18 червня 2025 року справа №320/30392/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюс Трейд» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
у червні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (КОВ ФСС, Київське обласне відділення ФСС) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюс Трейд» (ТОВ «Дюс Трейд», товариство).
Просили суд стягнути із товариства відповідача грошову суму в рахунок погашення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати таких санкцій у розмірі 88 541, 80 грн.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 04.07.2024 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 12.09.2024, після усунення недоліків, провадження у справі відкрито; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що невиконання товариством «Дюс Трейд» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік зумовлює застосування до нього адміністративно-господарських санкцій у розмірі 86500,40 грн. та нарахування пені у 2041,40 грн. Оскільки названі суми коштів не були сплачені своєчасно - це стало підставою для звернення КОВ ФСС до суду з вимогою про їх стягнення у судовому порядку.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Наголошували, що стаття 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не встановлює правил, за якими товариство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на своєму підприємстві. Вказали, що протягом 2023 року відповідачем було виділено (створено) 10 робочих місць для осіб з інвалідністю; протягом 2023 року відповідачем було прийнято 5 працівників (осіб з інвалідністю), при цьому пошук таких працівників відповідач здійснював самостійно; а центр зайнятості не направляв осіб з інвалідністю для працевлаштування. Повідомили, що у 2023 році зверталися до Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості і повідомляли про наявність робочих місць для працевлаштування осіб із інвалідністю, що підтверджується відміткою про прийняття звітів №3-ПН від 05.07.2023 та від 28.12.2023.
У відповіді на відзив Київське обласне відділення ФСС зазначало про правильність розрахунку адміністративно-господарських санкцій стосовно товариства «Дюс Трейд». Наголошували, що відповідач не довів належне та вчасне інформування Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості про наявні вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю і виконання вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
У запереченні на відповідь на відзив товариство відповідача вказувало, що інформація про середньооблікову чисельність штатних працівників відповідача та кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю сама по собі не може свідчити про порушення відповідачем обов'язку передбаченого частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», оскільки така інформація повинна розглядатись у сукупності із відомостями чи створювались/виділялись робочі місця для осіб з інвалідністю, чи інформував відповідач орган зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, шляхом подання звітів форми №3-ПН. Наголошували, що вжили залежні від товариства, передбачені законодавством заходи, для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, що виключає застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені. Пояснювали, що звіти до центру зайнятості подаються з дня виникнення потреби в підборі працівників (дати відкриття вакансії). Наголошували, що виконання або невиконання нормативу, про який йдеться, оцінюється на підставі облікового складу роботодавця за рік, а не у розрізі місяців.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дюс Трейд» є юридичною особою, зареєстроване з 07.06.2006; код ЄДРПОУ: 34335309; його місцезнаходженням є 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В; основний вид економічної діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Як вбачається з матеріалів справи, в електронний кабінет ТОВ «Дюс Трейд» було направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (а.с.10).
Так, згідно з розрахунком:
- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 155;
- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 5;
- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік) - 6;
- фонд оплати праці штатних працівників - 13407561,39;
- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше - 1;
Тут же визначено розмір адміністративно-господарських санкцій у 86500, 40 грн., що підлягають сплаті у зв'язку із невиконанням відповідного нормативу.
Позивач зазначив, що строк самостійної сплати санкцій був до 15.04.2024; оскільки добровільно і своєчасно зазначену суму коштів не сплачено, то КОВ ФСС нарахував пеню у сумі 2041, 40 грн. (ставка Національного банку України 13, 5 %, кількість днів у поточному році - 366, одноденний розмір пені - 0, 04 % (13, 5 *120/100/336).
Вказані суми адміністративно-господарських санкцій та пені не були сплачені відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про їх стягнення у примусовому порядку.
Так, позивач пояснив, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу товариства відповідача за 2023 рік розрахована на підставі відомостей про середньооблікову кількість штатних працівників у кожному звітному місяці 2023 року: січень - 133, лютий - 137, березень - 138, квітень - 139, травень - 149, червень - 158, липень - 166, серпень - 168, вересень - 167, жовтень - 166, листопад - 168, грудень - 176; розрахунок: 133+137+138+139+149+158+166+168+167+166+168+176=1865; 1865:12 = 155,41 округлюємо до цілого значення 155; розрахунок: 155 х 4% = 6,2 округлюємо до цілого значення 6.
Також підтвердили, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, помісячно у 2023 році становила: з січня по квітень - 2 особи, з травня по червень - 3 особи, з липня по серпень - 5 осіб, у вересні - 6 осіб, у жовтні - 7 осіб, у листопаді - 8 осіб, у грудні - 9 осіб. При цьому зазначили про невиконання нормативу у кількості 1 особа.
Як видно з наказів директора товариства «ДЮС Трейд» №03/07-К від 03.07.2023 (а.с.45) та №26/12 від 26.12.2023 (а.с.46) про виділення (створення) робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (копії додаються), на виконання вимог частини третьої статті 18 та частини першої статті 19 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідачем було виділено (створено) 5 робочих місць за посадою - «Комплектувальник товарів» та 5 робочих місць за посадою - «Агент торговельний». Також у цих наказах визначено подати до відповідного центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу.
Крім того, товариство зверталося до Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості, що підтверджується відміткою про прийняття звітів №3-ПН від 05.07.2023 із додатком «Відомості про вакансію(ї)» (а.с.35-38) та від 28.12.2023 із додатком «Відомості про вакансію(ї)» (а.с.39-41).
На підтвердження працевлаштування у ТОВ «ДЮС Трейд» у 2023 році за основним місцем роботи п'яти осіб із інвалідністю подано:
- накази про прийняття на роботу ОСОБА_1 (від 26.07.2023), ОСОБА_2 (попереднє прізвище ОСОБА_3 - від 05.09.2023), ОСОБА_4 (від 19.05.2023), ОСОБА_5 (від 13.12.2023), ОСОБА_6 (від 11.10.2023) (а.с.98, 102, 108, 115, 123);
- засвідчені копії трудових книжок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (попереднє прізвище ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.69-95, 99-100, 103-107, 109-113, 116-118);
- копії довідок до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №1112427 від 06.12.2021 про встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності з 01.11.2021 безтерміново; №909203 серії 12 ААА від 15.05.2018 про встановлення ОСОБА_7 другої групи інвалідності безтерміново, інвалідність з дитинства; серії 12 ААА №243237 від 09.09.2015 про встановлення ОСОБА_5 інвалідності третьої групи безтерміново; серії 12 ААВ №259308 від 24.01.2022; про встановлення ОСОБА_6 третьої групи інвалідності довічно (а.с.95зв.-96, 101, 113зв.-114).
Факт такого працевлаштування відповідачем протягом 2023 року до вже працюючих ще п'яти осіб, яким встановлено інвалідність, не заперечується позивачем.
При цьому, предметом спору є відсутність чи наявність підстав для накладення санкцій за невиконання норми по працевлаштуванню особи з інвалідністю у кількості одна особа.
Як видно із середньооблікової кількості штатних працівників за 2023 рік у ТОВ «Дюс Трейд» у розрізі місяців така кількість складає: січень - 133, лютий - 137, березень - 138, квітень - 139, травень - 149 ,червень - 158, липень - 166, серпень - 168, вересень - 167, жовтень - 166, листопад - 168, грудень - 176 (а.с.124).
Так, у відповіді на відзив позивач пояснив, що відповідачем у січні 2023 року мало бути створено 3 (три) робочих місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, розрахунок: 5 (норматив робочих місць) - 2 (кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю), з поданням центру зайнятості звітності №3-ПН (первинної) про наявні 3 (три) вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю; у березні 2023 року - ще 1 (одне) робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, розрахунок: 6 (норматив робочих місць) - 2 (кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю), з наданням центу зайнятості звітності №3-ПН (уточнювальну) щодо наявних 4 (чотирьох) вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю; з травня по червень 2023 року норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю склав - 6 (шість) одиниць, при працевлаштованих 3 (трьох) особах з інвалідністю, тому відповідач у травні 2023 року міг скоригувати кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, зменшивши їх до 3 (трьох) одиниць з поданням до центру зайнятості звітності за формою №3-ПН (уточнювальної); з липня по грудень 2023 року відповідачем вжито заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, шляхом збільшення кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю та поданням 05.07.2023 до центру зайнятості звітності за формою 3-ПН про наявність 5 (п'яти) вакансій. Наголосив при цьому, про невиконання ТОВ «Дюс Трейд» в 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування 1 (однієї) особи з інвалідністю.
Відповідач у запереченні звертав увагу, що позивач не зазначає яким нормативним документом передбачений такий обов'язок роботодавця, а у частині першій статті 19 Закону №875-XII передбачено для підприємств норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Зазначав, що у зв'язку із цим виконання або невиконання нормативу роботодавцем оцінюється на підставі облікового складу роботодавця за рік, а не за місяць, квартал чи іншій період.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено у Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII (Закон №875-XII).
За правилами частини другої статті 17 названого Закону підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
За положеннями статті 18 Закон № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 19 цього ж Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об'єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.
Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
У відповідності до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затверджено Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 № 17 та постанова правління
Пенсійного фонду України 10.03.2023 № 14-1.
Цей Порядок відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначає механізм надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік. Розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку.
Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», інших нормативно-правових актів.
Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п'яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
За нормами підпункту 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затверджену наказом Державного комітету статистики України 28.09.2005 №86 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
За змістом статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
На підставі з'ясованих у справі обставин і наведених правових норм, суд приходить до таких висновків.
Так, обов'язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом №875-XII нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.
При цьому, обов'язок суб'єкта господарювання із створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № П/811/696/17, від 06.02.2018 у справі № П/811/693/17, від 08.05.2018 у справі № 805/2275/17-а, від 24.04.2019 у справі № 817/1188/18, від 28.05.2019 у справі № 807/554/17, від 11.09.2020 року у справі № 440/2010/19, від 01.10.2020 року у справі № 520/3933/19.
Також порушення обов'язку товариства із виділення і створення робочих місць для працевлаштування осіб із інвалідністю - у ході судового розгляду встановлено не було.
Крім того, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
У той же час, нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» заходів для працевлаштування останніх.
Також, як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №400/3957/21 від 21.11.2022, саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов'язок перевірки суб'єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Докази проведення перевірки у випадку, який розглядається, - відсутні.
Щодо зауважень позивача про невчасне подання товариством звітності форми №3-ПН, то у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 №2682-IX, по-перше, починаючи з 2022 року подання роботодавцями до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма № 10-ПОІ) вже не вимагається. Відповідну інформацію щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України. По-друге, суд враховує доводи товариства відповідача про те, що звіт №3-ПН подається з дня виникнення у роботодавця потреби в підборі працівників або з дати відкриття вакансії, але не пізніше, ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії, що і було дотримано у досліджуваному випадку.
Крім того, суд погоджується із аргументом відповідача про те, що стаття 19 Закону №875-XII передбачає для підприємств норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, тому виконання або невиконання нормативу роботодавцем оцінюється на підставі облікового складу роботодавця за рік, а не за місяць, квартал чи іншій період.
Також суд ще раз звертає увагу на положеннями статті 18 Закону №875-XII, у відповідності до яких забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості; а підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані саме виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, що і було зроблено товариством позивача, а не займатися самостійним пошуком осіб із інвалідністю.
Отже, із урахуванням наведеного у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.