18 червня 2025 року № П/320/273/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомНаціонального банку України
доТовариства з обмеженою відповідальністю “Фактор Пей»
простягнення штрафних санкцій,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор Пей» штрафних санкцій у сумі 17000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №П/320/273/20 розподілено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Замінено позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на Національний банк України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до відповідача було застосовано штрафні санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг у розмірі 17000 грн. 00 коп. Відповідач самостійно заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як підтверджено матеріалами справи, постановою Нацкомфінпослуг про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 20 березня 2019 року №287/16-2/13 на підставі статті 39, пункту 3 частини першої статті 40, пункту 2 частини першої статті 41, частини першої статті 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", абзацу першого пункту 1.5 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1, пункту 2.4 розділу ІІ, пункту 3.2 розділу ІІІ, абзацу другого пункту 4.20 розділу IV Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319 (далі по тексту - Положення №2319) у відношенні відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.
Суд встановив, що зазначена постанова направлена на адресу відповідача поштою, однак, поштове відправлення із постановою повернулося відправнику без вручення.
Постанова Нацкомфінпослуг про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 20 березня 2019 року №287/16-2/13 складена на підставі акта від 20 березня 2019 року про правопорушення, вчинені ТОВ “Фактор Пей»" на ринку фінансових послуг №287/16-2/13, у якому встановлені порушення відповідачем вимог підпункту 2 пункту 2, підпункту 2 пункту 4 розділу ІІ та пункту 11 розділу ІІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами, юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законм та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 №3840, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2017 №1294/31162, в частині неподання звітних даних за 2018 рік до Нацкомфінпослуг.
На момент подання адміністративного позову доказів, які б підтверджували виконання зазначеної постанови чи її оскарження у встановленому законом порядку до позивача не надходило.
Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, на момент подання адміністративного позову доказів, які б підтверджували виконання зазначеної постанови чи її оскарження у встановленому законом порядку до позивача не надходило.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12-1 Закону України від 12.07.2001 року №2664-ІІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі також - Закон № 2664-ІІІ) фінансові установи повинні розкривати звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність), що складаються та подаються відповідно до вимог законів з питань регулювання ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.11.2012 року № 2319 було затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.
Відповідно до пунктів 10, 11, 12 частини першої статті 28 Закону №2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; звертається до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
Відповідно до статті 39 Закону №2664-ІІІ у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Зазначені положення кореспондуються із пунктами 1.4, 1.5 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.11.2012 року № 2319.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону №2664-ІІІ фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Відповідно до статті 14 Закону №2664-ІІІ фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
Правила складання та подання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, інформація про які внесена до Державного реєстру фінансових установ, та юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України або Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, можливість надавати послуги з фінансового лізингу, до Нацкомфінпослуг, загальні вимоги до заповнення форм звітних даних та строки їх подання встановлено Порядком надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженим розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 року № 3840 (далі також - Порядок №3840).
Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку №3840 фінансові компанії - управителі та фінансові компанії - адміністратори подають до Нацкомфінпослуг такі види звітності: місячна; річна.
Згідно підпунктів 1, 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №3840 звітність, що складається відповідно до цього Порядку (крім звітності лізингодавців), подається до Нацкомфінпослуг у такі терміни: за місяць - до 25 числа включно місяця, наступного за звітним; квартальну та річну - у терміни, визначені пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.
Згідно пункту 3 частини першої статті 40 Закону №2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статями 41 і 43 цього Закону.
Пунктом 2 частини першої статті 41 Закону №2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин другої, третьої статті 41 Закону №2664-ІІІ рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.
Згідно частини першої статті 42 Закону №2664-ІІІ штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.
Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.
Посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.
Штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.
З матеріалів справи судом встановлено, що постанову Нацкомфінпослуг від 10.04.2019 №174/287/16-2/13-П у судовому порядку не оскаржено, докази щодо сплати штрафних санкцій у добровільному порядку у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи те, що постанову про застосування штрафних санкцій від 10.04.2019 №174/287/16-2/13-П прийнято уповноваженим на те органом з дотриманням вимог законодавства, у встановленому законодавством порядку відповідачем не оскаржена, а фінансові санкції не сплачені, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; ЄДРПОУ 00032106) задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор Пей» до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління ДКС України за місцем знаходження платника (КБК 21081100)) штраф в сумі 17000 грн (сімнадцять тисяч грн).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.