про залишення позову без розгляду
17 червня 2025 рокусправа № 640/21756/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 43627262) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0274750902 від 13.04.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
З огляду на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, справи для розгляду передані до Київського окружного адміністративного суду, згодом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 29.01.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №6894.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/21756/21, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
28.02.2025 за вх.№17519 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20.03.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи №640/21756/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 08 квітня 2025 року об 12:00 год.
Копію ухвали від 20.03.2025 отримано представником позивача 26.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
07.04.2025 за вх. №5853ел. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, що відбулося 08.04.2025, сторони не з'явились. З огляду на неявку сторін суд ухвалив відкласти розгляд справи на 01.05.2025 об 11:30 год.
Ухвалою суду від 08.04.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Копію судової повістки на 01.05.2025 доставлено до електронного кабінету позивача 10.04.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 10.04.2025.
В судовому засіданні. яке відбулося 01.05.2025, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 22.05.2025 о 10:00 год. у зв'язку з неявною позивача та для долучення доказів.
Судову повістку на 22.05.2025 доставлено до електронного кабінету позивача 01.05.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 01.05.2025. Крім цього, повістку отримано представником позивача 12.05.2025 засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
05.05.2025 за вх.№37193 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
У засіданні суду, яке відбулось 22.05.2025, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 17.06.2025 о 09:30 год. у зв'язку з неявкою сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Судову повістку на 17.06.2025 доставлено до електронного кабінету позивача 22.05.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 22.05.2025. Крім цього, повістку отримано представником позивача 30.05.2025 засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
В судове засідання, що відбулося 17.06.2025, сторони не з'явились. З огляду на неявку сторін суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року у справі №560/5541/20 зазначив, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішеннях також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06), де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд встановив, що в судові засідання 08.04.2025, 01.05.2025, 22.05.2025 та 17.06.2025 позивач не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення таких. Клопотань про розгляд справи без його участі чи про відкладення розгляду справи не подав.
Вимогами п.1-3 ч.6, ч.7 ст.251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Як судом зазначено вище, в судове засідання 17.06.2025 сторони не прибули. На підставі положень ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналогічна норма міститься у п.5 ч.1 ст.240 КАС України, згідно з якою суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд враховує, що згідно з п.п.1, 2, 7 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Окрім того, згідно з ч.2 ст.131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Жодних поважних причин відсутності позивача в судових засіданнях суду не надано.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та активна роль в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов'язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа №800/482/17), 17.04.2018 (справа №815/468/15), 30.05.2018 (справа №817/3419/15), 20.06.2018 (справа №809/2113/13-а).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач був належним чином повідомлений судом про призначені судові засідання та повторно, після відкладення судового засідання, не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки та заяв про розгляд справи за її відсутності не подавав.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому слід роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст.124, 126, 205, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ОІЛ-ТРАНС» до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна