18 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6661/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
14 травня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), у якій позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2025 №909190845684 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує довічне грошове утримання у розмірі 56% розміру суддівської винагороди відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Зазначає, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 позивачу здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року у розмірі 2684 грн. Вважає, що має право на перерахунок з 01.01.2024 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 грн., однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2025 №909190845684 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6661/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області докази.
28 травня 2025 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 64-70/, в якому представник ГУ ПФУ в Донецькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 04.10.2016, як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". На звернення позивача із заявою від 30.04.2025 №7476 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 07.05.2025 №909190845684 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначає, що статтею 135 Закону №1402 передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді встановлюється в залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. У 2024 році відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-ІХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні, тобто на рівні січня 2020 року. Так як базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді не проводиться. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до вимог чинного законодавства. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду України від 24 квітня 2025 року у справі 240/9028/24, у якій суд дійшов висновку, що з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи з 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у Законах про Держаний бюджет України на відповідний рік встановлюється на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Указом Президента України №203/2015 від 07 квітня 2015 року "Про переведення суддів" переведено суддю, обрану безстроково, Первомайського міського суду Луганської області ОСОБА_1 на роботу на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VIII "Про звільнення суддів" у зв'язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_1 .
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці Сєвєродонецького міського суду Луганської області, отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №440/14687/23, що набрало законної сили 22.03.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо надання довідки від 11.09.2023 №567/23-Вих. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із застосування розміру прожиткового мінімуму 2102,00 грн. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області надати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із застосування розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 - 2684,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок). (номер рішення в ЄДРСР 115588333).
28.03.2024 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №440/14687/23 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області видано ОСОБА_1 , судді у відставці, довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №2а/24-Вих.про те, що станом на 01.01.2023 його (її) суддівська винагорода, яка враховується при призначенні /перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 141715,20 грн. /а.с. 23/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №440/5060/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 17.04.2024 №909190845684 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2023 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 28.03.2024 №2а/24-Вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок). (номер рішення в ЄДРСР 119718309, а.с. 75-80).
На виконання рішення суду у справі №440/5060/24 ОСОБА_1 здійснено з 01.01.2023 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 28.03.2024 №2а/24-Вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, після чого розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 79360,51 грн., що підтверджується рішенням органу Пенсійного фонду України №909190845684 про перерахунок пенсії /а.с. 53/.
30.04.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, у якій просила призначити щомісячне довічне грошове утримання /а.с. 34/.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 30.04.2025 в електронному вигляді було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 30.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №909190845684 від 07.05.2025 "Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 " про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю правових підстав /а.с. 35/.
Вказане рішення вмотивовано тим, що аналізом наданих документів гр. ОСОБА_1 встановлено, що зміни для визначення базового розміру посадового окладу судді у порівнянні з 2020 роком не відбулися. Довідка від 28.03.2024 №2а/24-Вих., видана на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду, не є підставою для збільшення винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання суддів у відставці.
Позивач не погодилася з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2025 №909190845684 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та звернулася до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2025 №909190845684 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі по тексту - Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Відповідно до частин 3, 4 статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 1 глави ІV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 135 Закону 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини 5 статті 135 Закону 1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Статтею 136 Закону 1402-VIII передбачено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Водночас пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 1 січня 2017 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України “Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).
Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2684 гривні.
Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
Аналогічно абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривень, а згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами Законів України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 1 січня 2023 року, з 1 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24 викладено такі висновки щодо застосування норм права:
"99. У цьому аспекті Велика Палата Верховного Суду зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» та абзацу п'ятого статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач-1 діяв на законних підставах.
100. Водночас викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року.
101. У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як “прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
102. За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
103. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з наведеними висновками з таких міркувань.
104. Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
105. Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
106. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
107. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень вказала, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49).
108. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
109. У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі “Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom, заява № 27238/95) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.
110. Отже, Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду чи конкретизувати їх за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання.
111. З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
112. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
113. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати всі такі рішення, оскільки суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень".
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов'язковими для врахування судом першої інстанції при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17, на підставі аналізу положень статей 346 та 347 КАС України, Верховний Суд зазначив, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів касаційного суду, висновки об'єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів касаційного суду, а висновки ВП ВС - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів.
Таким чином, висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, мають перевагу над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів, та підлягають обов'язковому врахуванню судом першої інстанції у даній справі.
За приписами пункту 6 глави ІV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Як встановлено судом, на виконання рішення суду у справі №440/5060/24 ОСОБА_1 здійснено з 01.01.2023 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 28.03.2024 №2а/24-Вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, після чого розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 79360,51 грн., що підтверджується рішенням органу Пенсійного фонду України №909190845684 про перерахунок пенсії /а.с. 53/.
Разом з тим, до органу Пенсійного фонду України не подавалася довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2024 року в розмірі 3028 грн.
Підсумовуючи все викладене вище, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, які є обов'язковими для врахування судом першої інстанції та мають перевагу над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №909190845684 від 07.05.2025 відсутні.
Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2025 №909190845684 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024 з посадовим окладом, розрахованим з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 грн., - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, ідентифікаційний код 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич