18 червня 2025 року м. Київ справа №320/20330/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.04.2019р. на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок із застосуванням відповідного відсоткового значення розміру пенсії (80%); про визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу доплати до пенсії згідно ПКМУ №713 від 14.07.2021р. та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу відповідну доплату з 01.07.2021р. в розмірі 2000 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 року заяву позивача про роз'єднання позовних вимог у справі задоволено. Роз'єднано заявлені у справі вимоги, виділивши в окрему адміністративну справу вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу доплати до пенсії згідно ПКМУ №713 від 14.07.2021р. та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу відповідну доплату з 01.07.2021р. в розмірі 2000 грн.
Відтак, суд розглядатиме у межах даної справи позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві, а саме:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії відповідно до рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та 22 червня 2022 року на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України від 31 серпня 2020 року №21/3/2-9/878-893 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення в розмірі 80% починаючи з 01 квітня 2019 року та нарахування та виплаті з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та 22 червня 2022 року на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України від 31 серпня 2020 року № 21/3/2-9/878-893 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення в розмірі 80% починаючи з 01 квітня 2019 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262), розмір якої на момент призначення становив 80% сум грошового забезпечення.
Позивач вважає, що йому протиправно зменшено відсоткове значення розміру пенсії, оскільки при перерахунку пенсії повинні застосовуватись норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а подальші зміни до закону щодо зменшення відсоткового розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсій, а не перерахунку уже призначеної пенсії.
На думку позивача, така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що змусило його звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача докази по справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про протиправність позовних вимог та просить відмовити в задоволені позову.
Розглянувши подані документи і матеріали оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши на підставі положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд встановив -
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, розмір пенсії позивача на момент її призначення дорівнював 80% грошового забезпечення.
Так, на виконання рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року у справі №640/33985/21 та від 22 червня 2022 року у справі №640/32865/21, здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі нової довідки про грошове забезпечення, однак при цьому ГУ ПФУ при здійсненні перерахунку пенсія позивача знову була перерахована, виходячи з 70% грошового забезпечення.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262, відповідно до якого законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону № 2262 (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону № 2262 (в редакції, яка була чинна на момент призначення позивачу пенсії) було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.
08.07.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI (далі - Закон № 3668), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону № 2262, зокрема у частині другій статті 13 цифри 90 замінено цифрами 80.
27.03.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні № 1166-VII (далі - Закон № 1166), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262: у частині другій статті 13 цифри 80 замінено цифрами 70. Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Отже, стаття 63 Закону № 2262 визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку № 45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ № 103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій, з 01 січня 2018 року.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262 регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262 ані Законом № 3668, ані Законом № 1166 у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанови Кабінету Міністрів України № 45 і № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668 та Законом № 1166 зміни до статті 13 Закону № 2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668 та Закону № 1166.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262 на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79615886), яке залишено без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85174587).
У цьому рішенні вказані обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ № 103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704.
Таким чином, дана адміністративна справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Частиною третьою статті 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно здійснив зменшення відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 80% до 70% сум грошового забезпечення.
Водночас, суд встановлено, що основний розмір пенсії позивача при її призначені обраховано з 80% грошового забезпечення, однак при подальших перерахунках пенсії позивача основний її розмір вираховувався із 70% грошового забезпечення, що було мотивовано ГУ ПФУ застосуванням ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-XII (в редакції Закону №1166-VII), а її максимальний розмір обмежувався десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з покликанням на положення ч. 7 ст. 43 вказаного Закону.
Слід також зазначити, що протиправність дій відповідача із зменшення основного розміру пенсії позивача, вже встановлювалась у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі № 320/9926/22.
Систематичну практику органів ПФУ стосовно встановлення таких обмежень при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішень суду у разі не зазначення у такому рішенні вказівки на відсотковий розмір грошового забезпечення та щодо максимального розміру пенсії, суд визнає загальновідомими обставинами.
При цьому, метою адміністративного судочинства є саме ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що виключає потребу в зверненні до суду з додатковими позовними заявами задля реального захисту своїх порушених прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.04.2019 відсоткового значення розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення.
Крім того, також мають бути визнані протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення.
При цьому стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та провести виплату позивачу пенсії, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року у справі №640/33985/21 та від 22 червня 2022 року у справі №640/32865/21 на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України від 31 серпня 2020 року №21/3/2-9/878-893, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчиняти дії відповідно до рішень суду.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2147,00 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2147,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі довідки Фінансово-економічного управління СБ України від 31 серпня 2020 року №21/3/2-9/878-893 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення в розмірі 80% починаючи з 01 квітня 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2147,00 (дві тисячі сто сорок сім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.