18 червня 2025 року Справа №640/17115/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ная Косметікс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЯ КОСМЕТІКС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2022 №00097060704 та №00097050704.
Позиції сторін
В обґрунтування позову товариство вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті без дослідження відомостей, що містяться у документах бухгалтерського та податкового обліку позивача.
Крім того, позивач зазначає, що ТОВ "НАЯ КОСМЕТІКС" правомірно сформовано податковий кредит за перевіряємий період, належні первинні документи були в повному обсязі надані контролюючому органу до перевірки та після неї на підставі пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.
Також представник ТОВ "НАЯ КОСМЕТІКС" вказав, що запит про надання документів не містив вимоги про надання документів складського обліку товарів, а тому висновки відповідача про порушення вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України є безпідставними. При цьому, позивач звертає увагу, що відповідач не заявив жодних зауважень щодо повноти обов'язкових реквізитів, змісту первинних документів, складених на підставі господарських операцій з придбання позивачем товарів, стосовно яких проведено інвентаризацію.
Позивач наголошує, що упаковки товарів містять достатньо відомостей про належність цих товарів саме позивачу як підприємству-імпортеру, зокрема, митними органами при здійсненні процедури митного контролю жодних зауважень до товару та його упаковки не виявлено.
На думку позивача, всі інші висновки та доводи відповідача будуються виключно на суб'єктивних припущеннях посадових осіб контролюючого органу, що призвели до прийняття неправомірних спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки документального підтвердження щодо проведення складського обліку товару позивачем не надано, про що складено акт від 31.01.2022 №667/Ж6/26-15-07-07-04.
Крім того, під час перевірки встановлено зберігання позивачем лише частини товарів, які, при цьому зберігалися у складі, який позивачем не орендувався.
Відповідач також зазначає, що під час перевірки встановлено відсутність ідентифікаційних відомостей на товарі стосовно належності саме ТОВ "НАЯ КОСМЕТІКС" як підприємству-імпортеру, а також виявлено наявність великої кількості картонних коробок з товаром із позначкою “R», що, на переконання відповідача, мало своїм пунктом призначення поставку в Росію.
З урахуванням встановлених перевіркою обставин, відповідач вказує про відсутність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
16.02.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/17115/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (суддя Балаклицький А. І.).
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.11.2024 справу розподілено судді Войтович І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 дану адміністративну справу прийнято до провадження, визначено здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання на 18.12.2024 о 13:15 год.
Наявні у справі відзив відповідача від 17.11.2022 із додатковими доказами, відповідь на відзив від 25.11.2022 із додатковими доказами, додаткові докази позивача від 22.04.2024. Додаткових пояснень та доказів сторонами не подано.
18.12.2024 у підготовче судове засідання прибули представники сторін: представник позивача Нікітін О.С., представник відповідача Гайдай В.М. та не заперечили проти закриття підготовчого провадження в порядку письмового провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті, з урахуванням чого судом постановлено ухвалою про закриття провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 29 січня 2025 року о 09:30 год.
29.01.2025 за участю представника позивача Нікітіна О.С., представника відповідача Засімчук А.С. допитано свідка ОСОБА_1 . Суд порадившись на місці оголосив перерву у справі.
Наступне судове засідання призначено на 19.02.2025 об 11:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
19.02.2025 в судове засідання прибули представники позивача Нікітін О.С., відповідача ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_1 . Представником позивача надано додаткові докази.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, допитавши свідка ОСОБА_1 , розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, за відсутності заперечень учасників справи, судом на місці ухвалено завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Встановлені обставини судом
У період з 11.01.2022 по 31.02.2022 року на підставі наказів Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2022 № 14-п, від 24.01.2022 № 543-п «Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» (код 41784163)», відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» щодо законності декларування у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2021 №9387771982 (далі - декларація) від?ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад 2021 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за грудень 2019 року, січень, вересень 2020 року, липень, серпень 2021 року.
За результатами перевірки складено акт від 07.02.2022 № 6939/26-15-07-04-04/41784163 та встановлено порушення ТОВ «НАЯ КОСМЕТКС» :
1. п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України внаслідок заниження податкового зобов'язання з ПДВ до сплати, за листопад 2021 року на загальну суму 1 183 760 гривень;
2. п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України внаслідок завищення суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2021 року на загальну суму 2 758 429 гривень;
3. п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, у зв'язку з тим, що посадовим особам контролюючого органу не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Акт від 07.02.2022 № 6939/26-15-07-04-04/41784163 направлено на податкову адресу засобами кур'єрської експрес-доставки 07.02.2022 та вручено 14.02.2022.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками, викладеними в акті перевірки, 10.06.2022 року товариство направило до ГУ ДПС у м. Києві заперечення разом з підтверджуючими документами у вигляді додатків.
22.06.2022року ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» отримано лист ГУ ДПС у м. Києві від 16.06.2022 року №5719/26-15-07-04-04, згідно якого Заперечення ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» на акт перевірки залишено без розгляду, висновки акту перевірки - без змін, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності з 27.05.2022 р., поновлено перебіг строків, у тому числі строків подання та розгляду заперечень. Тобто, граничним строком для подання заперечень до акту перевірки, на переконання контролюючого органу, було 31.05.2022 року.
Також цим листом контролюючий орган повідомив товариство про прийняття на підставі акту перевірки податкових повідомлень-рішень від 07.06.2022 року №00097060704, від 07.06.2022 року та № 00097050704 та вказав, що останні відправлені засобами поштового зв?язку на адресу товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що станом на 15.07.2022 року товариство, так і не отримало оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки, ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» звернулося до ГУ ДПС у м. Києві з запитом від 15.07.2022 року №38 про надання можливості безпосередньо отримати податкові повідомлення-рішення представником товариства в приміщенні податкового органу.
02.08.2022 року представником ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» отримано власноруч в приміщенні канцелярії ГУ ДПС у м. Києві разом з листом ГУ ДПС у м. Києві від 27.07.2022 року № 8057/1/26-15-07-04-04-07 наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 07.06.2022 року №00097060704, яким зменшено розмір від?ємного значення суми ПДВ ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» за листопад 2021 року на суму 2 758 429,00 грн.;
- від 07.06.2022 року № 00097050704, яким ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» збільшено суму грошового зобов?язання з ПДВ на загальну суму 1 479 700, 00 грн., в тому числі основний платіж - 1 183 760,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 295 940, 00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2022 №00097060704, позивачем подано скаргу до ДПС України разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на її подання (вих. № 16/8/2 від 16.08.2022).
Рішенням ДПС України від 31 серпня 2022 року № 10019/6/99-00-06-01-05-06 відмовлено у поновленні пропущеного товариством строку на подання скарги в адміністративному порядку.
ДПС України також прийнято Рішення від 01.09.2022 року № 10129/6/99-00-06-01-05-06, яким скаргу товариства залишено без розгляду, а спірне податкове повідомлення-рішення від 07.06.2022 №00097060704 - без змін.
Не погоджуючись також з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2022 №00097050704, позивачем подано скаргу до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 29 вересня 2022 року № 11891/6/99-00-06-01-05-06 спірне податкове повідомлення-рішення від 07.06.2022 №00097050704 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Застосовано судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України (тут і далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважаються, зокрема :
в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).
Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1.9 статті 20 ПК України податковий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, :
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно з пунктом 189.1 статті 187 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Пунктами 4-5, 8-9 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.
Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем);
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.
У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).
Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV).
Частиною першою статті 10 Закону № 996-XIV встановлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стані оцінка.
Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством (частина друга статті 10 Закону № 996-XIV).
Разом з цим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (далі Положення № 88) встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).
Відповідно до пунктів 2.1 та Положення №88 (тут і далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 30.10.2014 за №1365/26142, затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (далі Положення № 879), яке визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів та застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення № 879 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:
виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;
виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
У відповідності до пункту 4 Положення № 879 проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об'єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.
Проведення інвентаризації є обов'язковим за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
Згідно з пунктом 1 розділу II Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.
За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства.
У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Відповідно до пунктів 5-7 розділу II Положення № 879 до початку перевірки фактичної наявності активів: перевіряється справність усіх ваговимірювальних приладів; завершується обробка всіх документів щодо руху активів та формуються останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів; визначаються залишки на дату інвентаризації; активи групуються, розсортовуються та розкладаються за назвами, сортами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку (у разі проведення раптових інвентаризацій це робиться у присутності інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії)).
Голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), із зазначенням «До інвентаризації на (дата)». Для бухгалтерської служби ці документи є підставою для визначення залишків активів на початок інвентаризації за даними обліку.
Матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.
Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.
Дослідивши питання обґрунтованості висновків контролюючого органу, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 07.06.2022 року №00097050704 та №00097060704 судом встановлено наступне.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №00097050704 є встановлене перевіркою порушення позивачем вимог п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України внаслідок заниження податкового зобов'язання з ПДВ до сплати, за листопад 2021 року на загальну суму 1 183 760 гривень.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №00097060704 є встановлене перевіркою порушення позивачем вимог п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України внаслідок завищення суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2021 року на загальну суму 2 758 429 гривень.
Як вбачається з акта перевірки, основним чинником виникнення у позивача від?ємного значення з ПДВ за листопад 2021 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах за грудень 2019 року, січень, вересень 2020 року, липень, серпень 2021 року є ввезення на митну територію України товарів (косметичні товари в асортименті виробника Ruby Rose Cosmetique S.A.R.L. від експортера Ruby Rose Cosmetics FZCO a Jinhua Glamour Cosmetics Co., LTD) та придбання товарів (косметичні товари в асортименті TM Ruby Rose та TM Lippy Joy) на митній території України в обсягах, що значно перевищували обсяги їх реалізації.
За період з 01.11.2021 по 30.11.2021 ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» задекларовано податкових зобов?язань з податку на додану вартість у сумі 164 266 гривень, а податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2 922 695 гривень.
При цьому, перевіркою рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларації) встановлено заниження суми податкових зобов?язань на суму 3 942 189 гривень.
Відповідно до наданої ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» оборотно-сальдової відомості за листопад 2021 року по субрахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.11.201 залишки товару становлять 2 189 125,000 од. на суму 19 710 947,31 грн. (ПДВ 3 942 189,46 грн.).
В ході проведення перевірки директору ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» - Вахрані Мохамеду Тахару вручено під підпис лист ГУ ДПС у м. Києві від 13.01.2022 року № 494/1/26-15-07-04-04-07 «Про проведення інвентаризації» з вимогою провести інвентаризацію фактично наявних товарно-матеріальних цінностей на підприємстві в присутності представників, що здійснюють перевірку (у визначений термін - 18.01.2022 року).
Інвентаризація активів підприємства з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження проводилась 18.01.2022 року посадовими особами ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» відповідно до наказу товариства від 17.01.2022 року №1 за адресою розташування складів товариства: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3 в присутності представників ГУ ДПС у м. Києві, що здійснювали перевірку.
За результатами проведеної інвентаризації товариством складено Інвентаризаційні описи від 18.01.2022 № 1 (середній склад), № 2 (маленький склад), № 3 (великий склад) щодо товарно-матеріальний цінностей, що знаходилися за адресою : м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3, відповідно до яких встановлено фактичну наявність ТМЦ на складах №1, №2, №3 загальною площею 435 кв.м. 2 039 371 од. товару та 18 ящиків на загальну суму 17 858 682,8 грн. та виявлено нестачу в кількості 1 872 од. на суму 18 531,99 грн., оскільки, згідно з даними бухгалтерського обліку товариства, кількість ТМЦ складала 2 041 243 шт. та 18 шт.
Згідно Інвентаризаційного опису № 1 від 18.01.2022 (середній склад) ТОВ “НАЯ КОСМЕТІКС» під час проведення інвентаризації встановлено фактичну нестачу товарів (косметичних товарів в асортименті, що перелічений на ст. 10 акту перевірки) в кількості 500 шт. в сумі 8 609,72 грн. без ПДВ.
Відповідно до Інвентаризаційного опису № 2 від 18.01.2022 (маленький склад) ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» за даними бухгалтерського обліку зберігалися товари (косметичні товари в асортименті, що перелічений на ст. 10 акту перевірки) в кількості 60 832 шт в сумі 454 875,94 грн. без ПДВ.
Також згідно Інвентаризаційного опису № 3 від 18.01.2022 (великий склад) ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» під час проведення інвентаризації встановлено фактичну нестачу товарів (косметичних товарів в асортименті, що перелічений на ст. 12-14 акту перевірки) в кількості 1 368,00 шт в сумі 13 300,84 грн. без ПДВ.
В акті перевірки зазначено, що в ході проведення та до закінчення перевірки ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» документального підтвердження щодо проведення складського обліку товару (відповідні документи, які ведуться матеріально-відповідальною особою на складі) не надано, про що складено акт від 31.01.2022 № 667/Ж6/26-15-07-07-04.
Також в ході проведення перевірки директору ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» - Вахрані Мохамеду Тахару вручено під підпис лист Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2022 № 35573/1/26-15-07-04-04 «Про проведення огляду нежитлового приміщення» з проханням надати інформацію щодо часу та дати доступу до приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС».
18.01.2022 під час проведення інвентаризації посадовими особами ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» разом з посадовими особами контролюючого органу було обстежено складські приміщення за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3.
Під час огляду приміщення та згідно наданого договору від 01.06.2020 № 4.2020 (акта прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.06.2020), укладеного між ПрАТ «ІНВЕСТБУД-11» (код ЄДРПОУ 01269514) (Орендодавець) та ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» (Орендар) встановлено, що ПрАТ «ІНВЕСТБУД-11» передано в оренду ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» нежитлові приміщення під склад та офіс 459,6 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3.
Відповідно до наданого плану поверхів виробничого будинку за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3 (та додатку 1 до договору від 01.06.2020 № 4.2020) встановлено, що ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» орендує 2 нежитлові приміщення під склад (поверх І, літ. «ж») загальною площею 367,3 кв.м. (нежитлові виробничі приміщення літ. «Ж» № 1 площею 97,4 кв.м та літ. «Ж» № 2 площею 269,9 кв.м), а також - нежитлове приміщення під офіс літ. «Ж» № 19, 21, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42 загальною площею 92,3 кв.м.
Також згідно наданого плану поверхів виробничого будинку за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3 встановлено ще 2 нежитлові приміщення (поверх 1, літ. «Ж») загальною площею 129,6 кв.м (нежитлові виробничі приміщення літ. «Ж» № 4 площею 61,9 кв. м та літ. «Ж» № 5 площею 67,7 кв.м). В ході проведення огляду було встановлено, що ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» також зберігає товар (косметичні товари в асортименті) в нежитловому виробничому приміщенні (поверх І, літ. «Ж») № 5 площею 67,7 кв.м.
За результатами проведеної інвентаризації активів товариства контролюючий орган встановив фактичне зберігання частини товарів (косметичних товарів в асортименті) на складі (поверх І, літ. “Ж») № 5 площею 67,7 кв.м., який, як стверджує відповідач, не орендувався ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС».
Крім того, в ході проведення 18.01.2022 посадовими особами контролюючого органу під час огляду трьох складських приміщень, які використовує ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3 (поверх І літ. «Ж» № 1 площею 97,4 кв.м., № 2 площею 269,9 кв.м, № 5 площею 67,7 кв.м) було встановлено наявність товарно-матеріальних цінностей. а саме: картонні коробки із зображенням позначення «RR», в яких знаходилися косметичні товари в асортименті TM Ruby Rose. Також, крім зазначеного позначення було встановлено наявність в правому верхньому куті позначок «U» та «R» на даних коробках.
Як стверджує відповідач, в ході проведення огляду товару, який був у даних коробках було встановлено наявність деяких косметичних товарів в заводській упаковці із позначенням: «Импортёр: ООО «Горизонт Плюс» 123290 г. Москва, 1-Й Магистральный туп., д 5 А, офис 701 +74951081174 www.rubvrose.ru». Косметичних товарів TM Ruby Rose із позначенням імпортера ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» в ході проведення огляду не було встановлено.
За результатами проведеного огляду складено акт обстеження складського приміщення від 21.01.2022 № 421/Ж6/26-15-07-04-04 із додатками (фотофіксаціями).
Враховуючи вищезазначену інформацію, а саме: ненадання документального підтвердження щодо проведення складського обліку товару; відсутність ідентифікаційних даних на товарі (у т.ч. картонних коробках) щодо підприємства-імпортера (неможливість встановити належність товару власнику ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС»); використання складського приміщення за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3 (поверх І літ. «Ж» № 5 площею 67,7 кв.м) спільно із пов??язаним суб?єктом господарювання ТОВ «ЛІЗА-КОСМЕТІКС»; наявність великої кількості картонних коробок з товаром із позначкою «R» (тобто пунктом призначення якого мала бути Росія); наявність товару в заводській упаковці із зазначенням підприємства-імпортера із Росії, контролюючий орган встановив відсутність залишків товару, відповідно до наданої ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» оборотно-сальдової відомості за листопад 2021 року по субрахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.11.2021 в сумі 19 710 947,31 грн. (ПДВ 3 942 189,46 грн.).
Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про заниження ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» податкових зобов?язань з ПДВ за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 на загальну суму 3 942 189 гривень, що, зокрема, вплинуло на завищення від'ємного значення з ПДВ, відображеного товариством у податковій звітності за листопад 2021 року, на 2 758 429 грн.
Суд вказує, що, формуючи вищевказані висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, контролюючий орган зазначає, що платником податків до перевірки не надано документального підтвердження проведення складського обліку косметичних товарів, про що складено акт від 31.01.2022 № 667/Ж6/26-15-07-07-04.
Разом з тим, суд вважає такі висновки контролюючого органу необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки позивачу був вручений запит про надання документів від 11.01.2021 № 1, яким контролюючий орган просив позивача надати наступні документи за перевіряємий період: наказ про облікову політику підприємства; копії наказів про призначення директора та головного бухгалтера; загальну оборотно-сальдову відомість; картки рахунків 311, 631, 632, 361, 362, 28, 10, 23, 26; Оборотно - сальдову відомість 28, 281, 282, 10, 23, 26, 15, 31, 631, 632, 361, 362, в розрізі товарів 28; Картки рахунків 28 в розрізі складів і первинних документів; Договори/контракти, ВМД, TTH, платіжні доручення по імпортних операціях; договори, платіжні доручення, акти, видаткові, ТТН на реалізацію товарів; Загальну оборотно - сальдову відомість; акти інвентаризації.
При цьому, суд звертає увагу, що у вищевказаному переліку документів, що необхідно надати для перевірки відсутнє посилання на необхідність надання документів складського обліку товарів ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», що свідчить про безпідставність доводів відповідача у цій частині.
Крім того, ненадання під час проведення інвентаризації документів про ведення складського обліку, враховуючи при цьому що вказані документи не витребовувались відповідачем, не може слугувати самостійною підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем розміру від??ємного значення з ПДВ у декларації за листопад 2021 року та заниження товариством суми ПДВ у листопаді 2021 року.
Суд зауважує, що такі висновки можуть бути зроблені лише за результатам повного, всебічного вивчення первинних документів та даних бухгалтерського обліку позивача як платника податків, що підтверджують здійснення господарських операцій позивачем та дані, відображені в податковій декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2021 року. Зокрема, контролюючим органом не встановлено відсутність первинних документів, що підтверджують придбання товару, а також відсутність в них будь-яких обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 1 та 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Разом з тим, судом встановлено відсутність зауважень у контролюючого органу до документів, зокрема, первинних, складених за перевіряємий період (листопад 2021 року) та наданих позивачем під час перевірки, повний перелік яких міститься у Додатку 1 до акта перевірки, а саме :
1. стосовно податкових зобов'язань з ПДВ :
- Оборотно-сальдові відомості по рахункам № 10, № 20, № 28, 311, 361;
- Податкові декларації з ПДВ та додатки до них;
- Картки рахунку № 10, № 20, № 28, № 311, 361;
- Банківські виписки по рах. 311;
- Інформація з ІР “Податковий блок» щодо особових облікових карток контролюючого органу за перевіряємий період в розрізі податку, інформація з ЄРПН;
2. стосовно податкового кредиту з ПДВ :
- Договори поставки, оренди, суборенди та додатки до них;
- Видаткові накладні, податкові накладні;
- Банківські виписки по рах. 311;
- Оборотно-сальдові відомості по рахункам № 10, № 20, № 28, 311, 631;
- Картки рахунку № 10, № 20, № 28, № 311, 631;
- Податкові декларації з ПДВ та додатки до них;
3. стосовно повноти декларування сум ПДВ :
- Податкові декларації з ПДВ та додатки до них;
- Інформація з ІР “Податковий блок» щодо особових облікових карток контролюючого органу за перевіряємий період в розрізі податку, інформація з ЄРПН;
- Оборотно-сальдові відомості по рахункам № 10, № 20, № 28, 311, 631;
- Картки рахунку № 10, № 20, № 28, № 311, 631.
Вказаний перелік документів свідчить, що позивач під час проведення перевірки надав певний обсяг документів, який був використаний контролюючим органом і висвітлений в акті перевірки, та стосовно якого у контролюючого органу зауважень не встановлено. Належних та допустимих доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Більше того, судом встановлено, що документи щодо складського обліку товарів, які не витребовувались під час перевірки, але на які посилається контролюючий орган з метою обґрунтування своєї позиції, були надані позивачем разом із запереченням на акт перевірки, та разом зі скаргою товариства, поданою в порядку адміністративного оскарження, однак, безпідставно не були враховані контролюючого органу.
Так, судом встановлено, що наказом ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» від 13.02.2018 року № 3 введено з 13.02.2018 року посаду завідуючого складом.
14.02.2018 року між ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» та ОСОБА_3 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника.
Як вбачається з матеріалів справи, для обліку руху матеріалів на складі товариством ведуться картки складського обліку за кожним видом товару, записи у картці виконують на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція.
Крім того, судом з'ясовано, що в товаристві ведеться 386 карток складського обліку в розрізі кожного найменуванням товару.
При цьому, суд враховує, що реєстр карток складського обліку та копії карток складського обліку надавались контролюючому органу разом із запереченням до акту перевірки та скарги ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», поданої в порядку адміністративного оскарження та, зокрема, долучені позивачем та містяться в матеріалах справи.
Суд наголошує, що, відповідно до абз.2 п.44.6 ст.44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняте рішення.
У постановах від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 27 квітня 2022 року у справі № 420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 560/12984/23 зазначав, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об'єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.
При цьому, судом встановлено, що акт перевірки отримано позивачем 14.02.2022 року засобами кур?єрської доставки, що підтверджується копією накладної кур?єрської експрес-доставки із штрих кодовим ідентифікатором № 00203722, а тому відлік строку на подання заперечень на акт перевірки розпочався з 15.02.2022 р., а граничний строк на подання заперечень закінчувався 28.02.2022 р.
Разом з тим, указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року (далі - указ Президента № 64/2022), у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан в Україні із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
У зв?язку із початком бойових дій на території м. Києва та Київської області в лютому місяці 2022 року фактично було зупинено господарську діяльність ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», керівник та головний бухгалтер були змушені через існування загрози життю та здоров?ю покинути територію України, що підтверджується копіями сторінок паспортів з відмітками (штампами) про перетин державного кордону України.
В подальшому ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», відповідно до наказу від 24.02.2022 року №1 «Про оголошення простою», оголошено простій всім працівникам ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» із 24 лютого 2022 р. до можливості відновити роботу, з оплатою праці у розмірі 2/3 окладу.
Період простою у ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» діяв протягом березня-квітня 2022 року.
Під час простою працівників ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» звільнено від обов?язку бути присутніми, як на віддалених робочих місцях, так і на робочих місцях в офісі. Простій на підприємстві припинено з 01.05.2022 року для усіх працівників підприємства відповідно до наказу ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» від 29.04.2022 року №2 «Про припинення простою».
Враховуючи тривалу дію воєнного стану, подальше існування загрози життю та здоров?ю працівників товариства внаслідок періодичних ракетних обстрілів території України російською федерацією та продовження бойових дій на території України, на підставі наказу від 01.05.2022 року №3 «Про дистанційний режим роботи» (копія додається), ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» запровадило з 01.05.2022 року на період дії воєнного стану для всіх працівників ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» дистанційний режим роботи, в тому числі й тих, що знаходяться в межах території чи за межами території України.
10.06.2022 ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», користуючись правом, передбаченим пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України, подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки. До вказаного заперечення на акт перевірки було надано копії договорів, інвойсів, специфікацій, розрахункових документів, вантажно-митних декларацій та документів, що підтверджують ведення складського обліку.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов до висновку, що ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» під час судового розгляду справи доведено вжиття всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об'єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю. Належних та допустимих доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що за приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.
Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.12.2022 по справі № 200/6156/20-а.
Таким чином твердження податкового органу щодо відсутності документального підтвердження щодо проведення складського обліку товару (відповідні документи, які ведуться матеріально-відповідальною особою на складі) спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Стосовно доводів контролюючого органу про неможливість встановити належність товару ТОВ “НАЯ КОСМЕТІКС» суд вказує про їх необґрунтованість з огляду на наступне.
З метою здійснення основного виду господарської діяльності на підставі Контракту постачання товарів народного споживання від 14.12.2017 року №N-01 ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» (оптового торгівля парфумними та косметичними товарами) здійснювало придбання у нерезидента експортера Компанії Ruby Rose Cosmetics FZCO (OAE/Об?єднані Арабські Емірати) та Jinhua Glamour Cosmetics Co (CN/Китай) косметичну продукцію торгової марки Ruby Rose.
Відповідно до умов вищевказаного договору, Продавець продає Покупцеві товари народного споживання відповідно до специфікацій, що додається до цього Контракту і є його невід?ємною частиною. У специфікації вказується асортимент, кількість і ціна товару (п. 1.2. Контракту №N-01).
Загальна вартість Контракту становить 2 000 000 доларів США (п. 3.1. Контракту №N-01).
При необхідності Продавець має право залучити до поставок або передати право поставки іншим фірмам-постачальникам.
Базовою умовою постачання приймається СІР - Київ, згідно з нормами Інкотермс - 2010 року.
Покупець після реалізації кожної партії Товару, але не пізніше 90 днів з моменту його отримання, здійснює оплату вартості товару шляхом переказу грошових коштів на валютний рахунок Продавця в доларах США (п. 4.1. Контракту №N-01).
Продавець може передати право отримання оплати за товар третім особам за реквізитами, вказаними в додатковій угоді, якщо ця операція не суперечить законодавству країни Продавця (п. 4.2. Контракту №N-01).
Так, судом встановлено, що, згідно специфікацій №1/18 від 03.01.2018 року на суму 115 156,20 USD; №2/18 від 10.01.18 на суму 98 292,0 USD, №3/18 від 21.03.2018 року на суму 52 290,80 USD; № 4/18 від 27.06.2018 року на суму 35434,00 USD; № 5/18 від 06.09.2018 року на суму 62 788,60 USD; № 6/18 від 27.11.2018 року на суму 109 508,40 USD; № 1/19 від 28.01.2019 року на суму 61 168,60 USD, № 2/19 від 09.07.2019 року на суму 93 119,40 USD, №3/19 від 29.07.2019 року на суму 202 009,20 USD, № 4/19 від 10.10.2019 року на суму 191 643,16 USD; № 5/19 від 10.10.2019 року на суму 86 416,08 USD, № 6/19 від 08.12.2019 року на суму 100 888,2 USD; № 1/20 від 21.07.2020 року 121 329,50 USD; № 2/21 від 06.07.2021 року на суму 28 282,28 USD; № 1/21 від 31.05.2021 року на суму 88 209,60 USD, TOB «НАЯ КОСМЕТІКС» на підставі Контракту від 14.12.2017 року № №N-01, здійснено придбання косметичної продукції на загальну суму 1 446 536,02 USD.
В рамках вказаного Контракту та відповідно до інвойсів №KIEV160 від 03.01.2018 року на суму 115 156,20 USD; № KIEV 161 від 10.01.2018 року на суму 98 292,00 USD, №KIEV 162 від 21.03.2018 року на суму 52 290,80 USD; №KIEV163 від 27.06.2018 року на суму 52 290,80 USD, № KIEV 163 від 27.06.2018 року на суму 35 434,00 USD, №KIEV164 від 06.09.2018 року на суму 62 788,60 USD; №KIEV 165 від 27.11.2018 року на суму 109 508,40 USD, № KIEV 166 від 28.01.2019 року на суму 61 168,60 USD; №KIEV167 від 09.07.2019 року на суму 93 119,40 USD; №KIEV168 від 08.12.2019 року на суму 100 888,20 USD; №KIEV168-с від 29.07.2019 року на суму 202 009,20 USD; №KIEV169 від 21.07.2021 року на суму 121 329,50 USD; №KIEV169-с від 10.10.2019 року на суму 191 643,16 USD; №KIEV170 від 31.05.2021 року на суму 88 209,60 USD; № KIEV 170-с від 10.10.2019 на суму 86 416,08 USD, №KIEV171 від 06.07.2021р. на суму 28 282,28 USD. Компаніями Ruby Rose Cosmetics FZCO та Jinhua Glamour Cosmetics Co., LTD здійснено відправку (експорт) косметичних товарів в асортименті виробника Ruby Rose Cosmetiaue S.A.R.L на загальну суму 1 348 244,02 USD.
Оплата ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» на суму 166 010,00 USD підтверджується наступними платіжними дорученнями АТ «Укрсиббанк»: від 01.03.2019 року на суму 11 700,00 USD; від 05.11.2018 року на суму 10 030,00 USD; від 06.02.2019 року на суму 9 100,00 USD; від 06.02.2020 року № 1 на суму 7 500,00 USD; від 09.04.2019 року на суму 9 300,00 USD; від 11.01.2019 року на суму 10 990,00 USD; від 12.09.2018 року на суму 11 100,00 USD; від 16.10.2019 року на суму 7 000,00 USD від 17.05.2019 року на суму 14 100,00 USD; від 17.10.2019 року на суму 5 100,00 USD; від 18.01.2019 року на суму 9 060,00 USD; від 21.11.2018 року на суму 700,00 USD; від 23.10.2018 року на суму 5 100,00 USD; від 26.02.2019 року на суму 9 500,00 USD; від 26.03.2019 року на суму 12 030,00 USD, від 08.06.2021 року на суму 8 000,00 USD та згідно банківської виписки за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року було проведено два платежі від 08.06.2021 року № 8938859 на суму 8 000,00 USD № 8933390 на суму 8 000,00 USD.
Вказана Продукція була запакована та підготовлена вказаними Компаніями для доставки на адресу ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», ввезення продукції на митну територію України підтверджується наступними митними деклараціями №UA100210/2018/435692; №UA100210/2018/435878; №UA100210/2018/437809; №UA100210/2018/440476; №UA100210/2018/442776; №UA100210/2018/446173; №UA100210/2019/093745; №UA100210/2019/760361; №UA100050/2019/213619; №UA100050/2019/223859; №UA100140/2021/366414; №UA100140/2021/369559; №UA100210/2019/762887; №UA100210/2019/750762; №UA100050/2019/750880.
Згідно пункту 8 вищевказаних Митних декларацій Одержувачем товару (підприємством-імпортером) є ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС».
Стосовно доводів відповідача про позначення на коробках позначок «RR», «U» та «R» судом не приймаються до уваги, оскільки на упаковці містяться також ідентифікаційні дані товару, а саме: номер пакування, кількість, вага, габарити пакування.
Як вбачається з матеріалів справи, на коробці, тобто вторинній упаковці товару, зазначені наступні ідентифікаційні дані товару (відповідне маркування товару):
«FRAGILE ITEM NO: HB-9976 COLOR: 01# QTY:12 DOZ (S) N W: 18,7 KGS GW: 19,7 KGS PRO BATCH NO: 18J0248 PRO DATE:26.09.2018 SIZE: 45,6* 34 *29,5 CM RUBI ROUS COSMETIQUE S AR L.», що перекладається наступним чином:
«ХРУПКЕ ПРЕДМЕТ N/ПАКУВАННЯ NO: HB-9976 КОЛІР: 01# КІЛЬКІСТЬ» 12 ДЮЖИН ВАГА НЕТТО:18,7 кг ЗАГАЛЬНА ВАГА:19,7 кг. ПАРТІЯ НОМЕР: 18J0248 Дата: 26.09.2018 РОЗМІР» 45,6* 34 *29,5 СМ Рубі Роус Косметікс, Китай»
Суд приймає до уваги, що інформація, яка міститься на коробці в графі «ПРЕДМЕТ №/ПАКУВАННЯ №», а саме «HB-9976» (відповідне маркування товару) відповідає інформації, зазначеній в рядку № 31 «Вантажні місця та опис товару.
Маркування та кількість, номери контейнерів, кількість та розпізнавальні особливості» ВМД №UA100210/2019/093745, що підтверджує наявність на складі товариства саме того товару, який перетнув державний кордон України на підставі ВМД №UA100210/2019/093745, відповідно до якої отримувачем товару є саме ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС».
Крім того, у рядку №44 «Додаткова інформація/Подані документи/сертифікати» ВМД №100210/2019/093745 зазначено, що разом з товаром до митного контролю надавались, окрім іншого, Інвойс №KIEV, 166 від 28.01.2019 року та Специфікація №1/19 від 28.01.2019 року, відповідно до яких отримувачем товару є саме ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», що також підтверджує наявність на складі товариства саме того товару, який перетнув державний кордон України на підставі ВМД №UA100210/2019/093745.
Таким чином, контролюючий орган при участі у проведенні інвентаризації товарних залишків ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», обмежився лише поверхневим візуальним оглядом коробок та не здійснив порівняння ідентифікаційних даних, вказаних на коробці з товаром з даними, що зазначені в інвойсах, специфікаціях на товар, вантажно-митних деклараціях, в той час як вищезазначені документи повністю підтверджують наявність на складі товариства саме того товару, який перетнув державний кордон України на підставі Контракту від 14.12.2017 року №N-01 та підтверджують належність товару власнику ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», а отже твердження відповідача про неможливість встановити власника отримувача продукції є безпідставним та таким, що спростовується вищенаведеним.
В акті перевірки контролюючий орган вказує також, що в ході проведення інвентаризації встановлено, зокрема, фактичну наявність товару в 18 ящиках, що зберігаються на складі № 3 з найменуванням «Набір консилерів НВ-8089».
За даними бухгалтерського обліку товариства, цей товар обліковується на підприємстві в ящиках, загалом 18 ящиків, в кожному ящику 12 одиниць товару на загальну суму 44 297,28 грн., без ПДВ.
Суд враховує, що під час проведення перевірки та участі в проведенні інвентаризації посадові особи ГУ ДПС у м. Києві не досліджували внутрішні вміст кожної коробки та Комплектацію номенклатури (пакування) №31 від 01.09.20220 року щодо товару «Набір консилерів НВ-8089», що свідчить про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу як щодо проведення інвентаризації на складах товариства, так і щодо проведених товариством господарський операцій щодо придбаних товарів.
При цьому, суд наголошує, що саме первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для бухгалтерського обліку. Наявність ж певних доводів відповідача, зокрема, не підтверджених належними доказами, про неможливість встановити отримувача товарів, не має своїм правовим наслідком притягнення платника податків до відповідальності.
Надані до перевірки первинні документи підтверджують право власності та законне володіння ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» стосовно продукції, щодо якої проведено інвентаризацію, первинні документи щодо придбання товару оформлені належним чином, податковим органом не встановлено їх відсутності, зокрема, зауважень щодо наявності обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 1 та 9 Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи вищевикладене, суд вказує, що надані ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» до перевірки документи підтверджують факт придбання ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» косметичної продукції за контрактом від 14.12.2017 року №N-01 та знаходження на складах товариства саме цієї, а не іншої продукції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, базуються виключно на припущеннях посадових осіб контролюючого органу та є необґрунтованими, оскільки прийняті без аналізу та дослідження всіх первинних документів.
Також, суд враховує, що товари, щодо яких проведено інвентаризацію пройшли процедури митного контролю та оформлення та були ідентифіковані митним органом, про що свідчить наступне.
Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов?язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов?язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товари:
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки виграти на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, підприємством-імпортером в особі ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» разом з митними деклараціями №UA100210/2018/435692; №UA100210/2018/435878; №UA100210/2018/437809; №UA100210/2018/440476; №UA100210/2018/442776; №UA100210/2018/446173; №UA100210/2019/093745; №UA100210/2019/760361; №UA100050/2019/213619; №UA100050/2019/223859; №UA100140/2021/366414; №UA100140/2021/369559; №UA100210/2019/762887; №UA100210/2019/750762; №UA100050/2019/750880 були подані зовнішньо-економічний контракт, інвойси, які безпідставно не були досліджені та враховані контролюючим органом при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на позначки “U» та “R», які містилася на вторинних пакувальних матеріалах товарів, оскільки ці позначення нанесені постачальником товарів для власних цілей та не є маркуванням в розумінні чинного законодавства України.
Більше того, вищенаведені твердження відповідача не можуть слугувати підставою для висновків про завищення позивачем від'ємного значення та заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки є такими, що прийняті без дослідження первинних документів та детального вивчення відомостей бухгалтерського обліку.
Стосовно посилань відповідача на відсутність ідентифікуючих відомостей на упаковках товару про позивача як підприємства-імпортера товару судом також не приймаються до уваги, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов'язку у суб'єкта господарювання зазначати на коробці (вторинному пакувальному матеріалі) товару ідентифікуючі відомості про підприємство-імпортера. Належних доказів зворотнього відповідачем не надано.
Щодо посилань контролюючого органу на наявність на упаковках товарів відомостей про підприємство-імпортера з російської федерації, то суд вказує про їх необґрунтованість та не пов'язаність з предметом перевірки, оскільки наявність таких відомостей на упаковці товарів (вторинних пакувальних матеріалах) не є сферою діяльності позивача як підприємства-імпортера, а належить до компетенції постачальника цих товарів. Більше того, в матеріалах справи відсутні зауваження, підтверджені належними та допустимими доказами, стосовно наявності права власності на виявлені під час інвентаризації косметичні товари.
Стосовно висновків відповідача про порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України у зв'язку з ненаданням документів до перевірки суд вказує про їх безпідставність, оскільки усі запитувані контролюючим органом документи надавалися позивачем під час перевірки, жодних зауважень щодо повноти їх реквізитів, достовірності змісту, відповідачем не встановлено.
Крім того, як з'ясовано судом вище, додаток № 1 до акта перевірки містить узагальнений перелік документів, який був використаний при проведенні перевірки ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС». Зокрема, з акту перевірки вбачається, що під час перевірки надавалися ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» також вантажно-митні декларації.
В частині висновків стосовно ненадання документів щодо складського обліку товарів, суд вказує, що перелік документів, що містився в запиті ГУ ДПС у м. Києві від 11.01.2021 № 1, не передбачав надання документів складського обліку товарів ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС», а тому доводи відповідача у цій частині є недоведеними.
Стосовно тверджень відповідача про відсутність документів щодо використання позивачем складського приміщення за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3 (поверх І літ. «Ж» № 5 площею 67,7 кв.м) спільно із пов?язаним суб?єктом господарювання ТОВ «ЛІЗА-КОСМЕТІКС» суд вказує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2022 року між ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» (Суборендар) та ТОВ «ЛІЗА КОСМЕТІКС» (код за ЄДРПОУ 37501978), (Орендар) було укладено договір суборенди, на підставі якого Орендар передав Суборендарю у платне користування складське приміщення за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3 площею 67,7 кв.м., що підтверджується Актом приймання-передачі від 04.01.2022 року до Договору суборенди від 04.01.2022 року, Згодою Орендодавця ТОВ «ІНВЕСТБУД-11» на передачу складського приміщення в суборенду від 04.01.2022 року №1, актами наданих послуг 31.01.2022 року № OУ-0000001, від 28.02.2022 року № ОУ-0000002.
ТОВ «ЛІЗА КОСМЕТІКС» виписано на адресу ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» податкові накладні від 31.01.2022 року № 10 та від 28.02.2022 року №10, які не зупинені та успішно зареєстровані.
При цьому, суд зауважує, що документи стосовно користування вищевказаним приміщенням посадовими особами контролюючого органу у товариства не вимагалися.
Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про пов'язаність позивача з ТОВ «ЛІЗА КОСМЕТІКС», оскільки контролюючим органом не доведено причинно-наслідковий зв'язок таких взаємовідносин та його вплив на здійснення порушення ТОВ «НАЯ КОСМЕТІКС» приписів п.189.1 ст. 189, п. 198.5 ПК України.
Отже, судом встановлено, що висновки відповідача не базуються на аналізі та виявленні недоліків первинних документів, складених за результатами задокументованих господарських операцій позивача щодо придбання товарів, стосовно яких проведено було проведено інвентаризацію.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 07.06.2022 №00097060704 та №00097050704, що вказує на наявність правових підстав для їх скасування.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами 1 та 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Відповідно до статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій та прийнятих спірних рішень.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно з ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Враховуючи висновки суду, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 24 810,00 грн., положення ч. 1 ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.
Інших витрат до розподілу до суду не заявлено.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЯ КОСМЕТІКС" задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 07.06.2022 №00097060704 та №00097050704.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЯ КОСМЕТІКС" (бул. Верховної Ради, буд. 36-А, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 41784163) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) витрати по сплаті судового збору у сумі 24 810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.