Справа № 420/6952/25
18 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛАН" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛАН" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 09 січня 2025 року за № UА500020/2025/000016/2, від 27 січня 2025 року за №UА500110/2025/000009/1, від 24 січня 2025 року за № UА500110/2025/000008/1 та від 10 лютого 2025 року за № UА500020/2025/000063/2/; визнання протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UА500020/2025/000025 від 09 січня 2025, № UА500110/2025/000030 від 27 січня 2025 року, №UА500110/2025/000029 від 24 січня 2025 року та за №UА500020/2025/000091 від 10 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 25.03.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям рішень Одеської митниці та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Так, позивач зазначив, що твердження митниці в оскаржуваних рішеннях спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить. Позивач вважає, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та піддягають скасуванню. Крім того, як вказав представник, посилання відповідача на такі джерела інформації для визначення митної вартості товару як ЄАІС, АСМО "Інспектор" не є достатніми для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, АСМО "Інспектор" оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. В ЄАІС, АСМО "Інспектор" відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Представник наголосив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди товари зі схожими характеристиками були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
09.04.2025 до суду від представника Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500020000213U7 від 09.01.2025; №25UA500020001231U1 від 10.02.2025; №25UA500110000648U9 від 27.01.2025; №25UA500110000569U0 від 24.01.2025 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом встановлено, що 15.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛАН" та IBU Trade Kft. укладено контракт купівлі - продажу № IBU/МЕІ -151122, згідно п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує товари народного споживання, іменовані товари, у відповідності з документами на відвантаження, узгодження і підписаними сторонами на кожну поставку окремо, на умовах, зазначених у даному випадку у даному контракті та в інвойсах і доповненнях до нього.
Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №25UA500020000213U7 від 09.01.2025. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020000213U7 від 09.01.2025 позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500020001231U1 від 10.02.2025. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020001231U1 від 10.02.2025 позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500110000648U9 від 27.01.2025. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500110000648U9 від 27.01.2025 позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 25UA500110000569U0 від 24.01.2025. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500110000569U0 від 24.01.2025 позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД
Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09 січня 2025 року за № UА500020/2025/000016/2, від 27 січня 2025 року за №UА500110/2025/000009/1, від 24 січня 2025 року за № UА500110/2025/000008/1 та від 10 лютого 2025 року за № UА500020/2025/000063/2/ та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UА500020/2025/000025 від 09 січня 2025, № UА500110/2025/000030 від 27 січня 2025 року, №UА500110/2025/000029 від 24 січня 2025 року та за №UА500020/2025/000091 від 10 лютого 2025 року.
Так, митним органом виявлено розбіжності у наданих документах та встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 відповідного рішення, зокрема,:
-по МД №25UA500020000213U7 від 09.01.2025: 1) відповідно до пп. в п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п. 6.3. Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно до п. 4.5. контракту продавець зобов'язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар, але будь-яка інформація про умови оплати за товар (передплата/післяплата) у інвойсі не зазначені. Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар;4) наданий до митного оформлення прайс-лист не містить умов поставки товарів, відповідно до яких зазначена ціна товару. При цьому, згідно прайс-листа ціна товару відрізняється від ціни інвойсу;
-по МД №25UA500020001231U1 від 10.02.2025: 1) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано; 3) п.5.1.3 зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 15.11.2023 №231115 UA передбачено надання покупцеві сертифіката-якості, але зазначеного документа до митного оформлення не надано; 4) згідно доповнення договору від 21.10.2024 №8 умови оплати- предоплата, однак в графі «призначення платежу» платіжного доручення від 08.11.2024 не вказано реквізити комерційного документу, згідно якого здійснено оплату.
-по МД №25UA500110000648U9 від 27.01.2025: 1)Відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.2012 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування; 2) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/ експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів, 3) Згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU /MEI -151122, оплата за товар здійснюється з відстрочкою. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою. 4) ) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 23.04.2018 № 179336Р поставка товару здійснюється на умовах CPT Чорноморськ тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
-по МД №25UA500110000569U0 від 24.01.2025: 1) відповідно до пп. в п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п. 6.3. Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT Чорноморськ тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно до п. 4.5. контракту продавець зобов'язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар, але будь-яка інформація про умови оплати за товар (передплата/післяплата) у інвойсі не зазначені.
Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Розглянувши вищезазначені розбіжності, зазначені митним органом у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, судом встановлено наступне.
15.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛАН" та IBU Trade Kft. укладено контракт купівлі - продажу № IBU/МЕІ -151122, згідно п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує товари народного споживання, іменовані товари, у відповідності з документами на відвантаження, узгодження і підписаними сторонами на кожну поставку окремо, на умовах, зазначених у даному випадку у даному контракті та в інвойсах і доповненнях до нього.
У відповідно до положення п. 6.3 Контракту вартість палет, тари та упаковки включена в вартість товару.
Поряд з цим, суд зазначає, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і наявність підстав для включення цих витрат до митної вартості.
На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Верховним Суд у постанові від 02.07.2019 справа №160/8573/18 у даному контексті зазначено таке: “Щодо доводів відповідача, що позивачем не підтверджено документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Умовами Контракту №2737-HD/CN (пункт 2.2 Контракту) визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.».
Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Щодо посилання митного органу на те, що відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT Чорноморськ і відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає, що умовами поставки CPT Інкотермс (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов'язку покупця здійснювати страхування товару. Термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Щодо зазначеного митним органом згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU /MEI -151122, оплата за товар здійснюється з відстрочкою та… поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості і декларування зі значним відстроченням оплати також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою, суд зазначає про їх безпідставність з огляду на те, що вони ґрунтуються на припущеннях відповідача та в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені)
Щодо непогодження митного органу з оплатою товару/ умовами оплати за товар (передплата/післяплата), зазначеними / не зазначеними у інвойсі, суд зазнає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є:, зокрема, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Відповідно до п. 3.1 Контракту зазначено, що ціни за даним Контрактом є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказуються в інвойсах.
Пунктом 3.2 Контракту передбачено, що оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 днів з моменту перетину митного кордону України.
Враховуючи наведене, під час подання документів для митного оформлення, позивачем не сплачено вартість поставлених товарів продавцю, на умовах контракту, що стало підставою ненадання платіжних документів у підтвердження, що ґрунтується на засадах Митного кодексу України. Більш того, відповідач не надає жодного обґрунтування наявності невідповідності між ціною визначеною в інвойсах, або взагалі наявності підстав вважати, що надані позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення.
Посилання митного органу на те, у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/ експортера/декларанта, а прайс -лист не містить умов поставки товарів, відповідно до яких зазначена ціна товару, суд зазначає, що позивач не несе відповідності за заповнення митної декларації країни відправлення та вказані документи не впливають на митну вартість товару.
Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.
Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).
В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішень про коригування митної вартості товарів від 09 січня 2025 року за № UА500020/2025/000016/2, від 27 січня 2025 року за №UА500110/2025/000009/1, від 24 січня 2025 року за № UА500110/2025/000008/1 та від 10 лютого 2025 року за № UА500020/2025/000063/2/ та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UА500020/2025/000025 від 09 січня 2025, № UА500110/2025/000030 від 27 січня 2025 року, №UА500110/2025/000029 від 24 січня 2025 року та за №UА500020/2025/000091 від 10 лютого 2025 року.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 34612 грн, з урахуванням ціни позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛАН"- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 09 січня 2025 року за № UА500020/2025/000016/2, від 27 січня 2025 року за №UА500110/2025/000009/1, від 24 січня 2025 року за № UА500110/2025/000008/1 та від 10 лютого 2025 року за № UА500020/2025/000063/2/ та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UА500020/2025/000025 від 09 січня 2025, № UА500110/2025/000030 від 27 січня 2025 року, №UА500110/2025/000029 від 24 січня 2025 року та за №UА500020/2025/000091 від 10 лютого 2025 року.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛАН" ( код ЄДРПОУ 40058407, м.Одеса, вул. Новомосковська 55, буд.3) судовий збір у розмірі 34612,00 грн (тридцять чотири тисячі шістсот дванадцять гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра