Справа № 420/7501/25
17 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» (далі - позивач, ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ»), в інтересах якого діє адвокат Коваль Надія Сергіївна, звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2025 № 38558;
зобов'язати Голодне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 116826, яким встановлено відповідність ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. У свою чергу, 29.01.2025 ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» спрямовано до податкового органу звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника № б/н від 27.01.2025, за змістом якого платником податку з-поміж іншого наведено загальну інформацію про позивача, відомості щодо орендованих об'єктів нерухомості, найманих робітників, здійснення господарських операцій з придбання товарів. Натомість, 04.02.2025 нібито з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 38558, за змістом якого податковий орган дійшов висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку № 1165.
Контролюючий орган зобов'язаний зазначити чіткі та конкретні об'єктивні обставини, які перешкоджають виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, натомість оскаржуване рішення не відповідає таким вимогам.
Позивач вважає прийняте рішення необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 19.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
03.04.2025 Головним управлінням ДПС в Одеській області подано відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 прийнято рішення про відповідність ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» критеріям ризиковості платника податку.
Рішення від 04.02.2025 № 38558 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 20.11.2024 № 1. Підстава для внесення до переліку ризикових став п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Згідно наявної податкова інформації наявної у контролюючого органу встановлено:
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку;
Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, а також ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
07.04.2025 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області у строк встановлений судом, окрім формального посилання на правові норми, якими визначено поняття «податкова інформація», не надано суду жодних доказів, які б підтверджували нібито існуючу податкову інформацію, передбачену пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття оскаржуваного рішення та чи взагалі існувала. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення мотивів його прийняття.
07.05.2025 до суду надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн.
12.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним та не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» - юридична особа, яка зареєстрована 03.06.2024 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000701070003101201.
Видами економічної діяльності ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» є:
46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний);
46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами;
46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;
46.34 Оптова торгівля напоями;
46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами;
49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
52.10 Складське господарство;
52.24 Транспортне оброблення вантажів;
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування;
77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;
77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
26.11.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 116826, відповідно до якого встановлено відповідність ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.
У розділі коди податкової інформації, що є підставою для прийняття рішення:
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності);
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку.
У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначені господарські операції:
з придбання товару у платника податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 45645168, період здійснення господарської операції: 30.05.2024 - 26.11.2024;
з придбання товару у платника податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 45645168, період здійснення господарської операції: 30.05.2024 - 26.11.2024.
Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 080390100, 0805102200; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 26.11.2024.
29.01.2025 позивач подав до контролюючого органу повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
04.02.2025 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 38558, відповідно до якого встановлено відповідність ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.01.2025 № 1.
У розділі коди податкової інформації, що є підставою для прийняття рішення:
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності);
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку.
У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначені господарські операції:
з придбання товару у платника податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 45645168, період здійснення господарської операції: 30.05.2024 - 26.11.2024;
з придбання товару у платника податку, задіяного у ризиковій операції, податковий номер 45645168, період здійснення господарської операції: 30.05.2024 - 26.11.2024.
Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 080390100, 0805102200; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 26.11.2024.
Також у рішенні зазначено:
ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
документи;
подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості;
розрахунковий документ.
Не погоджуючись із цим рішенням ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» звернулось до суду.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.
Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.
Згідно п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податків; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, становить більше 10 млн. гривень; значення показника D становить більше 0,05; значення показника P поточне є менше ніж значення P макс; у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); вирощування рису (01.12); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13); вирощування винограду (01.21); вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24); вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (01.25); відтворення рослин (01.30); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42); розведення овець і кіз (01.45); розведення свиней (01.46); розведення свійської птиці (01.47); морське рибальство (03.11); прісноводне рибальство (03.12); морське рибництво (аквакультура) (03.21); прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22); виробництво м'яса (10.11); виробництво м'яса свійської птиці (10.12); виробництво м'ясних продуктів (10.13); перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20); виробництво фруктових і овочевих соків (10.32); виробництво олії та тваринних жирів (10.41); виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42); перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51); виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (10.61); виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71); виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72); виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (10.73); виробництво цукру (10.81); виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82); виробництво чаю та кави (10.83); виробництво прянощів і приправ (10.84); виробництво готової їжі та страв (10.85); виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (10.86); виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань (10.89); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91); виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки (11.07). Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 Про введення воєнного стану в Україні; обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку; загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку. Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування відповідно до підпунктів 6 і 7 цього пункту, з урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено. При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у разі відповідності вимогам пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Наказом Державної податкової служби України №17 від 11.01.2023 затверджено довідки кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платнику податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення:
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності);
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку.
Судом встановлено, що ТОВ «ІНВЕРСІОР» подало до органів ДПС Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП по об'єктах рухомого та нерухомого майна (набутому праву власності та користування (оренди)), які є об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність. Відповідно до якого позивач користується об'єктами нерухомого майна, а саме офісом та складом (м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3).
Основним видом діяльності ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» є оптова торгівля фруктами та овочами.
Підставою для прийняття рішення була податкова інформація з кодом 14 «постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку», а саме придбання бананів 0803901000 та апельсинів 0805102200.
Між ТОВ «Київфруктмаркет» (Постачальник) та ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» (Покупець) укладено договір поставки № КФМ-0107-01 від 01.07.2024, відповідно до Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукти харчування, Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити таку продукцію.
Асортимент продукції, що є предметом поставки за цим договором, зазначений у накладній (пункт 3.1 Договору).
Між ТОВ «Тропік» (Постачальник) та ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» (Покупець) укладено договір поставки № 1210/24-ОД від 12.10.2024, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця фрукти, ягоди та (або) овочі, відповідно до переданої Постачальником комерційної пропозиції або замовлень Покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених договором.
На виконання вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України контрагентами позивача у липні-жовтні 2024 року були складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкові накладні, які були прийняті та зареєстровані відповідачем.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Судом встановлено, що передумовою для прийняття рішення від 04.02.2025 № 38558 стало прийняття Комісію регіонального рівні рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріях ризиковості платника податку від 26.11.2024 № 116826, відповідно до якого у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Разом з тим, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку «ЗЕКРЕЙД ОПТІ», хоч і містить посилання на коди податкової інформації, яка є підставою для його прийняття, проте не містить чіткої причини їх прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку; в рішенні не зазначені конкретні господарські операції, за результатом яких складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, як позивачем в якості постачальника, так і його контрагентами як постачальниками товарів /послуг.
Порядком № 1165 передбачено включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, після автоматизованого моніторингу платника податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, та коли податкова накладна чи розрахунок коригування відповідають хоча б одному критерію ризиковості платника податку.
В оскаржуваному не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б позивачу надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податковим кодексом України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.
При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Суд зазначає, що встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість платника податків, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкових накладних, поданих для реєстрації.
Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20, від 23 червня 2022 року по справі № 640/6130/20.
Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Така правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі №520/480/20.
Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відсутня інформація щодо конкретно визначених господарських операцій, які контролюючий орган вважає ризикованими; відсутня інформація щодо господарських операцій по яким, за позицією контролюючого органу, позивачем придбавалися товари, не пов'язані з господарською діяльністю.
ГУ ДПС в Одеській області не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчила про ризик порушення позивачем норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних як позивачем як постачальником, так і його контрагентами також у статусі постачальників, з порушенням норм Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Суд звертає увагу на ту обставину, що у спірному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Суд також зазначає, що відповідач не надав належних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст оскаржуваного рішення контролюючого органу не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.
При вирішенні справи суд виходить із того, що зазначене оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.
При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі № 360/1776/19.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що відповідачем у справі не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 38558 від 04.02.2025 є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим жодними доказами, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ТОВ «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача 3028,00 грн сплаченого судового збору.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 22000,00 грн, суд зазначає наступне.
За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Коваль Н.С. укладено договір про надання правничої допомоги від 28.02.2025.
Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правничої допомоги від 28.02.2025 розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги, а також строки виконання клієнтом фінансових зобов'язань за даним договором, визначаються сторонами в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до додатку до договору про надання правничої допомоги від 28.02.2025 за спільною домовленістю сторін розмір гонорару адвоката є наступним:
підготовка позовної заяви - 17000,00 грн;
підготовка відповіді на відзив - 5000,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 22000,00 грн позивачем надано рахунок на оплату № 07-03/25 від 07.03.2025 на суму 17000,00 грн, платіжну інструкцію № 30 від 10.03.2025 на суму 17000,00 грн, акт наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 14.03.2025 (підготовка позовної заяви - 17000,00 грн), рахунок на оплату № 03-04/25 від 03.04.2025 на суму 5000,00 грн, платіжну інструкцію № 32 від 07.04.2025 на суму 5000,00 грн, акт наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 04.04.2025 (підготовка відповіді на відзив - 5000,00 грн).
Слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Такий самий висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 січня 2023 року у справі №280/3242/19, від 19 січня 2023 року у справі №1.380.2019.003790, від 30 листопада 2022 року у справі №520/11678/21.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги частково необґрунтованим та, як наслідок, завищеним, а, відтак, таким, що підлягає зменшенню. Розумно обґрунтованими, на думку суду, є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, оскільки дана сума є співмірною до предмету спору і ціни позову, складності даної справи та об'єму виконаних робіт.
Відтак, суд доходить висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2025 № 38558.
Зобов'язати Голодне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» (65085, м. Одеса, Овідіопольська дуга, буд. 3, код ЄДРПОУ 45645168) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» (65085, м. Одеса, Овідіопольська дуга, буд. 3, код ЄДРПОУ 45645168) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕКРЕЙД ОПТІ» (65085, м. Одеса, Овідіопольська дуга, буд. 3, код ЄДРПОУ 45645168) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний