про повернення позовної заяви
18 червня 2025 року м. Київ № 320/30252/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський центр здоров'я» до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський центр здоров'я» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України, що виражається у неприйнятті Постанови «Про деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов'язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари» протиправною,
- зобов'язати Кабінет Міністрів України прийняти Постанову «Про деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов'язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари».
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд керується наступними підставами та мотивами.
Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, за загальним правилом частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", повноваження адвоката як представника в адміністративному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Слід зазначити, що представництво в суді це процесуальна діяльність представника, яка здійснюється в межах наявних у нього повноважень від імені та в інтересах сторін та інших експонованих осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Крім того, статтею 59 КАС України (частини п'ята, шоста) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
З буквального змісту вищевказаних положень законодавства вбачається, що на підтвердження повноважень представника має бути подано оригінал документа на підтвердження повноважень представника або ж його копія, засвідчена у визначеному законом порядку.
Тобто надані докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Отже єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем, є належним чином оформлені документи із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
З позовної заяви вбачається, що її підписано адвокатом Русин О.Ю., як представником позивача.
На підтвердження своїх повноважень до матеріалів позовної заяви останнім додано ордер серії АТ № 1104168 від 13.06.2025.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Ордер встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 12 вказаного Положення визначено обов'язкові реквізити, які повинен містити ордер адвоката, такі, зокрема, як: прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги та дату цього документа; назва органу, у якому надається правова допомога; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми); адреса робочого місця адвоката, дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 по справі №9901/939/18 висловила правову позицію, за якою системний аналіз цих норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі "Назва органу, у якому надається правова допомога". Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу (ухвала Верховного Суду ухвала від 30.09.2021 у справі № 640/19442/21).
Таким чином, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, у даному випадку "Київський окружний адміністративний суд".
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 9901/939/18, від 14.12.2018 у справі № 9901/847/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18.
Водночас, як свідчить зміст поданого до позову ордеру, у графі "назва органу, у якому надається правнича допомога" не зазначено жодного органу, в даному випадку "Київський окружний адміністративний суд", а отже такий ордер не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, зокрема, у Київському окружному адміністративному суді.
У постановах ВП ВС від 03.07.2019 у справах №9901/939/18 та №9901/487/18, були висловлені наступні позиції: звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №911/2636/19 та в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі № 160/8219/21, від 02.11.2022 року по справі № 640/1622/20, від 30.11.2022 року по справі № 640/3348/22 та від 23.02.2023 року по справі № 320/1065/22.
Також, в ухвалі Верховного Суду від 24.01.2024 року по справі №400/9008/23 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко визначив, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Суд зауважує, що таке тлумачення не може бути кваліфіковано як прояв надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення ордеру унеможливлює встановити волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський центр здоров'я» на надання повноважень адвокату Русину О.Ю. щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутній належним чином оформлений ордер, який підтверджує правомочності адвоката.
Враховуючи, що до позовної заяви також не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Русину О.Ю., зокрема, договору про надання правової допомоги, в якому визначені права адвоката на здійснення представництва в судових органах, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Так, у справі №990/55/22 від 23.06.2022 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС визначено випадок, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду не вбачає порушення права особи на доступ до суду у зв'язку з поверненням позову. Повернення, яке зумовлено недотриманням позивачем положень КАС у частині вимог до оформлення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС).
Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський центр здоров'я» до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити ді - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позабавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кочанова П.В.