справа №380/8402/25
18 червня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ),в інтересах якого діє адвокат Батенчук Юрій Михайлович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №134650020172 від 27.03.2025 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах, на підставі довідок №55/7.4-22/51 від 20.03.2025, №56/7.4-22/51 від 20.03.2025, №57/7.4-22/51 від 20.03.2025 та №5/7.4-22/38 від 20.03.2025 з часу звернення за призначенням такої пенсії, а саме з 20.03.2025.
Позовні вимоги обґрунтовує такими обставинами. Позивач 20.03.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», надавши при цьому необхідні документи. ГУ ПФУ у Вінницькій області оскаржуваним рішенням відмовив у задоволенні заяви з підстав відсутності необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Оскільки посадовим особам митних органів присвоюються спеціальні звання, ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби. Тому періоди роботи позивача в органах митної служби не зараховано до стажу роботи державної служби. Стверджує, що відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у зв'язку із наявністю станом на день звернення 20-річного стажу державної служби, оскільки проходження служби в митних органах зараховується до стажу державної служби. Вважає рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Для відновлення порушеного права звернувся з даним позовом до суду. Просить також здійснити перерахунок пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що періоди роботи з 12.04.1993 по даний час не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що позивачу присвоювались спеціальні звання. Так, відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивач з 12.04.1993 прийнятий на посаду інспектора митників. 3 05.02.2000 йому присвоєно персональне звання «радник митної служби ІІ рангу». Таким чином, у разі присвоєння спеціального звання надбавка за ранг державного службовця не виплачується і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII. Відповідно до частини 3 статті 573 Митного Кодексу України спеціальні звання митної служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним Кодексом України. Зазначає, що підпунктом 17 пункту 3 статті 3 Закону 889-VII визначено органи, на які поширюється дія Закону та посади, на які не поширюється дія Закону, зокрема: дія цього Закону, не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачене Законом. Призначення пенсій згідно до Закону України «Про державну службу» здійснюється при дотриманні вимог, передбачених пунктами 10, 12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII.
Однією із вимог призначення пенсій згідно до Закону України «Про державну службу» є наявність відповідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХII. Основною умовою зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХI, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Отже, періоди роботи посадових осіб в митних органах на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Враховуючи викладене, позивач немає права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки відсутні підстави для зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивача в митних органах, а тому, відповідно, відсутній необхідний стаж роботи, передбачений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону № 3723-XII. Вказує, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-XII після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-XII і пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Враховуючи те, що позивач не має відповідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, тому відсутні законні підстави для застосування довідок про складові заробітної плати. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 01.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 16.05.2025 (вх. №8772ел) та (вх. №8799ел) подано відзив на позовну заяву у двох примірниках аналогічного змісту.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 12.04.1993 по теперішній час працює в органах митної служби, прийнявши 10.06.1995 присягу державного службовця.
За час проходження публічної служби ОСОБА_1 присвоєно:
- 05.02.2000 - Радник митної служби 3 рангу;
- 01.04.2004 - Інспектор митної служби IV рангу;
- 25.06.2005 - Інспектор митної служби ІІІ рангу;
- 08.12.2006 - Радник митної служби 3 рангу;
- 05.06.2013 - 12 ранг державного службовця;
- 01.01.2014 - Радник податкової та митної справи ІІІ рангу;
- 08.12.2019 - 6 ранг державного службовця;
- 25.06.2020 - Радник митної служби ІІІ рангу
ОСОБА_1 20.03.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії та перехід на пенсію за іншим законом, до якої долучив трудову книжку та видані Львівською митницею довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії №55/7.4-22/51 від 20.03.2025, №56/7.4-22/51 від 20.03.2025, №57/7.4-22/51 від 20.03.2025 та №5/7.4-22/38 від 20.03.2025.
ГУ ПФУ у Вінницькій області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву позивача, рішенням №134650020172 від 27.03.2025 відмовило у переведенні на інший вид пенсії з тих підстав, що посадовим особам митних органів згідно до статті 410 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання, які не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII. Тому періоди роботи ОСОБА_1 в митних Державної митної служби України з 12.04.1993 по даний час не зараховуються до стажу роботи держслужби.
Рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №134650020172 від 27.03.2025 про відмову в переведенні на інший вид пенсії є предметом оскарження з підстав протиправності.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Згідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (у редакції на час набрання чинності Законом №889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми свідчить, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто до 01 травня 2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 283 цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до статті 408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11 липня 2002 року № 92-IV) (далі - Митний кодекс) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Згідно з частиною першою статті 413 Митного кодексу у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Як встановлено судом, позивач 10.06.1995 прийняв присягу державного службовця.
Відповідно до частин першої та другої статті 569 Митного кодексу (у редакції Закону від 13.03.2012 № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 588 Митного кодексу (у редакції Закону від 13.03.2012 №4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу». Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.
Частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Частиною другою статті 46 Закону №889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Пунктом 5 Порядку №229 визначено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.
Отже, в сукупності стаж позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зокрема період проходження служби в митних органах, є достатній для призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Виходячи з того, що на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач досяг 62-річного віку та мав стаж державної служби понад 20 років, суд дійшов висновку, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону № 3723-ХІІ.
Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб ( далі - Порядок № 622).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та призначення пенсії неодноразово було предметом аналізу Верховного Суду України, зокрема у постановах від 31.03.2015 у справі №21-612а14, від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом, зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону, вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка йому обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Суд встановив, що із заявою про призначення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» до ГУ ПФУ у Львівській області позивач звернувся 20.03.2025.
Ураховуючи вимоги Порядку №622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 20.03.2025, тобто з дати звернення.
Стосовно врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, суд зазначає таке.
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
За змістом абзацу 6 пункту 4 Порядку № 622 за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/300048 (далі - Постанова №1-3), затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а саме:
1) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
2) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
3) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу Львівською митницею видано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №55/7.4-22/51 від 20.03.2025, №56/7.4-22/51 від 20.03.2025, №57/7.4-22/51 від 20.03.2025 та №5/7.4-22/38 від 20.03.2025.
Такі довідки відповідають формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженим Постановою №1-3, та відображають складові заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання; надбавка за вислугу років, та особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стосовно доводів відповідача, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, і норми, передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у цьому випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж, суд враховує правові висновки Великої Палата Верховного Суду, висловлені у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18.
Так, Велика Палата Верховного Суду вважає вищевказані доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган Пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення державних службовців, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що існують підстави для скасування рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 квітня 2018 року.
Вказане зумовлює висновок суду, що всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому ці довідки повинні братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не виконано вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність оскарженого рішення.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області про відмову у переведенні на пенсії за віком №134650020172 від 27.03.2025 не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень і чинному законодавству та порушує право позивача на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, тому таке рішення слід визнати протиправним, задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до задоволення шляхом зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи позивача в органах митної служби з дня звернення із заявою від 20.03.2025, врахувавши при обчисленні розміру пенсії довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №55/7.4-22/51 від 20.03.2025, №56/7.4-22/51 від 20.03.2025, №57/7.4-22/51 від 20.03.2025 та №5/7.4-22/38 від 20.03.2025.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому, тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів порівну понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 968 грн 96 к., сплаченого за квитанцією №0642-6525-3355-1765 від 28.04.2025.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) №134650020172 від 27.03.2025 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди його роботи на різних посадах в органах митної служби з дня звернення із заявою від 20.03.2025, врахувавши при обчисленні розміру пенсії довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №55/7.4-22/51 від 20.03.2025, №56/7.4-22/51 від 20.03.2025, №57/7.4-22/51 від 20.03.2025 та №5/7.4-22/38 від 20.03.2025
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 к. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома