18 червня 2025 року справа № 340/485/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Державного підприємства «Дослідницьке господарство «Елітне» Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України» (далі - Підприємство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Підприємство звернулося до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2024 року, яким накладено штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 288333,09 грн.
Не заперечує несвоєчасність сплати задекларованого грошового зобов'язання, однак зазначає, що причиною цього стала відсутність коштів, що виключає умисні дії.
Звертає увагу на відсутність підстав призначення і проведення камеральної перевірки.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.22).
Пояснило, що порушення податкового законодавства виявили під час проведення камеральної перевірки, яку призначили і провели на законних підставах.
28 січня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.16-17).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 24 вересня 2024 року Управління провело камеральну перевірку щодо дотримання Підприємством граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 31 жовтня 2023 року по 27 серпня 2024 року(а.с.6-7).
Податковий орган встановив, що платник податків у 19 випадках не дотримався строків сплати узгодженого зобов'язання.
У 2 випадках затримка становила до 30 календарних днів, а в решті випадків - більше 30 календарних днів.
Державний податковий інспектор запропонував застосувати штраф у розмірі 5% (щодо 2 випадків) і 10% (щодо решти випадків).
15 жовтня 2024 року керівник Управління погодився з висновком інспектора і прийняв податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 288333,09 грн (а.с.5).
Адміністративне оскарження завершилось 26 грудня 2024 року і не принесло Підприємству позитивного результату (а.с.8-9).
Позов подано до суду 24 січня 2025 року (а.с.1-3).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, проаналізувавши приписи пункту 69.2 підрозділу 10 розділу 20 ПК України (в редакції на день проведення камеральної перевірки), суд не встановив жодних обмежень стосовно проведення камеральних перевірок.
Приписами пункту 124.1 статті 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Підприємство визнало, що несвоєчасно сплатило узгоджене грошове зобов'язання.
Штрафна санкція обчислена відповідно до вимог законодавства.
Приписами пункту 112.2 статті 112 ПК України передбачено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Підприємство не надало доказів існування обставин, які виключають вину.
Отже, у задоволенні позову належить відмовити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 4325,01 грн (а.с.13).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ