Справа № 640/15586/19
11 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Щепанюк Ю.Ю.
представник позивача Полішко Л.О.
представник відповідача Стефанів І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Державної аудиторської служби України (Відповідач, ДАСУ) від 09.07.2019 № 210, відповідно до частини другої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон), пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (Положення № 43), відповідачем було розпочато моніторинг закупівель позивача, покладено на департамент контролю у сфері закупівель ДАСУ забезпечення проведення моніторингу закупівель зазначеного у пункті 1 цього наказу, а саме: закупівлі Позивача «ДК 021:2015 44510000-8 : Знаряддя (Знаряддя різне)».
01.08.2019 за результатами моніторингу ДАСУ (ідентифікатор моніторингу № UA-M- 2019-07-10-000023) складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Прозорро» висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону (встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій). За результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця установлено порушення вимог частини четвертої статті 36 Закону (встановлено порушення законодавства в частині укладання договору про закупівлю).
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.2, 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та підпунктом 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. № 43, ДАСУ зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Позивач вважає висновки ДАСУ такими, що не відповідають положенням діючого законодавства України та підлягають скасуванню.
Ухвалою судді окружного адміністративного суду м. Київ від 16 жовтня 2019 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 15.11.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 71 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель UA-2019-03-29-001598-Ь (знаряддя різні).
Зазначений моніторинг розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 09.07.2019 № 210 «Про початок моніторингу закупівель». Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до пункту 4 частини другої статті 7 1 Закону № 922.
За результатами моніторингу установлено порушення пункту 4 частини першої статті 20 Закону № 922, позаяк тендерні пропозиції учасників, допущених до аукціону, не відповідають вимогам тендерної документації.
Окрім цього, встановлено порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922.
Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 01.08.2019 № 326.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.
Відповідно до розділу 3 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерна пропозиції подається в електронному вигляді. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії, оцінку (у разі їх встановлення Замовником), та завантаження файлів, зокрема, з технічною пропозицією за формою додатка 5 до тендерної документації.
Додатком 5 Позивач розробив для учасників закупівлі форму технічної пропозиції з визначенням граф, заповнення яких учасниками є обов'язковим. Тобто Замовник на власний розсуд розробив на для учасників форму документа - технічної пропозиції, що дає змогу Замовнику встановити відповідність поданих учасниками тендерних пропозицій тендерній документації.
Із змісту додатка 5 встановлено, що Замовник вимагав від учасників надання інформації про виробника товарів у графі «Виробник».
При цьому, як установлено з тендерних пропозицій, наданих Замовнику учасниками: ТОВ «Інкос лайн», ТОВ «Теплобудімпорт», АТ «Альцест», ТОВ «Інструментальна компанія «Техновед», та які оприлюднені в електронній системі закупівель, в технічній пропозиції, в графі «Виробник», учасниками було зазначено бренд та назву торгових марок замість інформації про виробника, як того вимагав Замовник.
Зазначене підтверджується безпосередньо партнерськими листами, листами представників, авторизаційними листами тощо, що були надані учасниками у складі тендерних пропозицій, та із змісту яких встановлено, що перелічені найменування є торговими марками та брендами. При цьому, вказані листи не містять підтверджених даних стосовно того, що суб'єкт господарювання, який надав учаснику закупівлі такий партнерський або авторизаційний лист (тощо), дійсно є офіційним представником зазначеної у технічній пропозиції продукції, позаяк вказана інформація не розміщена в електронній системі закупівель.
З огляду на зазначене, Замовник на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону не відхилив тендерної пропозиції учасників як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.
Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
26.11.2019 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
04.12.2019 представником відповідача надіслано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 05.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу 640/15586/19 за позовною заявою Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 06.05.2025 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 11.06.2025 о 10:30 год.
05.06.2025 представником позивача надіслано через електронний суд додаткові пояснення по даній справі, де зазначено наступне.
В пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку викладено наступні зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель: «Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п'яти днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електрону систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення.
Правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 у справі №420/16485/22 визначає наступне «Враховуючи те, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним».
У правовій позиції Верховного Суду в постанові від 26.11.2020 у справі №160/11367/19 зазначається «Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Верховний Суд визнає, що зобов'язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення».
Вказана правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19.
Тобто, вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім. В свою чергу оскаржуваний Висновок не містить чітких, конкретних і зрозумілих приписів, та конкретної норми права та варіантів заходів усунення виявлених «порушень» що унеможливлює їх виконання.
Наказ про моніторинг № 210 був виданий Відповідачем 03.07.2019, тобто після проведення процедури закупівлі та укладення договору з переможцями:
- Договір про закупівлю № 1417/ДЗЗ-19 від 02.07.2019 - по Лоту 1;
- Договір про закупівлю № 1396/ДЗЗ-19 від 01.07.2019- по Лоту 2.
Також звертають увагу суду не те, що станом на сьогоднішній день вищезазначені договори є не тільки укладеним, а є фактично виконаним у повному обсязі, про що свідчить відповідні Звіти про виконання договорів про закупівлю розміщені за адресою https://prozorro.gov.ua/ (копії додаються).
Тобто, Відповідач не своєчасно здійснив моніторинг закупівлі, що є самостійною підставою для скасування його результатів.
Висновок щодо неправомірності подібних дій Держаудитслужби, в аналогічній ситуації, міститься у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 400/3947/20:
« 43. Верховний Суд зазначає, що відповідач, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель.
44.У цьому випадку, Південний офіс Держаудитслужби не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, учасниками.
45.За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування».
Ухвалою суду від 09.06.2025 доручено Тернопільському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання на 11 червня 2025 року о 10:30 год. в режимі відеоконференції.
10.06.2025 представником відповідача надіслано через електронний суд заперечення на додаткові пояснення по даній справі.
Як установлено зі змісту позовної заяви від 14.08.2019 позивач обґрунтовував підстави оскарження Висновку лише в частині порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020). Поряд із цим, з прохальної частини випливає, що позивач просив визнати протиправним та скасувати оскаржуваний Висновок в цілому, зокрема, і в частині порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020), однак, при цьому, жодним чином не обґрунтовуючи підстави оскарження Висновку саме в частині виявленого порушенням частини четвертої статті 36 цього Закону.
Держаудитслужба зазначила з цього приводу у своєму відзиві на позовну заяву від 11.11.2019 за вих. № 25-17/625-2019 та у запереченнях на відповідь від 02.12.2019.
Отже, станом на 07.08.2019 Замовник самостійно усунув виявлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо виявленого порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020).
Поряд із цим за період часу з 07.08.2019 по день прийняття (06.05.2025) Тернопільським окружним адміністративним судом до свого провадження адміністративної справи № 640/15586/19 Позивач так і не уточнив заявлені позовні вимоги в частині обсягу своїх порушених прав та законних інтересів.
Замість цього, Позивач, подаючи через електронну підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення від 05.06.2026 фактично продовжує обґрунтовувати підстави оскарження Висновку щодо виявленого порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020), що не передбачено приписами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позаяк КАС України не надає Позивачу права щодо додаткового обґрунтування підстав звернення до суду із заявленими вимогами шляхом подання такого процесуального документа, як додаткові пояснення або відповіді на відзив (26.11.2019 за вих. № 640/15586/19), як це намагався зробити Позивач, подаючи свого часу відповідь на відзив.
Також позивач ані у позовній заяві від 14.08.2019, ані і в усіх інших своїх процесуальних документах (відповідь на відзив від 26.11.2019, додаткові пояснення від 05.06.2025), що за своєю правовою природою не узгоджуються з приписами КАСУ, жодним чином не обґрунтовує заявлені позовні вимоги в частині порушених відповідачем прав та законних інтересів позивача.
На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених у позовній заяві і додаткових поясненнях та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
На підставі наказу Державної аудиторської служби України (Відповідач, ДАСУ) від 09.07.2019 № 210, відповідно до частини другої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон), пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (Положення № 43), відповідачем було розпочато моніторинг закупівель позивача, покладено на департамент контролю у сфері закупівель ДАСУ забезпечення проведення моніторингу закупівель зазначеного у пункті 1 цього наказу, а саме: закупівлі Позивача «ДК 021:2015 44510000-8 : Знаряддя (Знаряддя різне)».
01.08.2019 за результатами моніторингу ДАСУ (ідентифікатор моніторингу № UA-M- 2019-07-10-000023) складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Прозорро» висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону (встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій). За результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця установлено порушення вимог частини четвертої статті 36 Закону (встановлено порушення законодавства в частині укладання договору про закупівлю).
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.2, 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та підпунктом 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. № 43, ДАСУ зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Представник позивача не погоджується з Висновком про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2019-03-29-001598-b) за предметом закупівлі «ДК 021:2015 44510000-8 : Знаряддя (Знаряддя різне)» від 01.08.2019 в частині встановлення наявності порушення вимог, що встановлені у пункті 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому звернувся до суду з даним позовом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Частиною першою статті 2 Закону №2939-XII установлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).
Згідно з пунктами 1, 7, 10 частини першої статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право:
перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Частиною другою статті 15 Закону №2939-ХІІ встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та в разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Як видно з матеріалів справи, Держаудитслужба 01.08.2019 оприлюднила в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі ID: UA- 2019-03-29-001598-b, проведеної Замовником.
За результатами моніторингу установлено порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922 в редакції до 19.04.2020), позаяк тендерні пропозиції учасників, допущених до аукціону, не відповідали вимогам тендерної документації.
Окрім цього, установлено порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.
Відповідно до розділу 3 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерна пропозиції подається в електронному вигляді. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії, оцінку (у разі їх встановлення Замовником), та завантаження файлів, зокрема, з технічною пропозицією за формою додатка 5 до тендерної документації.
Додатком 5 Позивач розробив для учасників закупівлі форму технічної пропозиції з визначенням граф, заповнення яких учасниками є обов'язковим. Тобто Замовник на власний розсуд розробив на для учасників форму документа - технічної пропозиції, що дає змогу Замовнику встановити відповідність поданих учасниками тендерних пропозицій тендерній документації.
Із змісту додатка 5 встановлено, що Замовник вимагав від учасників надання інформації про виробника товарів у графі «Виробник».
При цьому, як установлено з тендерних пропозицій, наданих Замовнику учасниками: ТОВ «Інкос лайн», ТОВ «Теплобудімпорт», АТ «Альцест», ТОВ «Інструментальна компанія «Техновед», та які оприлюднені в електронній системі закупівель, в технічній пропозиції, в графі «Виробник», учасниками було зазначено бренд та назву торгових марок замість інформації про виробника, як того вимагав Замовник.
Зазначене підтверджується безпосередньо партнерськими листами, листами представників, авторизаційними листами тощо, що були надані учасниками у складі тендерних пропозицій, та із змісту яких встановлено, що перелічені найменування є торговими марками та брендами. При цьому, вказані листи не містять підтверджених даних стосовно того, що суб'єкт господарювання, який надав учаснику закупівлі такий партнерський або авторизаційний лист (тощо), дійсно є офіційним представником зазначеної у технічній пропозиції продукції, позаяк вказана інформація не розміщена в електронній системі закупівель.
З огляду на зазначене, Замовник на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону не відхилив тендерної пропозиції учасників як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.
Також, як установлено зі змісту позовної заяви від 14.08.2019 позивач обґрунтовував підстави оскарження Висновку лише в частині порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020). Поряд із цим, з прохальної частини випливає, що Позивач просив визнати протиправним та скасувати оскаржуваний Висновок в цілому, зокрема, і в частині порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020), однак, при цьому, жодним чином не обґрунтовуючи підстави оскарження Висновку саме в частині виявленого порушенням частини четвертої статті 36 цього Закону.
Судом встановлено, що позивач жодним чином не обґрунтовує свої вимоги щодо порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922. Тобто на час звернення до суду з позовною заявою Позивач не підтверджує наявність у нього спору з Відповідачем щодо виявленого порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922.
Отже, станом на 07.08.2019 Замовник самостійно усунув виявлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо виявленого порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020).
Поряд із цим за період часу з 07.08.2019 позивач так і не уточнив заявлені позовні вимоги в частині обсягу своїх порушених прав та законних інтересів.
Замість цього, Позивач, подаючи через електронну підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення від 05.06.2026 фактично продовжує обґрунтовувати підстави оскарження Висновку щодо виявленого порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020), що не передбачено приписами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позаяк КАС України не надає Позивачу права щодо додаткового обґрунтування підстав звернення до суду із заявленими вимогами шляхом подання такого процесуального документа, як додаткові пояснення або відповіді на відзив (26.11.2019 за вих. № 640/15586/19), як це намагався зробити Позивач, подаючи свого часу відповідь на відзив.
Суд зазначає, що позивач ані у позовній заяві від 14.08.2019, ані і в усіх інших своїх процесуальних документах (відповідь на відзив від 26.11.2019, додаткові пояснення від 05.06.2025), що за своєю правовою природою не узгоджуються з приписами КАСУ, жодним чином не обґрунтовує заявлені позовні вимоги в частині порушених Відповідачем прав та законних інтересів Позивача.
Обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, визначений частиною другою статті 77 КАС України, не звільняє Позивача від доведення наявності порушеного права та/або інтересу на час звернення до суду, позаяк положення Кодексу адміністративного судочинства України таких застережень не містять.
Отже, з огляду на те, що Позивач самостійно усунув порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020), що безпосередньо підтверджує сам Позивач у своїх додаткових поясненнях від 05.06.2025, однак при цьому продовжує на порушення приписів КАСУ обґрунтовувати свої заперечення щодо виявленого порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2025) шляхом подання додаткових пояснень від 05.06.2025 та при цьому, не уточнюючи обсяг заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність спору між сторонами у справі № 640/15586/19 щодо виявленого порушення частини четвертої статті 36 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020) та про безпідставність і необґрунтованість заявленої позовної вимоги у цій частині.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв'язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 липня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Комунальне підприємство Виконавчого Органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (місцезнаходження/місце проживання: пл. Франка Івана, 5,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 40538421);
відповідач:
- Державна аудиторська служба України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Сагайдачного Петра, 4,м. Київ,04070, код ЄДРПОУ/РНОКПП 40165856).
Головуючий суддя Подлісна І.М.