18 червня 2025 року Справа № 480/10818/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/10818/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у внесенні запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «Оберіг» стосовно позивача в частині його виключення з військового обліку згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», викладену у листі № 4/2640 від 09.12.2024;
- зобов'язати відповідача внести запис до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «Оберіг» стосовно позивача в частині його виключення з військового обліку згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що у зв'язку з отриманням повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, 02.12.2024 направляв відповідачу повідомлення про виключення з військового обліку згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», про що у військовому квитку зроблено запис VIN-код № НОМЕР_1 . Також, 03.12.2024 було направлено адвокатський запит щодо причин не внесення до системи «Оберіг» інформації про виключення позивача з військового обліку.
У відповідь на адвокатський запит, 09.12.2024 ОСОБА_1 отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_3 у якому повідомлялось про відсутність правових підстав для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «Оберіг» в частині його виключення з військового обліку.
На переконання позивача, вказана відмова є протиправною, оскільки ОСОБА_1 було тричі засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, а саме: вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 13.09.1994 у справі № 1-312/94, вироком Зарічного районного суду міста Суми від 06.09.1999 у справі № 1-287/95 та вироком Зарічного районного суду міста Суми від 06.09.1999 у справі № 1-243/99, у зв'язку з чим, згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», повинен бути виключений з військового обліку.
При цьому, ОСОБА_1 зауважив на тому, що зміни, внесені до законодавства після його виключення з військового обліку, не мають зворотної дії у часі відповідно до статті 58 Конституції України, у зв'язку з чим, не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.
Ухвалою суду від 19.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/10818/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 19.12.2024, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 24.01.2025 відповідача зобов'язано надати відзив на позовну заяву, усі документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Ухвалою суду від 09.05.2025, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з позовними вимогами, ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві (а.с. 67-72) зазначив, що дійсно відповідно до заяви ОСОБА_1 від 26.04.2024, останнього, на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» було виключено з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Втім, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024, до статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» були внесені зміни, згідно з якими особи, які були раніше засуджені за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, є військовозобов'язаними та, відповідно, не підлягають виключенню з військового обліку.
За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017. (далі - Закон № 1951-VIII)
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку. (стаття 2 Закону № 1951-VIII)
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII)
За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону № 1951-VIII)
Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII)
Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про перебування на військовому обліку, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992. (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. (частини третя, четверта статті 33)
На виконання частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на день подання заяви про виключення з військового обліку), взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):
приписані до призовних дільниць;
які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць;
звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов'язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 25-річного віку;
2) на військовий облік військовозобов'язаних:
звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;
3) на військовий облік резервістів:
які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві;
які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на день подання заяви про виключення з військового обліку), у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
Згідно з частиною п'ятою статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на день подання заяви про виключення з військового обліку), зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України;
які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов'язаних;
які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
які виконали обов'язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
2) з військового обліку військовозобов'язаних:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;
3) з військового обліку резервістів:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на нове місце проживання;
які прийняті на службу до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, податкової міліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Частиною шостою статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на день подання заяви про виключення з військового обліку) встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Разом з цим, 11.04.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ (набрав чинності з 18.05.2024), згідно з яким, зокрема частину шосту статті 37 Закону України 2232-ІХ викладено в наступній редакції:
"6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку".
Тобто, за змістом вказаної норми, до 18.05.2024 громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, підлягали виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а після 18.05.2024 - такі громадяни України виключенню з військового обліку не підлягають.
У цій справі судом встановлено, що 26.04.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виключення з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», до якої додав копії вироків Ковпаківського районного суду міста Суми від 13.09.1994 у справі № 1-312/94, Зарічного районного суду міста Суми від 06.06.1995 у справі № 1-287/95 та Зарічного районного суду міста Суми від 06.09.1999 у справі № 1-243/99.
За результатами розгляду вказаної заяви, ОСОБА_1 був виданий військово-обліковий документ № 110420231352536500093, у якому вказувалось про виключення з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як особа, яка була раніше засуджена.
Після цього, 29 листопада 2024 року позивач отримав повістку № 1317196 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.12.2024 о 09 год. 00 хв. для уточнення даних, у зв'язку з чим 02.12.2024 та 03.12.2024 направив останньому листи, у яких повідомляв про отримання військово-облікового документу № 110420231352536500093 та виключення з військового обліку та просив внести відомості про виключення з військового обліку до АІТС «Оберіг».
Розглянувши згадані листи ОСОБА_1 , відповідач листом № 4/2640 від 09.12.2024 повідомив про відсутність підстав для внесення відомостей до АІТС «Оберіг» щодо виключення позивача з військового обліку, з огляду на приписи частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Наполягаючи на обґрунтованості позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на приписи пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції, яка діяла до 18.05.2024) та факт отримання військово-облікового документа № 110420231352536500093 з відміткою про його виключення з військового обліку.
Втім, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, оскільки як станом на день відмови у внесенні відомостей до АІТС «Оберіг» щодо виключення з військового обліку відповідачем (09.12.2024), так і станом на день отримання ОСОБА_1 військово-облікового документа № 110420231352536500093, останній, як особа яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, відповідно до частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», не підлягав виключенню з військового обліку.
Крім того, суд зазначає, що можливість призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину або особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачена і пунктом 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
За таких обставин, суд робить висновок про відсутність правових підстав для виключення ОСОБА_1 з військового обліку як особи, яка раніше була засуджена за тяжкий або особливо тяжкий злочин, відповідність оскаржуваної відмови критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на приписи статті 58 Конституції України, оскільки, по-перше, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, є конституційним обов'язком кожного громадянина України, по-друге, правовідносини з приводу виконання військового обов'язку, які виникли між сторонами, є триваючими і їх правове регулювання може змінюватися в залежності від загроз для незалежності та територіальної цілісності України, та, по-третє, станом на момент подання ОСОБА_1 заяви про виключення з військового обліку 26.04.2024, Закон № 3633-ІХ від 11.04.2024, згідно з яким особи, раніше засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини не підлягали виключенню з військового обліку, вже був прийнятий та опублікований в офіційному виданні, що свідчить про обізнаність позивача законодавчих змін та про його намагання ухилитися від виконання військового обов'язку.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик