Справа № 640/23140/20
16 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуща-Парк» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування припису, постанови
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуща-Парк» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування припису № 256/П від 27.08.2020, постанови № 29-20 від 16.11.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.09.2020 на адресу директора Товариства надійшов спірний припис, за підписом начальника відділу, в якому зазначено про обстеження належного Товариству будинку, в ході якого встановлено численні недоліки в його утриманні. У приписі зазначено в триденний строк привести прибудинкову територію до належного стану, а в десятиденний строк надати до Департаменту для розгляду науково-проектну документацію щодо проведення робіт, спрямованих на збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання та / або пристосування її під сучасні потреби. Позивач не погоджується із даним приписом, оскільки останній підписаний неуповноваженою особою - начальником якого відділу, а не начальником Департаменту. Також в приписі не вказано ПІБ інспектора, який проводив перевірки, відсутня фотофіксація, а тому всі висновки є припущеннями, а сама перевірка недостовірна. При цьому описаний стан не є наслідком неналежного утримання будівлі позивачем, а є її первісним станом на момент придбання в липні 2013 р., що зафіксовано перед укладанням охоронного договору. Також в оскаржуваному приписі не зазначено, що будівлі загрожує пошкодження, руйнування чи знищення, у зв'язку із чим і підстав для зобов'язання позивача привести будівлю до належного стану у Департаменту немає. Отже, з огляду на те, що оскаржуваний припис було складено на підставі обстеження, проведеного невідомою особою, такий припис підписаний неуповноваженою особою, а викладені в ньому висновки не підтверджуються ні актом огляду, ні будь-якими іншими належними та допустимими доказами, й крім цього він примушує до вчинення дій, які позивач вчиняти не зобов'язаний, наявні достатні підстави для визнання такого Припису протиправним та його скасування. Також відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання спірного припису, не зважаючи на те, що позивач просив зупинити розгляд цього питання до завершення даного судового провадження.
05.01.2021 до суду від Департаменту охорони культурної спадщини надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Департаментом за результатами перевірки системи електронного документообігу встановлено, що станом на 26.08.2020 науково-проектна документація щодо проведення робіт, спрямованих на збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання та/або пристосування її під сучасні потреби, на погодження до Департаменту не надходила. Враховуючи наведене, Департаментом з метою захисту та збереження пам'ятки, було винесено ТОВ «ПУЩА-ПАРК» припис № 256/П від 27.08.2020 з вимогами: в триденний строк з дня отримання цього припису привести прибудинкову територію до належного стану; в десятиденний строк з дня отримання цього припису надати до Департаменту для розгляду науково-проектну документацію щодо проведення робіт, спрямованих на збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання та/або пристосування її під сучасні потреби. Стаття 30 Закону передбачає, що приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами. Департаментом 06.11.2020 було проведено повторний огляд пам'ятки за адресою: вул. Юнкерова, 37-а, який оформлений актом огляду. Установлено, що ТОВ «ПУЩА-ПАРК» вимоги припису № 256/П від 27.08.2020 не виконуються, будинок перебуває у занедбаному стані. Прибудинкова територія захаращена сміттям. Науково-проектна документація щодо проведення робіт, спрямованих на збереження вказаної пам'ятки до Департаменту не надходила. Зазначене вище є порушенням ч. ч. 1 та 2 ст. 24, ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 30 Закону та п.п. 5.3, 5.4, п. 5, п. 11, п. 13 Охоронного договору. Враховуючи вищенаведене, на підставі акту огляду від 26.08.2020, акту огляду від 06.11.2020, припису від 27.08.2020 № 256/п та акту про вчинення правопорушення від 09.11.2020 № 33-20, Департаментом винесено постанову «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» від 16.11.2020 № 29-20. Вказаною постановою було вирішено накласти на ТОВ «ПУЩА-ПАРК» фінансові санкції: - за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.; - за невиконання вимог припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. Фінансові санкції на загальну суму 171 700 грн (сто сімдесят одна тисяча сімсот) грн на позивача були накладені фінансові санкції у розмірах, визначених ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини». На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідаційною комісією скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду. Звертає увагу, що фінансові санкції у розмірі 171 700 грн накладені Постановою від 16.11.2020 № 29-20, яку винесено на підставі оскаржуваного Припису, Позивачем сплачені в повному обсязі, а отже позивач з порушенням ним законодавства у сфері охорони культурної спадщини погоджується.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу 17.01.2023 скеровано до ООАС.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025, головуючим по справі визначено суддю Завальнюка І.В.
Ухвалою судді від 15.04.2025 справу прийнято до провадження; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Пуща-Парк» на праві власності належать нежилі будівлі загальною площею 683,70 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова, 37, згідно договору купівлі-продажу від 17.07.2013, посвідченим приватним нотаріусом за № 790.
Зазначений об'єкт нерухомості наказом Міністерства культури України № 869 від 15.10.2014 включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за видом - пам'ятка архітектури та категорією - місцевого значення.
18.12.2014 між Управлінням охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (органом охорони) та ТОВ «ПУЩА-ПАРК» (власником) був укладений Охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини №3090, відповідно до умов якого власник взяв на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки архітектури місцевого значення будинок житловий (охоронний №961-Кв, наказ Міністерства культури України від 15.10.2014 №869) за адресою: Юнкерова Миколи, 37-а.
12.09.2020 на адресу директора ТОВ «Пуща-Парк» надійшов Припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №256/П від 27.08.2020, складений начальником відділу Коханій М., в якому зазначалось, що було проведено обстеження будинку, належного позивачу, за результатами якого встановлено, що вказаний будинок не використовується, перебуває в занедбаному, частково зруйнованому стані (відсутні скління вікон, на фасаді відсутні елементи оздоби, фасадні стіни вражені грибком, спостерігається облущування пофарбування, внутрішні приміщення захаращені сміттям, прослідковуються ознаки руйнування між поверхових перекриттів, прибудинкова територія захаращена сміттям.
Внаслідок проведеного обстеження відповідачем було встановлено порушення ч. 1, 2 ст. 24, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також п.п. 5.3, 5.4 п. 5, 10, 11, 13 Охоронного договору та висунуто позивачу наступні вимоги:
- в триденний строк з дня отримання припису привести прибудинкову територію до належного стану;
- в десятиденний строк з дня отримання припису надати до Департаменту для розгляду науково-проєктну документацію щодо проведення робіт, спрямованих на збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання та/або пристосування її під сучасні потреби.
13.11.2020 Товариством отримано акт №33-20 про вчинення правопорушення від 09.11.2020, в якому зафіксовано про невиконання ТОВ «ПУЩА-ПАРК» припису від 27.08.2020 №256/П з відповідними пам'яткоохоронними вимогами.
16.11.2020 директором Департаменту охорони культурної спадщини винесено постанову № 29-20 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини», якою на ТОВ «Пуща-Парк»:
- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі 170 000 (сто сімдесяти тисяч) грн 00 копійок;
- за невиконання припису органів охорони культурної спадщини у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн 00 копійок.
Позивач, зважаючи на перевищення відповідачем владних повноважень, не направлення на розгляд голові (заступнику голови) КМДА будь-яких матеріалів, що засвідчують факт вчинення позивачем правопорушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, фактичне перебирання на себе повноваження іншої посадової особи, прийняв щодо позивача рішення, яке тягне для нього несприятливі наслідки у вигляді сплати великої суми фінансових санкцій, звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
З огляду на матеріали справи, в межах компетенції, представником Департаменту - начальником відділу моніторингу зон охорони М. Коханієм, в порядку здійснення охоронних заходів 26.08.2020 було здійснено візуальне обстеження об'єкта культурної спадщини - «Будинок житловий» поч. ХХ ст. за адресою: Юнкерова Миколи, 37-а (дачне селище Пуща-Водиця), наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 № 869 включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку архітектури місцевого значення, охоронний № 961-Кв.
За результатами обстеження вказаного об'єкта культурної спадщини було встановлено що будинок не використовується, він перебуває у занедбаному, частково зруйнованому стані: відсутні скління вікон, на фасаді відсутні елементи оздоби, фасадні стіни вражені грибком, спостерігається облущування пофарбування, внутрішні приміщення захаращені сміттям, прослідковуються ознаки руйнування міжповерхових перекриттів. Прибудинкова територія захаращена сміттям.
За наявною у Департаменті інформацією, власником пам'ятки є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУЩА-ПАРК».
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).
Відповідно до абз. 1 ст. 22 Закону пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Частина 1 та 2 ст. 24 Закону передбачає, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Режими використання пам'яток встановлює орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам'яток місцевого значення.
Частина 1 ст. 27 Закону встановлює, що у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
Між ТОВ «Пуща-Парк» та Управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (яке на той час виконувало повноваження органу охорони культурної спадщини м. Києва) укладено охоронний договір від 18.12.2014 № 3090.
У п.1 цього Охоронного договору зазначено, що власник бере на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки архітектури місцевого значення будинок житловий за адресою: Юнкерова Миколи, 37-а.
У п. 5 цього Охоронного договору зазначено, що власник несе відповідальність на нерухоме майно, що належить до пам'ятки культурної спадщини.
Відповідно до умов цього Охоронного договору власник (Позвач) зобов'язується:
- 5.3 Утримувати вказану пам'ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані. Мати у приміщеннях пам'ятки належне обладнання згідно з вимогами органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших уповноважених органів.
- 5.4 Утримувати територію пам'ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам'ятці. Не робити ніяких прибудов до пам'ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам'ятки, без спеціального письмового дозволу органу охорони.
- 10 Негайно повідомляти орган охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду вказаній частині пам'ятки, і своєчасно вживати заходи для приведення вказаної пам'ятки в належний стан.
- 11 Своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт вказаної пам'ятки і роботи по впорядкуванню території пам'ятки. Виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені у п. 13 даного документу, у разі потреби в терміни, визначені окремим розпорядженням органу охорони.
- 12 Проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом органу охорони.
В п. 15 цього Охоронного договору зазначено, що у разі невиконання власником вимог чинного пам'яткоохоронного законодавства та умов цього договору орган охорони накладає в установленому порядку на власника штрафні санкції від ста до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (згідно з відповідними статтями Закону), а також зобов'язує власника відшкодувати завдані ним збитки.
Департаментом за результатами перевірки системи електронного документообігу встановлено, що станом на 26.08.2020 науково-проектна документація щодо проведення робіт, спрямованих на збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання та/або пристосування її під сучасні потреби, на погодження до Департаменту не надходила.
Враховуючи наведене, Департаментом з метою захисту та збереження пам'ятки, було винесено ТОВ «ПУЩА-ПАРК» припис № 256/1 від 27.08.2020 з вимогами:
- в триденний строк з дня отримання цього припису привести прибудинкову територію до належного стану;
- в десятиденний строк з дня отримання цього припису надати до Департаменту для розгляду науково-проектну документацію щодо проведення робіт, спрямованих на збереження пам'ятки та створення належних умов для її використання та/або пристосування її під сучасні потреби.
Стаття 30 Закону передбачає, що приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами.
Департаментом 06.11.2020 було проведено повторний огляд пам'ятки за адресою: вул. Юнкерова, 37-а, який оформлений актом огляду.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПУЩА-ПАРК» вимоги припису № 256/П від 27.08.2020 не виконувалися, будинок перебуває у занедбаному стані. Прибудинкова територія захаращена сміттям. Науково-проєктна документація щодо проведення робіт, спрямованих на збереження вказаної пам'ятки до Департаменту не надходила.
Зазначене вище є порушенням ч. 1 та 2 ст. 24, ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 30 Закону та п.п. 5.3, 5.4 п. 5, п. 11, п. 13 Охоронного договору.
Частиною 2 ст. 45 Закону передбачено, що про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт.
Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.
Департаментом складено акт про вчинення правопорушення від 09.11.2020 № 33-20.
Стаття 44 Закону передбачає, що відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:
за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації -у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за невиконання припису органів охорони культурної спадщини у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 20 ч. 1 ст. 6 Закону передбачено, що до повноважень органу охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить, зокрема, застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
Враховуючи вищенаведене, на підставі акту огляду від 26.08.2020, акту огляду від 06.11.2020, припису від 27.08.2020 № 256/п та акту про вчинення правопорушення від 09.11.2020 № 33-20, Департаментом винесено постанову «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» від 16.11.2020 № 29-20.
Вказаною постановою накладено на ТОВ «ПУЩА-ПАРК» фінансові санкції на загальну суму 171 700 грн, у розмірах, визначених ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:
- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації -у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.;
- за невиконання вимог припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.
Департамент є органом охорони культурної спадщини м. Києва, на який покладені повноваження, що викладені у ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та у Положенні про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2018 № 381 (зі змінами, внесеними розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2020 № 771).
До повноважень Департаменту, що встановлені ст. 6 Закону, належать, зокрема:
- встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони (п. 5);
- забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження (п. 6);
- погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони (п. 9);
- призначення відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт (п. 12);
- надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок (п. 13);
- видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них (п. 14);
- застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону (п. 20). Повноваження Департаменту, що викладені У Положенні про Департамент у повній мірі відповідають ст. 6 Закону.
За обставин розглядуваного спору позивач ставить під сумнів наявність повноважень начальника відділу моніторингу зон охорони Департаменту М. Коханія щодо винесення припису № 256/П від 27.08.2020, що і покладено в основу адміністративного позову.
Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини міста Києва.
Департамент здійснює свою діяльність на підставі Положення про Департамент, яке затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (зі змінами, внесеними розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2020 № 771).
Пунктом 5.21 цього Положення передбачено, що Департамент видає розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток культурної спадщини місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках культурної спадщини, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом культурної спадщини програм та проєктів, передбачених законами України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини», дозволів, або з відхиленням від них.
Працівники Департаменту, відповідно до покладених на них посадових обов'язків не тільки уповноважені, а й зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини та забезпечити збереження та охорону об'єктів культурної спадщини м. Києва (ст. 30).
Відтак, дії начальника відділу моніторингу зон охорони Департаменту М. Коханія щодо винесення припису № 256/П від 27.08.2020 входять до комплексу системних та законодавчо закріплених заходів по охороні культурної спадщини, якими наділені органи охорони культурної спадщини та кореспондуються з функціям визначеними Положенням про відділ моніторингу зон охорони управління охорони об'єктів культурної спадщини та історичного середовища Департаменту (далі - Положення про відділ) (п. 7.8).
Відповідно до п. 10.1 Положення про відділ, начальник відділу здійснює керівництво Відділом, несе персональну відповідальність за організацію і результат його діяльності, та виконання покладених на нього завдань, сприяє створенню належних умов праці у Відділі.
Пунктом 10.2 Положення передбачено, що начальник відділу, забезпечує виконання відділом Конституції України та законів України, Актів Президента України та Кабінету Міністрів, наказів Міністерства культури та інформаційної політики та інших центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови і виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інших нормативно-правових актів та Положення про відділ.
Таким чином, доводи позивача є безпідставними, а припис Департаменту № 256/П від 27.08.2020 є правомірним, адже Департамент діє з метою збереження культурної спадщини м. Києва, що передбачено Положенням про Департамент, законодавством у сфері охорони культурної спадщини.
При цьому суд враховує, що фінансові санкції у розмірі 171 700 грн, накладені постановою від 16.11.2020 № 29-20, яку винесено на підставі оскаржуваного припису № 256/П від 27.08.2020, позивачем сплачені в повному обсязі, а отже позивач з порушенням ним законодавства у сфері охорони культурної спадщини погодився.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі “Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме “небезпідставність» доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуща-Парк» (04075, м. Київ, вул. Миколи Юнкерова, 37; ЄДРПОУ 38827238) до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; ЄДРПОУ 42475311) про визнання протиправним та скасування припису відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк