Справа № 420/38065/24
17 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500490/2024/000019/2 від 20.09.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2024/000137 від 20.09.2024 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що 20.02.2023 р. між компанією Sеасо SRL та ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" укладено генеральний договір купівлі-продажу № 409697. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів компанія Sеасо SRL здійснила на адресу ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" поставку товару - контейнерів для перевезення товарів загального користування. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв'язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2024/000137 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000019/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою від 11.12.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
25.12.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів від 19.09.2024 р. № 24UA500490005153U9. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Так, у відповідності із ч.5 ст.58 МКУ ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Відповідно до пункту 3 "Оплата" генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 загальна ціна придбання Обладнання, зазначена у відповідному рахунку-фактурі на продаж ("Ціна покупки"), має бути сплачена Продавцю Покупцем банківським переказом протягом днів, зазначених у кожному рахунку-фактурі на продаж ("До сплати Дата") Покупець зобов'язується сплачувати комісію за прострочення платежу у розмірі 1,0% на місяць від будь-якої несплаченої суми, починаючи з відповідної дати платежу в кожному рахунку-фактурі. Відповідно до інвойсів від 08.11.2023 р. № 6025352 та № 6025353 умовами платежу (terms of payment) є негайна оплата (immediate payment), до сплати (invoice due date) 08.11.2023 р., але оплата була здійснена пізніше, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 10.11.2023 р. № 313 та № 314. Аналогічно, відповідно до інвойсу від 10.11.2023 р. № 6025507, умовами платежу (terms of payment) є негайна оплата (immediate payment), до сплати (invoice due date) 10.11.2023 р., проте оплата була здійснена пізніше, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 13.11.2023 р. № 317. Отже, відповідні комісії за прострочення платежів у випадку їх сплати повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Враховуючи положення п.5 генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 "Будь-які податки з продажу, передачі, обороту, податки на додану вартість, акцизи чи інші податки, що застосовуються до продажу та доставки Обладнання, несе Покупець. Покупець на вимогу відшкодовує Продавцю будь-які такі податки, мита чи інші збори, сплачені Продавцем". Отже, відповідні відшкодування у випадку їх сплати повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Встановлено також, що у документі, який поданий з метою підтвердження заявленої митної вартості - генеральному договорі від 20.02.2023 р. № 405473, міститься наступна розбіжність: відповідно до пункту 10 цього генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 угода складена англійською та українською мовами; при цьому пункт 11 цієї угоди викладений англійською та російською мовами. Для підтвердження заявленої митної вартості надана цінова довідка від 17.09.2024 р. № 144/455, складена ФОП ОСОБА_1 . Проте, замовником цінової довідки від 17.09.2024 р. № 144/455 є ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС", який є покупцем товару. Розрахунок показника втрати якості, одного із основних показників, який впливає на визначення ринкової вартості товарів, відповідно до зазначеної цінової довідки, здійснено на підставі відомостей щодо технічних оглядів об'єкта оцінки, які виконані саме замовником (акт технічного стану від 10.09.2024 р. № 100924), у діях якого з оцінки та визначення технічного стану товару бракує неупередженості або об'єктивності (актом митного огляду від 20.09.2024 р. № 24UA500490005153U9 пошкодження "розрив нижньої поперечної балки" не підтверджено). Також встановлено, що для застосування методу аналогів продажу розглянуто обладнання, що пропонується до продажу на відкритому ринку в країні виробнику. Враховуючи, що товари, відповідно да наданих інвойсів, поставляються на умовах поставки DAP Одеса, експертом у ціновій довідці від 17.09.2024 р. № 144/455 не враховано вартість перевезення із країни виробника до місця ввезення на митну території України, а також не враховано ціну на внутрішньому товарному ринку. Отже, зазначені обставини, не дають можливості підтвердити або спростувати факт відповідності досліджуваної ціни товару кон'юнктурі ринку на підставі відомостей, які містяться у ціновій довідці від 17.09.2024 р. № 144/455. У зв'язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. 20.09.2024 р. декларантом надіслано повідомлення з листом від 20.09.2024 р. № 20/09-1, в якому зазначено, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на даний час надати не має можливості. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.
30.12.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ній обставин, оскільки вони не спростовують доводи позовної заяви.
31.12.2024 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує на правомірність прийнятих митницею рішень.
Ухвалою від 06.01.2025 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.02.2023 р. між компанією Sеасо SRL (Продавець) та ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" (Покупець) укладено генеральний договір № 405473 на придбання транспортних контейнерів та/або супутнього обладнання.
Пунктом 1 договору встановлено, що кожного разу, коли Покупець бажає придбати один або більше транспортних контейнерів або предметів пов'язаного обладнання (разом "Обладнання" щодо цього конкретного продажу) відповідно до умов цієї Угоди, Продавець і Покупець повинні узгодити умови рахунку-фактури, специфічного для цього конкретного продажу ("Рахунок-фактура" в кожному випадку). Після виставлення узгодженого Рахунка-фактури Продавець передасть Покупцеві, а Покупець прийме та сплатить Обладнання у специфікаціях, кількості, цінах, місцях та в усіх інштх аспектах, яка зазначено у відповідному Рахунку-фактурі. Умови поставки зазначаються в Рахунку-фактурі (в кожному випадку).
Відповідно до п.2 договору після остаточної оплати всіх грошових коштів щодо відповідного Обладнання за будь-яким рахунком(ами) право власності на Обладнання переходить до Покупця. Відповідальність за втрату або пошкодження Обладнання, а також втрату або пошкодження майна чи вантажу будь-якої особи, а також за тілесні ушкодження (включно зі смертю) будь-якої особи внаслідок володіння, володіння, експлуатації, контролю, використання чи технічного обслуговування. Обладнання переходить до Покупця після доставки або вважається поставкою Обладнання.
Згідно п.3 договору загальна ціна придбання Обладнання, зазначена у відповідному рахунку-фактурі на продаж ("Ціна покупки"), має бути сплачена Продавцю Покупцем банківським переказом протягом днів, зазначених у кожному рахунку-фактурі на продаж ("До сплати Дата") Покупець зобов'язується сплачувати комісію за прострочення платежу у розмірі 1,0% на місяць від будь-якої несплаченої суми, починаючи з відповідної Дати платежу в кожному рахунку-фактурі. Продавець може на власний розсуд вирахувати з грошових коштів, належних іншим чином Покупцеві: (а) будь-який борг або інші грошові кошти, належні Покупцю Продавцю; та (b) будь-яку претензію щодо грошових коштів, яку Продавець може мати проти Покупця як щодо відшкодування збитків, так і іншим чином, згідно з цією Угодою чи іншим законом, що стосується Обладнання.
За приписами п.6 договору після отримання права власності на обладнання Покупець повинен видалити з обладнання за рахунок Покупця всі маркування та написи, що стосуються (a) "Cronos", "IEA", "LPI", "GE", "GE SEACO", "GESEACO", "Seaco" (і всі похідні, варіанти, логотипи чи написи префіксів, які містять або посилаються на вищезазначене); і (b) Продавець і право власності Продавця на обладнання (включаючи сертифікат замовника та табличку схвалення конструкції), за винятком того, що відповідно до чинних законів і нормативних актів, якщо Покупець використовує обладнання в міжнародній торгівлі, табличка з умовами безпеки контейнера Продавця залишається на обладнання та Покупець повинен додати свій ідентифікаційний номер після номера Продавця та наклейку типу, який зазвичай використовується на таких табличках, що покриває вищезгадані маркування та літери.
На виконання умов договору компанією Sеасо SRL поставлено ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" товар, а саме: № 1 - контейнери з чорного металу для перевезення товарів загального призначення одним або кількома видами транспорту, бувші у використанні: GESU5947521, GESU5817390, GESU6216901.
19.09.2024 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 24UA500490005153U9. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: рахунки-фактури (інвойси) від 08.11.2023 р. № 6025352, від 08.11.2023 р. № 6025353, від 10.11.2023 р. № 6025507; автотранспортні накладні від 11.07.2024 р. № 6901, від 28.03.2024 р. № 7390-А, від 24.05.2024 р. № 7521-А; декларації про походження товару від 08.11.2023 р. № 6025352, від 08.11.2023 р. № 6025353, від 10.11.2023 р. № 6025507; банківські платіжні документи, що стосуються товару, від 10.11.2023 р. № 313, від 10.11.2023 р. № 314, від 13.11.2023 р. № 317; висновок про вартісні характеристики товару від 17.09.2024 р. № 144/455; зовнішньоекономічний договір від 20.02.2023 р. № 405473; акт технічного стану від 10.09.2024 р. № 100924; карти контейнерів від 10.09.2024 р. № GESU5947521, від 10.09.2024 р. № GESU5817390, від 10.09.2024 р. № GESU6216901; фото контейнерів.
За результатами перевірки МД № 24UA500490005153U9 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 19.09.2024 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
20.09.2024 р. уповноваженою особою надіслано повідомлення з листом від 20.09.2024 р. № 20/09-1, в якому зазначено, що інших додаткових документів надати не має можливості.
20.09.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2024/000019/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 1,02 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,58 дол. США за кг нетто.
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності та не відображають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та щодо ціни, яка фактично сплачується за товар. У відповідності із ч.5 ст.58 МКУ ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Відповідно до пункту 3 "Оплата" генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 загальна ціна придбання Обладнання, зазначена у відповідному рахунку-фактурі на продаж ("Ціна покупки"), має бути сплачена Продавцю Покупцем банківським переказом протягом днів, зазначених у кожному рахунку-фактурі на продаж ("До сплати Дата") Покупець зобов'язується сплачувати комісію за прострочення платежу у розмірі 1,0% на місяць від будь-якої несплаченої суми, починаючи з відповідної дати платежу в кожному рахунку-фактурі. Відповідно до інвойсів від 08.11.2023 р. № 6025352 та № 6025353 умовами платежу (terms of payment) є негайна оплата (immediate payment), до сплати (invoice due date) 08.11.2023 р., але оплата була здійснена пізніше, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 10.11.2023 р. № 313 та № 314. Аналогічно, відповідно до інвойсу від 10.11.2023 р. № 6025507, умовами платежу (terms of payment) є негайна оплата (immediate payment), до сплати (invoice due date) 10.11.2023 р., проте оплата була здійснена пізніше, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 13.11.2023 р. № 317. Отже, відповідні комісії за прострочення платежів у випадку їх сплати повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Враховуючи положення п.5 генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 "Будь-які податки з продажу, передачі, обороту, податки на додану вартість, акцизи чи інші податки, що застосовуються до продажу та доставки Обладнання, несе Покупець. Покупець на вимогу відшкодовує Продавцю будь-які такі податки, мита чи інші збори, сплачені Продавцем". Отже, відповідні відшкодування у випадку їх сплати повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Встановлено також, що у документі, який поданий з метою підтвердження заявленої митної вартості - генеральному договорі від 20.02.2023 р. № 405473, міститься наступна розбіжність: відповідно до пункту 10 цього генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 угода складена англійською та українською мовами; при цьому пункт 11 цієї угоди викладений англійською та російською мовами. Для підтвердження заявленої митної вартості надана цінова довідка від 17.09.2024 р. № 144/455, складена ФОП ОСОБА_1 . Проте, замовником цінової довідки від 17.09.2024 р. № 144/455 є ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС", який є покупцем товару. Розрахунок показника втрати якості, одного із основних показників, який впливає на визначення ринкової вартості товарів, відповідно до зазначеної цінової довідки, здійснено на підставі відомостей щодо технічних оглядів об'єкта оцінки, які виконані саме замовником (акт технічного стану від 10.09.2024 р. № 100924), у діях якого з оцінки та визначення технічного стану товару бракує неупередженості або об'єктивності (актом митного огляду від 20.09.2024 р. № 24UA500490005153U9 пошкодження "розрив нижньої поперечної балки" не підтверджено). Також встановлено, що для застосування методу аналогів продажу розглянуто обладнання, що пропонується до продажу на відкритому ринку в країні виробнику. Враховуючи, що товари, відповідно да наданих інвойсів, поставляються на умовах поставки DAP Одеса, експертом у ціновій довідці від 17.09.2024 р. № 144/455 не враховано вартість перевезення із країни виробника до місця ввезення на митну території України, а також не враховано ціну на внутрішньому товарному ринку. Отже, зазначені обставини не дають можливість підтвердити або спростувати факт відповідності досліджуваної ціни товару кон'юктурі ринку на підставі відомостей, які містяться у ціновій довідці від 17.09.2024 р. № 144/455. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларанта було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 20.09.2024 р. уповноваженою особою надіславно повідомлення з листом від 20.09.2024 р. № 20/09-1, в якому зазначено, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на даний час надати не мають можливості та прохання здійснити митне оформлення відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить 3646,24 дол. США/шт. (МД від 03.09.2024 р. № UA204150/2024/002967), ніж заявлено декларантом 1750,00 дол. США/шт.
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000019/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2024/000137.
Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що надані позивачем документи містять розбіжності:
- пунктом 3 "Оплата" генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 передбачено сплату комісії у розмірі 1,0% на місяць у разі порушення строків оплати. Відповідно до інвойсів від 08.11.2023 р. № 6025352 та № 6025353 умовами платежу (terms of payment) є негайна оплата (immediate payment), до сплати (invoice due date) 08.11.2023 р., але оплата була здійснена пізніше, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 10.11.2023 р. № 313 та № 314. Аналогічно, відповідно до інвойсу від 10.11.2023 р. № 6025507, умовами платежу (terms of payment) є негайна оплата (immediate payment), до сплати (invoice due date) 10.11.2023 р., проте оплата була здійснена пізніше, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 13.11.2023 р. № 317. Отже, відповідні комісії за прострочення платежів у випадку їх сплати повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Враховуючи положення п.5 генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 "Будь-які податки з продажу, передачі, обороту, податки на додану вартість, акцизи чи інші податки, що застосовуються до продажу та доставки Обладнання, несе Покупець. Покупець на вимогу відшкодовує Продавцю будь-які такі податки, мита чи інші збори, сплачені Продавцем". Отже, відповідні відшкодування у випадку їх сплати повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; - у генеральному договорі від 20.02.2023 р. № 405473, міститься наступна розбіжність: відповідно до пункту 10 цього генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473 угода складена англійською та українською мовами; при цьому пункт 11 цієї угоди викладений англійською та російською мовами;
- для підтвердження заявленої митної вартості надана цінова довідка від 17.09.2024 р. № 144/455, складена ФОП ОСОБА_1 . Проте, замовником цінової довідки від 17.09.2024 р. № 144/455 є ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС", який є покупцем товару. Розрахунок показника втрати якості, одного із основних показників, який впливає на визначення ринкової вартості товарів, відповідно до зазначеної цінової довідки, здійснено на підставі відомостей щодо технічних оглядів об'єкта оцінки, які виконані саме замовником (акт технічного стану від 10.09.2024 р. № 100924), у діях якого з оцінки та визначення технічного стану товару бракує неупередженості або об'єктивності (актом митного огляду від 20.09.2024 р. № 24UA500490005153U9 пошкодження "розрив нижньої поперечної балки" не підтверджено). Також встановлено, що для застосування методу аналогів продажу розглянуто обладнання, що пропонується до продажу на відкритому ринку в країні виробнику. Враховуючи, що товари, відповідно да наданих інвойсів, поставляються на умовах поставки DAP Одеса, експертом у ціновій довідці від 17.09.2024 р. № 144/455 не враховано вартість перевезення із країни виробника до місця ввезення на митну території України, а також не враховано ціну на внутрішньому товарному ринку. Отже, зазначені обставини не дають можливість підтвердити або спростувати факт відповідності досліджуваної ціни товару кон'юктурі ринку на підставі відомостей, які містяться у ціновій довідці від 17.09.2024 р. № 144/455;
- не надано до митного оформлення додатково витребувані виписку з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій щодо вартості товару або сировини.
Що стосується доводів відповідача про не включення до митної вартості комісії за прострочення платежів, яка передбачена умовами генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473, а також податків, акцизів, які застосовуються при продажу та доставці Обладнання, то суд вважає їх безпідставними, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивачем було сплачено продавцю комісію за прострочення платежів за поставлений товар та сплачено податки, збори (які саме митний орган не зазначає), а зроблено лише припущення про можливу їх сплату. При цьому, недотримання умов оплати вартості товару, при відсутності будь-яких претензій зі сторони продавця, ніяким чином не впливає на правильність визначення заявленої митної вартості товару.
Суд зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В той же час, умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 803/3649/15, від 27.04.2023 р. у справі № 820/3767/16.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.03.2023 р. у справі № 420/18880/21, від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійсненні).
Тому вказані зауваження відповідача не впливають на митну вартість товару.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно наявності розбіжностей у генеральному договорі від 20.02.2023 р. № 405473, а саме викладення пункту 10 англійською та українською мовами, а пункту 11 - англійською та російською мовами, так як дані розбіжності взагалі не стосуються визначення складових митної вартості товарів.
Стосовно наданої позивачем до митного оформлення цінової довідки від 17.09.2024 р. № 144/455 суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Cуд вказує на те, що цінова довідка від 17.09.2024 р. № 144/455 дає лише додаткову можливість ідентифікувати необхідні дані стосовно імпортованого товару. Водночас, вищевказана цінова довідка, що прямо не зазначена як основний документ згідно приписів генерального договору від 20.02.2023 р. № 405473, не може бути єдиним та основним документом, що підтверджує митну вартість імпортованого товару. Разом з тим документами, які можуть стверджувати про числове значення заявленої декларантом митної вартості товарів у даному випадку є інвойси від 08.11.2023 р. № 6025352, від 08.11.2023 р. № 6025353, від 10.11.2023 р. № 6025507.
Таким чином, вказані доводи митного органу щодо неможливості визначення митної вартості товару декларанта через зауваження до цінової довідки від 17.09.2024 р. № 144/455, є такими, що не можуть бути належною підставою для коригування митної вартості товару.
Доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації суд не бере до уваги виходячи з наступного.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.
Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).
З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов'язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.
Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом копії митної вартості країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.
Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Дана правова позиція сформована в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 19.11.2024 р. у справі № 420/23588/23, від 31.07.2018 р. у справі № 814/1253/14, від 04.09.2018 р. у справі № 814/2659/16, від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17.
Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000019/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 03.09.2024 р. № UA204150/2024/002967.
В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000019/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000019/2, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000137 також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000019/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000137, а тому позовні вимоги ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 4844,80 грн.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (ч.9 ст.139 КАС України).
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням "МІТРАС" укладено договір про надання правничої допомоги від 12.12.2022 р. № 12/12, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати йому відповідно до умов договору необхідну правничу допомогу, консультації, представництво інтересів в суді всіх інстанцій на території України, інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях, з усіх питань, що стосуються прав і законних інтересів Замовника, а Замовник зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх (п.1.1 договору).
12.12.2022 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 12/12 про надання правничої допомоги від 12.12.2022 р., пунктом 3 якої передбачено, що Виконавець і Замовник погодили, що вартість правничої допомоги (гонорар), передбаченої п.1 даної Угоди, у суді першої інстанції становить: 7500 грн. - у разі, якщо ціна позову не перевищує 130000 грн.; 17000 грн. - у разі, якщо ціна позову перевищує 130000 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 7500 грн., позивачем надано:
- акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 27.12.2024 р. № 27/12, відповідно до якого Адвокатське об'єднання "МІТРАС" у період з 20.11.2024 р. по 27.12.2024 р. надало позивачу наступну правничу допомогу: попередній аналіз наданих Замовником документів по рішенню та картці відмови, дослідження законодавчої бази, вироблення правової позиції, консультування Замовника щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) - 20.11.2024 - 01.12.2024 - 6 годин роботи адвоката; підготовка позовної заяви, формування додатків до позовної заяви та подання до суду - 08.12.2024 - 5 годин роботи адвоката; правовий аналіз відзиву на позовну заяву - 25.12.2024 - 2 години роботи адвоката; підготовка відповіді на відзив на позовну заяву, формування додатків до відповіді та подання - 27.12.2024 р. - 2 години роботи адвоката. Сторони погодили, що вартість наданої Виконавцем Замовнику правничої допомоги, яка передбачена п.1 даного Акту, склала 7500 грн.;
- рахунок-фактуру від 27.12.2024 р. № 27/12 на суму 7500 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений позивачем розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи.
Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, складання тексту позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів, враховуючи те, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала значна кількість справ за позовними заявами ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" до Одеської митниці з аналогічними предметами та підставами.
Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, пров.Ентузіастів. буд.2 код ЄДРПОУ 38986871) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000019/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.09.2024 р. № UA500490/2024/000137.
Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, пров.Ентузіастів. буд.2 код ЄДРПОУ 38986871) судовий збір у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, пров.Ентузіастів. буд.2 код ЄДРПОУ 38986871) витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко