548 від 31.10.2024;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №881 від 04.11.2024;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №882 від 04.11.2024;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №886 від 04.11.2024;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 31.07.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/DXF001 від 10.05.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.01.2022;
- договір (контракт) про перевезення № 26-12/22-PF від 26.12.2022;
- договір (контракт) про перевезення № МШ-ПФ001 від 19.04.2024;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 31.07.2024;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12214463;
- інші некласифіковані документи - Етикетка б/н від 03.12.2024;
- інші некласифіковані документи - Серт. санітар б/н від 31.07.2024;
- інші некласифіковані документи - Сертифікат здоров'я №224N09030027422001 від 01.08.2024.
Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного
оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю:
« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;
« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.».
Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403070009776U2 від 03.12.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне:
1. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 26.12.2022 № 26- 12/22-PF експедитором зазначено «CMA CGM S.A.» та від 19.04.2024 №МШ-ПФ001 експедитором зазначено ТОВ «Май Шипінг», а відповідно до залізничної накладної від 22.11.2024 № 53 810309 перевізник - «UNICOM TRANZIT S.A.» . Інформація, яка б підтверджувала причетність «UNICOM TRANZIT S.A.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім залізничної накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори «CMA CGM S.A.», ТОВ «Май Шипінг» та «UNICOM TRANZIT S.A.».
Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;
2. Платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 25.10.2024 на суму 5,535,00 дол.США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар,оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема:
- Не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216);
3. Коносамент від 07.08.2024 № DLN0201714 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості;
4. В копії експортної декларації країни відправлення №090820240000309804 від 05.08.2024 зазначено класифікаційний код до товару №1 - 2003901010 та класифікаційний код до товару №2 - 2003901010, проте в поданій до митного оформлення митній декларації від 03.12.2024 №24UA403070009776U2 заявлено товар №1 - 2001905000 код УКТЗЕД.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
В зв'язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім наданих до ЕМД документів, додатково було надано:
- копія митної декларації країни відправлення №090820240000309804 від 05.08.2024.
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000318/1 від 04.12.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 10.05.2024 № PF/DXF001.
За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 26.12.2022 № 26- 12/22-PF експедитором зазначено «CMA CGM S.A.» та від 19.04.2024 №МШ-ПФ001 експедитором зазначено ТОВ «Май Шипінг» , а відповідно до залізничної накладної від 22.11.2024 № 53 810309 перевізник - «UNICOM TRANZIT S.A.» .
Інформація, яка б підтверджувала причетність «UNICOM TRANZIT S.A.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім залізничної накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори «CMA CGM S.A.», ТОВ «Май Шипінг» та «UNICOM TRANZIT S.A.».
Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
Платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 25.10.2024 на суму 5,535,00 дол.США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема:
- Не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).
- Коносамент від 07.08.2024 № DLN0201714 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості.
В копії експортної декларації країни відправлення №090820240000309804 від 05.08.2024 зазначено класифікаційний код до товару №1 - 2003901010 та класифікаційний код до товару №2 - 2003901010, проте в поданій до митного оформлення митній декларації від 03.12.2024 № 24UA403070009776U2 заявлено товар №1 - 2001905000 код УКТЗЕД.
Декларантом 04.12.2024 надано лист №52/12 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару №1 згідно з ЕМД від 24.10.2024 №UA100100/2024/048695 на рівні 1,75 дол. США/кг (Продукти переробки рослин: Гриби, приготовлені або консервовані з додання оцту чи оцтової кислоти: опеньки мариновані-Опеньки мариновані 12банок*580мл(нетто 530гр,суха вага-320гр)- 2000ящ-24000банок.Торговельна марка Toredo Виробник DALIAN HAIFENG INTERNATIONAL TRADING CO., LTD. Країна виробництва CN. Умови поставки - CFR). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
В результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 214788,24 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 24 коп. (графа 48 МД 24UA403070009860U0 від 05.12.2024р.).
Оскільки Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, позивач вважає, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000318/l від 04.12.2024 року є необґрунтованим та безпідставним.
У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до статті 55 МК України Відповідач має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з тим, ні в електронному запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви Відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд вважає, що наявність у митного органу інформації про ціну раніше ввезених товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціюванні повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженої ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. В даному випадку у митного органу відсутні обґрунтовані підстави не застосування Першого методу - за ціною договору.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, зауважуємо, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги, партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні-заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методу, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також, Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Суд вважає, що Відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000318/l від 04.12.2024р. - доказів в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, Відповідачем не надано.
Отже, підстави вважати, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000318/l від 04.12.2024р. є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2,4 частини другої статті 55 МК України відсутні.
В результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 214788,24 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 24 коп. (графа 48 МД 24UA403070009860U0 від 05.12.2024р.).
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000318/l від 04.12.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення понесених витрат на переклад документів в сумі 2020,00 грн з відповідача.
Витрати, пов'язані з перекладом документів, відносяться до судових витрат та відповідно до пункту 5 частини третьої статті 132 КАС України є витратами, пов'язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з актом наданих послуг №31 від 17.02.2025 року ФОП ОСОБА_1 були надані послуги з перекладу, сума наданих послуг склала 2020,00 грн.
Матеріали справи містять перекладені документи на українську мову з іноземної мови.
Отже, наявні в матеріалах справи копії акта виконаних робіт, платіжного доручення та перекладені документи (які є доказами у цій справі) підтверджують понесені позивачем витрати на оплату послуг перекладача, які пов'язані з розглядом даної судової справи.
Переклад документів, замовлений позивачем, здійснено для належного розгляду справи і з метою доведення своєї позиції стороною, понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи. Відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на переклад документів у розмірі 2750,00 грн. у відповідності до статті 138 КАС України як витрати на вчинення інших процесуальних дій або підготовку справи до розгляду.
За правилами статтей 132, 139, 143 КАС України, суд вирішив стягнути з відповідача в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 3221,82 грн, за звернення до суду із позовною заявою.
Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір у сумі 3221,82 грн, витрати, пов'язані з перекладом документів, на суму 2020,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000318/l від 04.12.2024.
Стягнути з Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 3221,82 (три тисячі двісті двадцять одна грн.), та витрати, пов'язані з перекладом документів на суму 2020,00 (дві тисячі двадцять грн).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 червня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11,м. Київ,01054 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44860440);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).
Головуючий суддя Подлісна І.М.