Іменем України
18 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/11441/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (далі - позивач, ПІІ «АМІК Україна» з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій № 22-р від 05.07.2022.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 прийнято адміністративну справу до провадження, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 12 липня 2022 року позивачем отримано рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 22-р від 05.07.2022, складене Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області за наслідками проведеної на АЗС позивача № 03-02 в м. Луцьк, по вул. Рівненська, 157 перевірки з питань дотримання законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, на підставі акту перевірки від 01.07.2022 № 22/10-16.
Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, вказує, що застосування до правовідносин із державного регулювання цін на пальне механізму декларування цін, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 не відповідає вимогам законодавства, також з 18.05.2022 порядок державного регулювання цін шляхом встановлення максимальної торгівельної надбавки зупинено і суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за його порушення.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 25.08.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому вказав таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», затверджено Порядок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».
Цей Порядок визначає механізм декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, переліки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення».
Також пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється в електронному вигляді шляхом подання відомостей, передбачених пунктом 5 цього Порядку, до Держпродспоживслужби через її офіцїйний веб-сайт з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Тобто, зазначеним вище Порядком, визначено механізм декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, а також порядок декларування зміни роздрібної ціни на товар.
Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2021 року № 474, доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 пунктом 41-4, яким установлено граничний рівень торговельної надбавки на період дії карантину стосовно середньої вартості 1 літра дизельного палива та середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Тобто, Постановою № 1236 (зі змінами) встановлено лише граничний рівень торговельної надбавки на період дії карантину, а не визначено порядок державного регулювання цін на пальне.
Позивач невірно тлумачить вищенаведені норми, тому його доводи мають виключно суб'єктивний характер та не несуть жодного доказового значення.
Також відповідач вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2022 року № 594 набрала чинності 20 травня 2022 року.
Отже, отримана позивачем 19 травня 2022 року необґрунтована виручка, підтверджує факт порушення ним пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
26.08.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено схожі доводи, що й у позові. Також вказано, що саме відповідач невірно тлумачить норми чинного законодавства та не надає жодних доказів на обґрунтування своєї позиції.
На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.
14.10.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких викладено схожі доводи, що й у відзиві на позовну заяву.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/11441/22, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Пояснень або заяв щодо вказаних обставин від учасників справи до Луганського окружного адміністративного суду не надходило.
В подальшому ухвалами Луганського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, а також продовжено розгляд справи після усунення недоліків позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» має ідентифікаційний код 30603572, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68, вид економічної діяльності, зокрема, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний), 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
На підставі Законів України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», «Про ціни і ціноутворення», наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 17 червня 2022 року № 288-адм завідувачу сектором контролю за регульованими цінами Янюку Олегу Володимировичу доручено здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), місце провадження господарської діяльності АЗС за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157, з питань дотримання законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, у зв'язку з чим відповідачем складено направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 17.06.2022 № 275.
У вказаному направленні, серед іншого зазначено: дата початку проведення перевірки - 20.06.2022, дата закінчення проведення перевірки - 01.07.2022, попередня позапланова перевірка не проводилась, підставою проведення перевірки є: наказ Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 17 червня 2022 року № 288-адм, доручення Прем'єр-міністра України від 08.05.2022 № 11381/0/1-22.
Вказане направлення на проведення перевірки вручене уповноваженій особі позивача 20.06.2022, про що свідчить відповідна розписка такої особи на цьому направленні.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПІІ «АМІК Україна» вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін за період з 08.05.2022 по 19.06.2022, складено акт від 01.07.2022 № 22/10-16 (далі - Акт № 22/10-16).
З вказаного акту вбачається, що відповідач відноситься за класифікацією суб'єктів господарювання та ступеню ризику до суб'єкта великого підприємства з середнім ступенем ризику. Місцерозташування об'єкта (АЗС), на якому проводилась перевірка: Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 157, вид діяльності щодо якої проводився захід згідно з КВЕД: 47.30 - Роздрібна торгівля пальним. Строк проведення заходу з 20.06.2022 по 01.07.2022. Особи, які беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадова особа органу державного нагляду (контролю) - Янюк О.В., уповноважена особа суб'єкта господарювання - Вдовиченко В.В.
Перевіркою виявлено такі порушення вимог законодавства:
- бензин А-92 ПІІ «Амік Україна» задекларовано 14.05.2021 збільшення ціни на бензин А-92 з 28,95 грн/л. до 30,45 грн/л., проте в подальшому, а саме з 08.05.2022 підприємство реалізовує бензин А-92 по ціні 37,64 грн/л. (підвищено на 23,61 % в порівняні з попередньо задекларованою) без передбаченого вищезазначеною постановою декларування. Також, в подальшому 14.05.2022 ціну підвищено до 39,81 грн/л. (на 30,74% в порівняні з попередньо задекларованою). 19.05.2022 - до 48,50 грн/л. (на 59,28% в порівняні з попередньо задекларованою) і так далі без належного декларування зміни ціни. У зв'язку з недотриманням п. 3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а саме недекларування зміни роздрібних цін на бензин А-92 при збільшенні роздрібної ціни, порівняно з попередньою задекларованою 14.05.2021 ціною ПІІ «Амік Україна» необґрунтовано одержано виручку в розмірі - 3892,76 грн (додаток 1);
- станом на 19.05.2022 максимально допустима ціна на «брендове преміальне» дизельне пальне з врахуванням вимог п. 41-4 постанови КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236 становила 44,43 грн/л., проте ПІІ «Амік Україна» реалізувало таке дизельне пальне «PREMIUM» по ціні - 56,00 грн/л в кількості 1235,99 літрів (детальніше зазначено в додатку № 4, 5, 6). Враховуючи вищевикладене ПІІ «Амік Україна» при реалізації дизельного пального «PREMIUM» необґрунтовано одержано виручку в розмірі - 14305,97 грн.
Вказаний акт був підписаний та отриманий уповноваженою особою позивача 01.07.2022, про що свідчать відповідні відомості в акті.
На підставі наведеного, відповідачем винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 05.07.2022 № 22-р, яким застосовано адміністративно-господарську санкцію до ПІІ «АМІК Україна» у вигляді:
- вилучення у ПІІ «АМІК Україна» у дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки у розмірі - 18198,73 грн;
- штрафу у розмірі 18198,73 грн у дохід державного бюджету.
Загальна сума застосованих адміністративно-господарських санкцій становить 36397,46 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України від 21.06.2012 № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон № 5007-VI, в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 16 Закону № 5007-VI встановлено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Згідно з пунктом 2 статті 16 Закону № 5007-VI повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом 8 частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 5007-VI державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону № 5007-VI передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері ціноутворення визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:
- фіксованих цін;
- граничних цін;
- граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
- граничних нормативів рентабельності;
- розміру постачальницької винагороди;
- розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону № 5007-VI передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
Отже, зокрема Кабінету Міністрів України законодавець надав повноваження із встановлення державних регульованих цін на товари шляхом встановлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди). У випадку ж порушення суб'єктами господарювання державних регульованих цін вони несуть відповідальність у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки та штрафу, який складає 100% її розміру.
При цьому, положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667) регламентовано, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади.
За змістом пунктів 1 та 3 Положення № 667 Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, зокрема, у сферах здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що Держспоживслужба є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У разі ж виявлення порушень у діях таких суб'єктів, Держспоживслужба наділена повноваженнями застосовувати до них за результатами проведеної перевірки адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, виключний перелік яких визначений статтею 20 Закону № 5007-VI.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 380/16886/22.
Пунктом 41-4 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 (далі - Постанова № 1236) зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 488 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236» на час вчинення порушення, передбачено, установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі:
- не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива;
- не більше 6,5 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних.
Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 80 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки.
Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа.
Під час продажу (реалізації) «брендового преміального» дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п'ятим цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» від 22.04.2020 № 341 (далі - Постанова № 341), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Порядок № 341), який визначає механізм декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, переліки яких затверджено цією ж постановою.
Пунктами 2, 3 вказаного вище Порядку передбачено, що декларуванню підлягає зміна роздрібних цін (з урахуванням податку на додану вартість) на кожний окремий вид товару незалежно від виду його упаковки (крім товарів, вид упаковки яких визначено у переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженому постановою КМУ № 341), ваги (об'єму) одиниці товару, дозування, форми випуску та будь-яких інших ознак.
Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб'єктом господарювання щодо об'єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об'єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни):
- на 15 відсотків і більше - за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
- на 10 відсотків і більше, але менше ніж 15 відсотків, - за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
- на 5 відсотків і більше, але менше ніж 10 відсотків, - за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування.
Відповідно до Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 до таких товарів відноситься, зокрема, бензин марки А-92, бензин марки А-95, дизельне пальне.
При цьому слід зазначити, що вказана постанова діяла до 01.07.2023, та відповідно з цієї дати, після скасування на території України карантину та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 650, втратила чинність. Тобто, до цього моменту суб'єкти господарювання, які здійснювали роздрібну торгівлю товарами, перелік яких затверджено Постановою № 341, мали декларувати зміну ціни на ці товари, у відповідності до вимог пункту 3 Порядку № 341.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2022 № 594 «Про зупинення дії пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236» зупинено дію пункту 41-4 постанови КМУ № 1236 - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 488.
На офіційному веб-сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/594-2022-%D0%BF) зазначено, що набрання чинності вказаною постановою відбулось 20.05.2022.
Отже, за періоди, які охоплені перевіркою здійснювалося державне регулювання цін на пальне шляхом встановлення граничного рівня торговельної надбавки та лише починаючи із 20.05.2022 таке державне регулювання цін зупинено.
З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Як вже зазначалось вище, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 488 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236» встановлено, що на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі не більше 6,5 грн, з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних та граничний рівень торговельної надбавки в розмірі не більше 7,00 грн, з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива автомобільного.
Станом на 05.05.2022 згідно з інформацією розміщеної на веб-сайті Міністерства економіки України (https:// me.gov.ua/Documents/Detail/54ee8bdf-92c0-4978-844e-506b32b6e7df?lang=uk-UA&title=SeredniaVartist1-LitraDizelnogoPalivaUlsd10 PpmTaBenzinivAvtomobilnikhGasoline10-Ppm-stanomNa02-05-2022-Roku-), середня вартість, 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 рmm становить 31,19 грн, а 1 літра дизельного палива ULSD 10 pmm становить 35,63 грн.
Станом на 14.05.2022 згідно з інформацією розміщеної на веб-сайті Міністерства економіки України (https://me.gov.ua/Documents/Detail/d96c4b6f-65b6-46eb-8ea7-94344af633fb?lang=uk-UA&title=SeredniaVartist1-LitraDizelnogoPalivaUlsd10 PpmTaBenzinivAvtomobilnikhGasoline10-Ppm-stanomNa02-05-2022-Roku-), середня вартість, 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm становить 33,36 грн, а 1 літра дизельного палива ULSD 10 рmm становить 35,31 грн.
Суд зауважує, що необґрунтовано одержана виручка, це позитивна різниця між фактичною виручкою від продажу реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання.
З акту перевірки № 22/10-16 та додатків до нього судом встановлено, ПІІ «Амік Україна» 14.05.2021 задекларовано збільшення ціни на бензин А-92 з 28,95 грн/л. до 30,45 грн/л.
Однак, починаючи з 08.05.2022 по 13.05.2022 ПІІ «Амік Україна» реалізовувало бензин А-92 по ціні 37,64 грн/л., тобто підвищено ціну на 23,61% в порівняні з попередньо задекларованою ціною ((37,64 грн - 30,45 грн) / 30,45 грн х 100 = 23,61%). При цьому доказів декларування зміни роздрібної ціни на вказаний товар, у відповідності до вимог Порядку № 341, ані під час проведення перевірки, ані до матеріалів даної справи позивачем не додано.
Також судом встановлено, що в подальшому з 14.05.2022 по 18.05.2022 ціну на бензин А-92 підвищено до 39,81 грн/л., тобто на 30,74% в порівняні з попередньо задекларованою ціною, з 19.05.2022 по 22.05.2022 ціну підвищено до 48,50 грн/л., - на 59,28% в порівняні з попередньо задекларованою ціною, з 23.05.2022 по 19.06.2022 ціну підвищено до 64,20 грн/л, - на 110,84% в порівняні з попередньо задекларованою ціною, без належного декларування зміни ціни.
Необґрунтовано одержана виручка в період з 08.05.2022 по 19.06.2022 склала 3892,76 грн.
Посилання позивача на те, що в період дії пункту 44-1 Постанови № 1236 застосування механізму декларування цін, визначеного Постановою № 341, є незмістовними, оскільки Постановою № 1236 не зупинялась та/або не скасовувалась дія пункту 3 Порядку № 341, наведена норма була чинною на момент наведених вище обставин щодо зміни позивачем ціни на пальне, а тому підлягала застосуванню.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ПІІ «Амік Україна» 19.05.2022 реалізувало дизельне пальне - преміум по ціні - 56,00 грн/л в кількості 1235,99 літрів. При цьому станом на 19.05.2022 максимально допустима ціна на «брендове преміальне» дизельне пальне з врахуванням вимог пункту 41-4 Постанови № 1236 становила 44,43 грн/л.
При цьому слід вказати, що наведені дії позивача кореспондуються з його посиланнями в позовній заяві на зупинення з 18.05.2022 порядку державного регулювання цін шляхом встановлення максимальної торгівельної надбавки. Однак, ці посилання позивача є помилковими.
Як вже заначалось судом вище, постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2022 № 594, якою зупинено дію пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 488, набрала чинності 20.05.2022, а тому саме з цієї дати зупинено порядок державного регулювання цін шляхом встановлення граничної торгівельної надбавки.
До того ж, з додатку 6 до Акту № 22/10-16 вбачається, що позивач у період з 08.05.2022 по 18.05.2022 включно, здійснював реалізацію дизельного пального «преміум» в межах максимально допустимої ціни.
Крім того, 19.05.2022 позивачем реалізовано 100,00 л. пального за ціною 44,42 грн/л., тобто в межах максимально допустимої ціни, розмір якої становив 44,43 грн/л. Однак, в цей же день 19.05.2022 позивачем було змінено ціну на дизельне пальне «преміум», шляхом її підвищення до 56,00 грн/л. та реалізовано по цій ціні ще 1235,99 л. такого пального.
Тобто наведене додатково підтверджує, що позивач був обізнаний щодо максимально допустимої ціни на відповідне пальне та свідомо, в порушення вимог законодавства, підвищив його ціну.
Враховуючи вищевикладене, ПІІ «Амік Україна» при реалізації вказаного дизельного пального необґрунтовано одержано виручку в розмірі - 14305,97 грн.
При цьому суд зауважує, що позивача притягнуто до відповідальності в частині реалізації ним пального за завищеною ціною, лише за період - 19.05.2022, щодо періоду, починаючи з 20.05.2022, тобто з моменту зупинення порядку державного регулювання цін шляхом встановлення граничної торгівельної надбавки, будь-які посилання в акті стосовно порушень у цей період відсутні та, відповідно, санкції у спірному рішенні застосовано виключно в межах вищенаведеної необґрунтованої виручки.
Отже, відповідач діяв в межах та на підставі чинного на той час законодавства.
Також слід вказати, що позивач за даною позовною заявою не оскаржує порядок проведення перевірки, за наслідком якої винесено спірне в цій справі рішення, та не наводить посиланнь щодо можливих порушень відповідачем порядку проведення відповідної перевірки.
Судом в свою чергу, з наданих сторонами матеріалів, також таких порушень не встановлено.
З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, відповідач діяв на підставі та в межах законодавства. Обставин, які б вказували на неправомірність перевірки чи протиправність прийнятого на підставі її результатів рішення не встановлено.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність дій та рішень відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Щодо судових витрат в цій справі суд зазначає, що за правилами статті 139 КАС України у випадку відмови в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Відповідачем вимог щодо відшкодування йому судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи не заявлено.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (ідентифікаційний код 30603572, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68) до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (ідентифікаційний код 40317441, місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Поліська Січ, буд. 10) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок